Філософія єдності мови та мислення, їх роль в процесі пізнання і навчання
Необхідність систематичного і постійного навчання і пізнання та їх взаємно доповнення в період становлення та розвитку молодої людини. Розкриття залежності взаємозв’язку мови та мислення в процесі вивчення та пізнання природи навколишнього світу.
Подобные документы
Становлення та розвиток учень про "серце" у західноєвропейській філософії. Головні особливості східно-візантійського типу мислення. Обґрунтування "сердечності" у розумінні людини, суспільства і їхнього взаємозв'язку в українській філософській думці.
автореферат, добавлен 16.09.2013Розгляд загального для різних наук значення поняття екстраполяції. Розкриття її значення у соціогуманітарних науках, її зв'язку з методами творчого наукового пошуку. Описання форм екстраполяції як методу соціального пізнання: пророцтва, утопії, прогнозу.
статья, добавлен 31.05.2017Проблема меж і можливостей пізнання майбутнього. Вивчення екзистенційних станів людини. Дослідження способів пізнання майбутнього. Засоби конструювання людської ідентичності. Відкритий простір людського життя як джерело футуристичних емоцій і переживань.
статья, добавлен 27.12.2021- 104. Наукове знання
Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.
реферат, добавлен 13.03.2013 Вивчення відношення трансцендентального суб’єкту та буття. Аналіз феноменологічних аспектів, за якими трансформуються концепти свободи та волі. Значення первинного апріорного досвіду людини. Дослідження М. Гайдеґґером саморозуміння як можливості мислення.
статья, добавлен 29.12.2023Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
автореферат, добавлен 15.11.2013Проблема істини і істинності пізнання в контексті неоплатонічної концепції філософа Відродження Ніколи Кузанського, в контексті впливу неоплатонічних вчень. Роль розуму і інтуїтивно-нерозумового споглядання в процесі пізнання чуттєвого світу і Бога.
статья, добавлен 23.12.2016Становлення, утвердження біографістики як повноправної форми історико-філософського пізнання, що має свої стратегії, принципи, методики. Тенденції та віхи у розвитку уявлень щодо біографічних складових історії філософії від античності до наших днів.
автореферат, добавлен 30.07.2015Пізнання віртуальної реальності за допомогою нелінійного способу мислення. Аналіз синтетичного підходу до утворення єдності усіх процесів. Особливість ускладнення пошуку Цілого (Єдиного), так як воно міститься на різних етапах ієрархічної структури.
статья, добавлен 04.03.2019Об’єкт і предмет філософії історії - наукової теорії історії, критичного переосмислення різноманітних напівлегендарних або міфічних відомостей і переказів. Філософське вивчення граней, можливостей і способів історичного пізнання в його різних видах.
контрольная работа, добавлен 21.07.2011Теоретичний підхід до тлумачення поняття "картина світу", яке виражає пізнання людиною навколишнього середовища. Визначення різниці між концептуальною та мовною картинами світу. Зіставлення лексичного значення з асоціативним за допомогою алгоритму.
статья, добавлен 19.10.2021Історія — це сукупність подій, процесів, людських діянь, стосунків, які для сучасного людства залишилися в минулому. Місце і значення філософії історії в суспільствознавстві, її співвідношення з іншими галузями. Природа філософсько-історичного пізнання.
реферат, добавлен 01.06.2010- 113. Філософія
Проблеми теорії пізнання у філософській системі І. Канта і його послідовників. Філософія історії: сутність та концепції історичного розвитку. Своєрідність філософського осягнення історичної дійсності. Філософія і наука: проблема єдності та відмінності.
контрольная работа, добавлен 04.06.2014 Наукове пізнання як цілеспрямований процес, що вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання, його форми, засоби, методи та компоненти. Методи емпіричного й теоретичного рівня наукового та стихійно-емпіричного пізнання.
контрольная работа, добавлен 05.10.2009Зображення і дослідження філософської картини сьогодення як постмодерну боротьбу з "гранднаративами" модерну. Дослідження образи мови на прикладі лінгвістичного повороту у філософії модерну і постмодерну. Пошук універсальних характеристик мови і пізнання.
статья, добавлен 05.12.2018Теоретичне відтворення основних етапів становлення та розвитку культури діалогічного мислення в історико-філософському процесі та соціокультурному бутті сучасного людства. Зміст концептуальних підходів до проблеми діалогу та діалогічного мислення.
статья, добавлен 13.07.2022- 117. Філософія історії
Основні етапи становлення сучасної філософії історії. Проблеми утворення теоретичної моделі історичного процесу та його сенсу в християнській філософії. Концепція кругооберту локальних цивілізацій. Характеристика методів історичного пізнання минулого.
реферат, добавлен 18.09.2010 Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.
реферат, добавлен 28.02.2009- 119. Філософія науки
Наукознавство, його предмет і галузі. Філософські засади сучасної освіти. Вивчення специфіки і структури наукового пізнання. Освітня раціональність та її генезис. Розгляд основних історичних етапів розвитку науки. Наукові революції: традиції й новації.
шпаргалка, добавлен 22.01.2014 Дослідження філософських аспектів науки, яка є лише одним із способів осягнути реальність природи, суспільства та людини. Принцип системності знання, як найважливіший принципом наукового пізнання. Вивчення предмету та завдання науки відомими філософами.
статья, добавлен 30.03.2018Визначення відмінного та спільного між поняттями "свідомість", "мислення" та "абстрактне мислення". Умови формування інформації про предмет. Характерні риси уявлення та чуттєвого пізнання. Сутність логічної форми. Механізм утворення умовиводів.
реферат, добавлен 13.07.2017Віра як реальність духовного життя людини, продуктивний її аспект. Знайомство з головними структурними формами мислення. Загальна характеристика підстав обґрунтування релігійної віри як інтуїції розумного духу людини, предмет пізнання якої є суще.
статья, добавлен 28.05.2020Особливості філософської методології Г.В.Ф. Гегеля у питаннях пізнання права. Питання пізнання і права і його реалізації як єдина сфера духу. Думки Гегеля щодо правової проблематики. Закони права та їх вивчення з точки зору приналежності до сфери духу.
статья, добавлен 24.07.2013Дослідження нормативності та взаємозв’язку з категорією свободи в структурі методологічного потенціалу наукового пізнання. Взаємодія свободи і нормативності при становленні нової раціональності. Аналіз евристичних можливостей філософії постмодернізму.
автореферат, добавлен 28.09.2015Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.
статья, добавлен 26.10.2018