Історична нарація як інтерсуб’єктивна взаємодія у пошуках консенсусу

Обґрунтування потреби філософії історії у використанні феномену комунікації для обґрунтування соціальних процесів з точки зору їх ретроспективи. Віртуальна модель соцмережевої спільноти, поєднування історичного наративу й інших гуманітарних дисциплін.

Подобные документы

  • Генеза трансцендентально-прагматичної теорії соціальних наук. Сутність апріорних інтересів пізнання та їхнє конститутивне значення для соціального знання. Епістемологічні засади соціальних наук та обґрунтування наявності в них нормативного компоненту.

    автореферат, добавлен 13.08.2015

  • Огляд проблем філософії історії XVIII століття. Аналіз творів В. Татищева та М. Ломоносова у якості джерел створення концепції М. Карамзіна. Опис російського великого історичного наративу, у якому історія Росії перетворюється на низку замкнених циклів.

    статья, добавлен 27.09.2013

  • Сенс історичної науки в епоху постмодерну. Обгрунтування гіпотези про "кінець" філософії історії як її розчинення в єдиному для соціогуманітарних дисциплін епістемологічному просторі історичного пізнання, розпад на окремі розділи теоретичних досліджень.

    автореферат, добавлен 23.11.2013

  • Світоглядні та методологічні завдання історичного знання і пізнання. Розв'язання проблеми понятійного розмежування історії, історичної свідомості та філософії історії. Осмислення історичного процесу крізь призму категорії "історична свідомість".

    статья, добавлен 04.03.2019

  • Місце проблематики інтерсуб’єктивності і соціальності у сучасній філософії. Трансцендентально-антропологічна інтерпретація життєвого світу. Соціальність свідомості і особистісних структур. Методологічне значення досліджуваних понять для соціальних наук.

    автореферат, добавлен 28.09.2013

  • Обґрунтування виникнення культурологічної рефлексії як результату "зустрічного" розвитку філософії та історичної науки. Соціокультурний рівень буття філософії історії. Суб'єкт-об'єктна специфікація в пізнавальних моделях культурно-історичного дослідження.

    автореферат, добавлен 16.09.2013

  • Аналіз та опис системи ідейно-теоретичних та методологічних приписів першої культурологічної концептуалізації процесів утворення національної спільноти. Формуванні культурологічної концепції нації, праця Й. Гердера "Ідеї до філософії історії людства".

    статья, добавлен 29.09.2016

  • Аналіз особливостей філософії деїзму у творчості французького просвітника XVIII ст. Вольтера в контексті філософії історії. Обґрунтування визначальних впливів світоглядно-методологічних основ деїзму мислителя на формування принципів філософії історії.

    статья, добавлен 11.02.2023

  • Критика історичного матеріалізму з точки зору постмарксизму. Спроба окреслення постмарксизму як напряму у соціальній філософії та його основних рис. Дослідження теорії дискурсу Е. Лаклау та Ш. Муфф як теоретичної основи їх постмарксистського проекту.

    статья, добавлен 31.05.2017

  • Філософський аналіз онтологічних засад людської тілесності. Обґрунтування тілесності та інтерсуб’єктивності як взаємозалежних явищ, з точки зору феноменології. Аналіз онтологічної основи цих концепцій, та можливості усунення суперечностей між ними.

    автореферат, добавлен 05.11.2013

  • Дослідження проблеми можливості існування історії філософії як теоретичної дисципліни. Аналіз побудови діалектичної логіки як необхідної умови існування історії філософії. Обґрунтування модифікованої версії діалектики у вигляді функціональної діалектики.

    статья, добавлен 16.12.2020

  • Призначення філософії з точки зору Платона, Сократа, Аристотеля, Піфагора, Епікура та Сенеки. Раціоналістичний та емпіричний напрямки філософського вчення. Місце філософії в духовній культурі суспільства. Обґрунтування відношення між духом і буттям.

