Історична нарація як інтерсуб’єктивна взаємодія у пошуках консенсусу
Обґрунтування потреби філософії історії у використанні феномену комунікації для обґрунтування соціальних процесів з точки зору їх ретроспективи. Віртуальна модель соцмережевої спільноти, поєднування історичного наративу й інших гуманітарних дисциплін.
Подобные документы
Генеза трансцендентально-прагматичної теорії соціальних наук. Сутність апріорних інтересів пізнання та їхнє конститутивне значення для соціального знання. Епістемологічні засади соціальних наук та обґрунтування наявності в них нормативного компоненту.
автореферат, добавлен 13.08.2015Огляд проблем філософії історії XVIII століття. Аналіз творів В. Татищева та М. Ломоносова у якості джерел створення концепції М. Карамзіна. Опис російського великого історичного наративу, у якому історія Росії перетворюється на низку замкнених циклів.
статья, добавлен 27.09.2013Сенс історичної науки в епоху постмодерну. Обгрунтування гіпотези про "кінець" філософії історії як її розчинення в єдиному для соціогуманітарних дисциплін епістемологічному просторі історичного пізнання, розпад на окремі розділи теоретичних досліджень.
автореферат, добавлен 23.11.2013Світоглядні та методологічні завдання історичного знання і пізнання. Розв'язання проблеми понятійного розмежування історії, історичної свідомості та філософії історії. Осмислення історичного процесу крізь призму категорії "історична свідомість".
статья, добавлен 04.03.2019Місце проблематики інтерсуб’єктивності і соціальності у сучасній філософії. Трансцендентально-антропологічна інтерпретація життєвого світу. Соціальність свідомості і особистісних структур. Методологічне значення досліджуваних понять для соціальних наук.
автореферат, добавлен 28.09.2013Обґрунтування виникнення культурологічної рефлексії як результату "зустрічного" розвитку філософії та історичної науки. Соціокультурний рівень буття філософії історії. Суб'єкт-об'єктна специфікація в пізнавальних моделях культурно-історичного дослідження.
автореферат, добавлен 16.09.2013Аналіз та опис системи ідейно-теоретичних та методологічних приписів першої культурологічної концептуалізації процесів утворення національної спільноти. Формуванні культурологічної концепції нації, праця Й. Гердера "Ідеї до філософії історії людства".
статья, добавлен 29.09.2016Аналіз особливостей філософії деїзму у творчості французького просвітника XVIII ст. Вольтера в контексті філософії історії. Обґрунтування визначальних впливів світоглядно-методологічних основ деїзму мислителя на формування принципів філософії історії.
статья, добавлен 11.02.2023Критика історичного матеріалізму з точки зору постмарксизму. Спроба окреслення постмарксизму як напряму у соціальній філософії та його основних рис. Дослідження теорії дискурсу Е. Лаклау та Ш. Муфф як теоретичної основи їх постмарксистського проекту.
статья, добавлен 31.05.2017Філософський аналіз онтологічних засад людської тілесності. Обґрунтування тілесності та інтерсуб’єктивності як взаємозалежних явищ, з точки зору феноменології. Аналіз онтологічної основи цих концепцій, та можливості усунення суперечностей між ними.
автореферат, добавлен 05.11.2013Дослідження проблеми можливості існування історії філософії як теоретичної дисципліни. Аналіз побудови діалектичної логіки як необхідної умови існування історії філософії. Обґрунтування модифікованої версії діалектики у вигляді функціональної діалектики.
статья, добавлен 16.12.2020Призначення філософії з точки зору Платона, Сократа, Аристотеля, Піфагора, Епікура та Сенеки. Раціоналістичний та емпіричний напрямки філософського вчення. Місце філософії в духовній культурі суспільства. Обґрунтування відношення між духом і буттям.
презентация, добавлен 07.04.2014Розгляд творів К. Апелем по проблем буття, моралі та істини. Розробка філософом трансцендентальної семіотики. Дослідження вживання мови у повсякденній комунікації в аспекті мовної прагматики. Пошуки адекватного обґрунтування принципу інтерсуб’єктивності.
статья, добавлен 27.04.2023Досліджується інтерсуб’єктивний варіант конституювання Я, запропонований М.М. Бахтіним. Окреслюються основні моменти естетичної концепції дослідника, які наголошують на еволюційному характері його ідей, на співвідношенні Я та Іншого як людського буття.
статья, добавлен 08.01.2019Аналіз підходів до проблеми дискусії найбільших філософів: Сократа, Аристотеля, Канта, Гегеля. Особливості дискурсу в Античності, у Середні віки та в Новий час. Причини її розвитку та обґрунтування значення в філософії, а також роль у пошуках істини.
статья, добавлен 12.05.2024Обґрунтування точки зору М. Фуко про те, що мова на протязі історії людства не є сталим інтерпретатором знання й різними історичними епістемами (прихованими структурам свідомості), їй притаманні власні мовні закономірності (синхронія - діахронія).
статья, добавлен 21.04.2018Основні етапи становлення сучасної філософії історії. Проблеми утворення теоретичної моделі історичного процесу та його сенсу в християнській філософії. Концепція кругооберту локальних цивілізацій. Характеристика методів історичного пізнання минулого.
реферат, добавлен 18.09.2010Філософський аналіз ритму як засобу комунікації з минулим, динамічної форми упорядкування історичного знання й елемента репрезентації минулого в історичних текстах. Функції ритмічних компонентів метафоричної і буквалістської мов історичного дискурсу.
автореферат, добавлен 13.10.2013Характеристика основних вимірів філософії історії як науки, її предмет і напрямки. Проблема єдності та багатоманітності історичного процесу, періодизація та структурування його форм як основа для філософського осягнення історії. Єдність історії та буття.
реферат, добавлен 01.06.2010Формування предмету філософії в історії культурно-історичного розвитку суспільства. Філософія і наука. Форми і методи філософії. Запровадження Платон одним з перших в історії філософії поняття "форма". Філософія Арістотеля. Прибічники матеріалізму.
контрольная работа, добавлен 13.10.2008Пояснення суті людини з історичної точки зору в філософії Нового часу. Концепція співвідношення людини і світу в гегелівській філософі. Суб’єктивність і об’єктивність в описах історичного процесу. Сутність історії за Шеллінгом. Історія і прогрес.
реферат, добавлен 14.12.2017Аналіз специфіки та особливостей пізнання соціальних процесів. Обґрунтування необхідності зваженого та коректного використання гуманітарного знання в коригуванні соціальних процесів сучасності. Значення та структура герменевтичної інтерпретації.
статья, добавлен 20.12.2022Філософсько-методологічне обґрунтування механізму самоорганізації історичного процесу. Визначення і характеристика методологічного та світоглядного значення цієї концепції. Дослідження генезису ідеї самоорганізації історичного процесу в філософії.
автореферат, добавлен 27.09.2013Холізм як принцип постнеокласичної філософії історії. Необхідність глобального синтезу на основі інтеграції мікро- і макроісторії, наративу і метатеорії в історичних дослідженнях. Прагнення постнеокласиків до цілісного бачення історичної реальності.
статья, добавлен 30.01.2016Розгляд музичної свідомості з феноменологічної точки зору на основі первісних інтерсуб'єктивних контактів музичної свідомості з музикою. Визначення головного сенсу феноменологічного конституювання. Аналіз процесу формування інтерсуб'єктивних зв'язків.
статья, добавлен 12.07.2018