Індукція та емпіричні узагальнення

Поняття терміну "індукція". Функції індуктивних висновків у процесі пізнання. Характеристика повної, неповної, популярної індукції, їх демонстративність. Індукція методом добору, методом виключення. Емпіричні узагальнення згідно з В.І. Вернадським.

Подобные документы

  • Спостереження - цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності, які виступають об'єктами дослідження. Методи досліджень на емпіричному та теоретичному рівнях. Індукція і дедукція в процесі пізнання дійсності.

    научная работа, добавлен 14.07.2017

  • Місце індукції у процесі обгрунтування наукових теорій. Можливість застосування індукції як базового методу та залучення у якості допоміжних методів теорію індуктивного виводу та імовірнісної логіки. Побудова імовірнісного числення для гіпотези.

    статья, добавлен 23.07.2017

  • Аналіз-синтез як форма людського мислення. Роль індукції в емпіричному пізнанні. Спосіб міркування, заснований на виведенні наслідків-висновків з гіпотез. Оцінка ймовірності узагальнень, пошук критеріїв обґрунтування гіпотез, встановлення достовірності.

    реферат, добавлен 14.05.2012

  • Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.

    реферат, добавлен 28.10.2015

  • Особливості людського міркування. Застосування чисто логічних методів: дедукції, індукції, абдукції для прийняття певних рішень чи конструювання певних умовиводів в реальному житті. Секрет Холмівської успішності в "віднаходженні" завжди вірних висновків.

    статья, добавлен 08.10.2018

  • Обґрунтування можливості застосування індукції як базового методу. Залучення у якості допоміжних методів теорії індуктивного виводу та імовірнісної логіки. Оцінка актуальності використання індукції для сучасної логіки та філософії як наукового методу.

    статья, добавлен 01.12.2017

  • Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає і оцінює світ. Структурні чинники, які його визначають. Органічна єдність філософії і світогляду. Методологічні можливості індукції і дедукції. Їх роль в науковому пізнанні.

    контрольная работа, добавлен 19.02.2015

  • Дослідження предмету герменевтичної логіки в історії герменевтики. Відмінності інтелектуальних дій у герменевтичній логіці. Аналіз емпіричної множини, одиничний обсяг предмету, метод історичної індукції, мереологічний підхід, діалектику частини й цілого.

    статья, добавлен 07.04.2018

  • Методологія наукових досліджень: історичний аспект, принципи, рівні пізнання (теоретичний, емпіричний). Дедукція й індукція – найважливіші способи теоретичних досліджень, експеримент – емпіричних. Сутність, мета, функції, етапи наукового експерименту.

    реферат, добавлен 01.12.2014

  • Поняття та загальна характеристика емпіричних методів дослідження. Загальні вимоги до емпіричних методик. Спостереження як емпіричний метод наукового дослідження. Вимірювання, порівняння, експеримент, узагальнення та інші емпіричні методи дослідження.

    контрольная работа, добавлен 15.03.2017

  • Дослідження, характерне своїми особливими цілями й завданнями, методами отримання і перевірки нових знань. Види комбінованих методів наукового пізнання. Дедукція як спосіб міркування від загального до приватного судження. Метод створення моделі.

    презентация, добавлен 26.03.2014

  • Структура наукового пізнання. Наукові методи емпіричного дослідження: спостереження, опис, вимірювання, найпростіший вид експерименту та вимірювальний або кількісний експеримент. Методи пізнавальної активності, їх роль в практичній діяльності суспільства.

    задача, добавлен 27.05.2014

  • Необхідний зв'язок мислення і мови. Загальна теорія знакових систем. Традиційна логіка при здобутті нових знань. Аналіз, синтез, індукція, абстрагування, конкретизація, аналогія та порівняння. Теоретичний й практичний аналіз розумових структур.

    реферат, добавлен 09.10.2011

  • Соціокультурний зміст постановки В.І. Вернадським проблем методології науки. Перебільшення наївно-реалістичного витлумачення природи емпіричних та індуктивних засобів наукового пізнання як один з характерних поглядів цього вченого в галузі логіки.

    автореферат, добавлен 29.08.2014

  • Матерія, як ключове поняття матеріалізму. Спосіб і форми існування матерії. Емпіричні методи наукового пізнання. Методи емпіричного рівня дослідження. Методи, які використовуються на емпіричному і теоретичному рівнях. Філософська концепція людини.

    реферат, добавлен 05.10.2014

  • Визначення, загальна характеристика, об’єм, зміст, види та ознаки поняття. Відносини сумісності та несумісності між поняттями. Обмеження та узагальнення понять. Загальні умови та правила визначення і поділу понять, прийоми, подібні до визначення.

    реферат, добавлен 12.05.2010

  • Перші філософські визначення матерії, що даються через узагальнення її побутового розуміння. Розкриття Декартом змісту поняття матерії за допомогою категорій: субстанції, атрибута і аксиденсу. Спосіб і форми існування матерії. Методи наукового пізнання.

    реферат, добавлен 14.12.2014

  • Пізнання як філософська проблема. Діалектика процесу пізнання. Практика і її роль у процесі пізнання. Вчення про істину та проблема її критерію. Наукове пізнання як найвищий рівень пізнавальної діяльності. Поняття науки, форми і методи наукового пізнання.

    контрольная работа, добавлен 09.05.2013

  • Поняття як найпростіша форма теоретичного пізнання. Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємини між ними. Обмеження та узагальнення поняття. Дефініція (визначення) та поділ (класифікація) понять. Роль логічних правил дефініції та поділу в юриспруденції.

    контрольная работа, добавлен 07.02.2010

  • Особливості та структура емпіричного дослідження. Наукове пізнання як система знання. Збір, систематизація та узагальнення фактів, поняття "факт". Різниця між даними спостереження і емпіричними фактами. Аналіз систематичних і випадкових спостережень.

    реферат, добавлен 27.11.2013

  • Поняття сучасної філософії як науки. Її зміст, специфіка, об'єкт та предмет дослідження. Функції, та культурно-історичні передумови виникнення філософії. Розкриття проблеми свідомості та пізнання у філософії. Поняття природи пізнання, життя і смерті.

    курс лекций, добавлен 08.11.2012

  • Узагальнення суперечливих процесів та тенденцій у сучасній епістемології. Аналіз трансформації поглядів на розуміння процесів концептуалізації в контексті впливу різноманітних чинників, які зумовлюють процес пізнання. Людиномірність цього процесу.

    автореферат, добавлен 24.06.2014

  • Пізнання як основний предмет науки гносеології (теорії пізнання). Форми наукового пізнання. Інтуїція як форма наукового пізнання. Тлумачення інтуїтивного творчого акту. Ключові етапи інтуїції згідно сучасної психології творчості та нейрофізіології.

    реферат, добавлен 08.11.2013

  • Визначення таких категорій, як: "наука", "наукова думка" та "науковий світогляд". Філософські узагальнення В. Вернадським в різних науках: геології, хімії, історії, біології, що стали загальновизнаним явищем європейської і світової наукової думки.

    статья, добавлен 13.12.2018

  • Обмеження та узагальнення як логічні операції. Значення поділу понять в конкретизації та систематизації знань, їх класифікація за основою. Класифікація як складний, багатоступінчастий поділ, її значення в одержанні нових знань стосовно членів поділу.

    реферат, добавлен 30.03.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.