    презентация, добавлен 07.04.2014

  • Розгляд творів К. Апелем по проблем буття, моралі та істини. Розробка філософом трансцендентальної семіотики. Дослідження вживання мови у повсякденній комунікації в аспекті мовної прагматики. Пошуки адекватного обґрунтування принципу інтерсуб’єктивності.

    статья, добавлен 27.04.2023

  • Досліджується інтерсуб’єктивний варіант конституювання Я, запропонований М.М. Бахтіним. Окреслюються основні моменти естетичної концепції дослідника, які наголошують на еволюційному характері його ідей, на співвідношенні Я та Іншого як людського буття.

    статья, добавлен 08.01.2019

  • Аналіз підходів до проблеми дискусії найбільших філософів: Сократа, Аристотеля, Канта, Гегеля. Особливості дискурсу в Античності, у Середні віки та в Новий час. Причини її розвитку та обґрунтування значення в філософії, а також роль у пошуках істини.

    статья, добавлен 12.05.2024

  • Обґрунтування точки зору М. Фуко про те, що мова на протязі історії людства не є сталим інтерпретатором знання й різними історичними епістемами (прихованими структурам свідомості), їй притаманні власні мовні закономірності (синхронія - діахронія).

    статья, добавлен 21.04.2018

  • Основні етапи становлення сучасної філософії історії. Проблеми утворення теоретичної моделі історичного процесу та його сенсу в християнській філософії. Концепція кругооберту локальних цивілізацій. Характеристика методів історичного пізнання минулого.

    реферат, добавлен 18.09.2010

  • Філософський аналіз ритму як засобу комунікації з минулим, динамічної форми упорядкування історичного знання й елемента репрезентації минулого в історичних текстах. Функції ритмічних компонентів метафоричної і буквалістської мов історичного дискурсу.

    автореферат, добавлен 13.10.2013

  • Характеристика основних вимірів філософії історії як науки, її предмет і напрямки. Проблема єдності та багатоманітності історичного процесу, періодизація та структурування його форм як основа для філософського осягнення історії. Єдність історії та буття.

    реферат, добавлен 01.06.2010

  • Формування предмету філософії в історії культурно-історичного розвитку суспільства. Філософія і наука. Форми і методи філософії. Запровадження Платон одним з перших в історії філософії поняття "форма". Філософія Арістотеля. Прибічники матеріалізму.

    контрольная работа, добавлен 13.10.2008

  • Пояснення суті людини з історичної точки зору в філософії Нового часу. Концепція співвідношення людини і світу в гегелівській філософі. Суб’єктивність і об’єктивність в описах історичного процесу. Сутність історії за Шеллінгом. Історія і прогрес.

    реферат, добавлен 14.12.2017

  • Аналіз специфіки та особливостей пізнання соціальних процесів. Обґрунтування необхідності зваженого та коректного використання гуманітарного знання в коригуванні соціальних процесів сучасності. Значення та структура герменевтичної інтерпретації.

    статья, добавлен 20.12.2022

  • Філософсько-методологічне обґрунтування механізму самоорганізації історичного процесу. Визначення і характеристика методологічного та світоглядного значення цієї концепції. Дослідження генезису ідеї самоорганізації історичного процесу в філософії.

    автореферат, добавлен 27.09.2013

  • Холізм як принцип постнеокласичної філософії історії. Необхідність глобального синтезу на основі інтеграції мікро- і макроісторії, наративу і метатеорії в історичних дослідженнях. Прагнення постнеокласиків до цілісного бачення історичної реальності.

    статья, добавлен 30.01.2016

  • Розгляд музичної свідомості з феноменологічної точки зору на основі первісних інтерсуб'єктивних контактів музичної свідомості з музикою. Визначення головного сенсу феноменологічного конституювання. Аналіз процесу формування інтерсуб'єктивних зв'язків.

    статья, добавлен 12.07.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.