Принцип "довіри" до суб’єкта пізнання в аргументах еволюційної епістемології: логіко-методологічний аналіз
Еволюційне вчення про пізнання. Аргументація епістемології в аспекті еволюційної теорії пізнання, характеристика аргументів. Співмірність проблеми "вроджених" когнітивних структур з ідеями І. Канта про "апріорі" в контексті довіри до людини, що пізнає.
Подобные документы
Наукове пізнання як цілеспрямований процес, що вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання, його форми, засоби, методи та компоненти. Методи емпіричного й теоретичного рівня наукового та стихійно-емпіричного пізнання.
контрольная работа, добавлен 05.10.2009Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.
статья, добавлен 04.03.2019Специфіка посткласичної парадигми соціально-філософського пізнання. Феномен людини з точки зору категоріального синтезу. Співвідношення сцієнтистських аспектів пізнання й екзистенційних методик у процесі соціально-філософського дослідження людини.
автореферат, добавлен 26.09.2013Вчення про принципи буття і пізнання, відношення людини і світу. Вироблення системи поглядів на світ і на місце в нім людини. Вивчення природи реальності, відносин між розумом і тілом, матерії і випадку, подій і причин. Форми та закони мислення.
реферат, добавлен 23.03.2016Аналіз творчості та головних наукових праць відомого німецького філософа Артура Шопенгауера. Роздуми філософа про походження та сутність світу, аналіз способів його пізнання. Безцільність людського існування як вища міра пізнання сущого по Шопенгауеру.
реферат, добавлен 17.03.2010Місце творчості в структурі діяльності людини. Історія осягнення проблеми творчості від філософії Стародавньої Греції до наших днів. Представники української філософії: Г.С. Сковорода та І.Я. Франко, їх ідеї. Два підходи до проблеми розвитку творчості.
реферат, добавлен 14.07.2009Космогонічна концепція Канта як найвеличніше досягнення астрономії з часів Коперніка. Особливості вчення цього філософа в "критичний період" його творчості. Роль антагонізмів у суспільному розвитку. Основна суперечність філософського вчення Канта.
контрольная работа, добавлен 03.06.2015Аналіз проблеми ірраціонального в історії західноєвропейської філософії. Особливості ірраціонального пізнання, специфіка його ролі та проявів у процесі становлення й розвитку української філософської думки докласичної доби, класичної та нової доби.
автореферат, добавлен 27.09.2013Скептицизм - інтелектуальна культурна традиція, аргументи якої використовувалися філософським мисленням для подолання суперечностей в процесі пізнання. Достовірність - вимір адекватності відображення об`єкту, що може бути перевірено емпіричним шляхом.
статья, добавлен 29.03.2017Дослідження проблеми специфіки і взаємодії наукового і художнього пізнання, де їх розмежування відбувається не на основі опозиції образу і поняття, а на основі концепції доповнюваності Н. Бора, який розглядає об'єкт у взаємозаперечних системах опису.
автореферат, добавлен 28.07.2014Аналіз становлення і етапів розвитку методології наукового пізнання як науки, що взаємодіє з науковою філософією: її статусом, функціями, подібністю і відмінністю методів. Визначення впливу філософії і наукового пізнання на подальший розвиток методології.
статья, добавлен 02.12.2017Аналіз суті пізнання - процесу цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовленого суспільно-історичною практикою людства. Відчуття, сприйняття, уявлення, чуттєве відображення, мислення, судження, як основні форми пізнання.
реферат, добавлен 23.07.2011Наукове теоретичне пізнання як різновид раціонального мислення, дослідження явищ природи та суспільства. Види та етапи теоретичного пізнання, постановка проблеми та висування гіпотези. Конкретизація методів мислення за загальнонауковими методами.
реферат, добавлен 01.12.2012Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.
реферат, добавлен 20.10.2008Положення концепції "прагматичного аналітизму". Дослідження проблеми смислу слова і висловлювання в епістемологічній концепції У. Куайна. Аналіз аргументів "pro" і "contra" філософа стосовно істинного знання в теоретичному і емпіричному контекстах.
статья, добавлен 18.03.2018Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015Процес наукового пізнання, його методи, методики, методології. Системний та структурно-функціональний загальнонаукові методи. Емпіричне та теоретичне дослідження. Спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент, опитування, аналіз, аргументування.
реферат, добавлен 04.10.2011Методологія наукових досліджень: історичний аспект, принципи, рівні пізнання (теоретичний, емпіричний). Дедукція й індукція – найважливіші способи теоретичних досліджень, експеримент – емпіричних. Сутність, мета, функції, етапи наукового експерименту.
реферат, добавлен 01.12.2014Вивчення основних підходів до розуміння співвідношення людини та універсуму в аспекті опосередкованості технікою. Визначення основних концептуальних розбіжностей трактування наукового пізнання техноцентричною та антропоцентричною раціональностями.
статья, добавлен 15.01.2023Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.
статья, добавлен 26.10.2018Філософсько-методологічний аналіз концепту "складність" та розгляд проблематичності єдиного визначення цього терміну через багатоманітність його смислів в різних контекстах застосування. Проблеми, що виникають під час дослідження терміну "складність".
статья, добавлен 08.01.2019Наука як соціокультурна діяльність, направлена на виявлення об'єктивних законів дійсності. Філосфсько-методологічна рефлексія над розвитком науково-теоретичного знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання, боротьба з псевдонауковими теоріями.
реферат, добавлен 03.02.2013Філософія трансценденталізму як перша спроби привернути увагу філософії до пізнання реального людського досвіду. Аналіз «пуританізму» як історичної особливості американської філософії. Вплив еволюційної теорії Ч. Дарвіна на розвиток філософії прагматизму.
статья, добавлен 15.05.2018Розум як ключова властивість людини та засіб пізнання, на основі якого формується об’єктивна картина світу та відбувається накопичення знань. Шанс відкрити нові горизонти власного існування. Добровільне переміщення людини у штучний світ власних вражень.
статья, добавлен 04.02.2019