Виникнення "генералізуючого пізнання" в історичній науці
Проблеми переходу від конкретно-історичного до метаісторичного пізнання на прикладі історичної праці Полібія. Можливість взаємозв’язку його ідейних засад з аналогічними теоретичними викладками творців європейської історіософії - Вольтера і Й.-Г. Гердера.
Подобные документы
Класифікація наук за предметом дослідження. Аналіз процесу самовизначення людини в суспільстві. Генералізуюче пізнання природничих дисциплін і суспільних. Встановлення взаємозалежності між історією як реконструкцією минулої події та реаліями часу.
статья, добавлен 20.11.2018Зміни в історичній свідомості та тенденції у методології історичної науки, пов'язані з переосмисленням традиційних напрямів досліджень і появою нових стратегій пізнання. Зміна орієнтирів в історичній науці. Перехід від макроісторії до мікроісторії.
статья, добавлен 06.08.2017Розкрито проблеми періодизації в історичній науці, які викликають увагу дослідників і займають важливе місце в теорії та методології. Розглянуто питання періодизації української, європейської й усесвітньої історії. Складено синхроністичні таблиці.
статья, добавлен 03.12.2020Проблема історичної події з куту зору істориків і філософів. Процес верифікації джерел історичного пізнання. Методи історичної інтерпретації та вчення про критику історичних джерел. Фази проведення історичної розвідки, виділення структурних елементів.
статья, добавлен 25.01.2023Теоретико-методологічна спадщина М. Грушевського в історіографічній традиції. Особливості застосування вченим принципів історичного пізнання. Система методів та методичних прийомів, які використовував історик. Головні соціальні функції історичної науки.
автореферат, добавлен 24.09.2013Тенденції розвитку західної історичної науки другої половини ХХ-ХХІ ст. Аналіз сучасних полідисциплінарних моделей минулого. Дослідження основних підходів провідних західних шкіл до розуміння історії Російської імперії кінця ХІХ - початку ХХ століття.
статья, добавлен 06.03.2019Фотографії як унікальний засіб збереження історичної пам'яті для наступних поколінь. Дослідження візуальних джерел в історичній науці і методика їх використання в освітньому процесі. Методичні підходи до використання фотографій як історичного джерела.
статья, добавлен 26.06.2023Аналіз погляду класичної науки та визначення її характеристик як методологічних установок. Також висвітлено основні особливості історичного пізнання в епоху Нового часу, виявлено віхи сумірності класичної науки з пізнанням історії та взаємодії між ними.
статья, добавлен 06.02.2023Розгляд найважливіших етапів становлення й розвитку західноєвропейської духовно-культурної парадигми. Сутність поняття "історична ретроспекція". Знайомство з головними проблемами історичного пізнання цивілізаційної спадщини за духовною парадигмою.
статья, добавлен 29.11.2021Аналіз проблеми застосування комп’ютерних технологій і цифровізації історичного пізнання. Предметні поля історичної інформатики та цифрової історії. Характеристика потенціалу документальних фондів приватних колекцій та зібрань академічних установ.
статья, добавлен 27.06.2024Оригінальні особливості і фактори становлення історичної свідомості. Понятійне розмежування історичного знання, пізнання, розуміння та інтерпретації. Розгляд ціннісного аспекту історії, колізій об'єктивної фактичності та суб'єктивного значення.
статья, добавлен 29.01.2016Концепція історичного пізнання діячів німецької історичної "школи права" як історико-теоретична модель, створена на засадах романтизму. Теоретико-методологічні погляди та історіографічна практика Л. фон Ранке. Історичні дослідження Г. фон Зібеля.
реферат, добавлен 24.10.2011- 13. Джерела дослідження ідейних засад української комуністичної партії (боротьбистів) (1918-1920 рр.)
Висвітлення дослідження ідейних засад УПСР-УПСР(к)-УКП(б). Визначення напрямків розвитку поглядів керівництва партії на ключові питання політичного життя. Історія взаємозв’язків, співпраці й конфліктів УКП(б) з КП(б), РКП(б) й меншими політичними групами.
автореферат, добавлен 29.11.2017 Ревізія методології історичного пізнання, що обумовила новий оберт пошуків моделей інтерпретації історико-культурних феноменів. Перегляд підходів, теорій та методів, що відбувається на рубежі століть. Проблема удосконалення методології наукового пізнання.
статья, добавлен 29.06.2020Історіографічний аналіз вченими фундаментальної праці М. Грушевського — багатотомної "Історії України—Руси”. Національна спрямованість праці, її роль в українській історичній науці. Проблеми та нові завдання для більш грунтовного опрацювання цієї праці.
статья, добавлен 04.03.2019Дослідження процесу становлення та розвитку історіософських ідей на ґрунті української історичної науки, з урахуванням новітніх концепцій українських істориків. Також проведений аналіз проблеми взаємовідносин власне історичної науки та історіософії.
статья, добавлен 09.01.2019Активна розробка проблемно-тематичних блоків в сучасній історичній науці, пов’язаних із функціонуванням нацистського окупаційного режиму в Райхскомісаріаті "Україна". Перетворення даного напряму дослідження на самостійний об’єкт наукового пізнання.
статья, добавлен 01.12.2017Історіографічні витоки концепції давньоруської народності в історичній науці СРСР, наукові та політико-ідеологічні передумови її виникнення. Персональний внесок східнослов'янських дослідників, у тому числі й українських, у процес формування концепції.
автореферат, добавлен 29.09.2013Вивчення науково-популярного спрямування історичної картографії. Роль атласу як аналітичного інструменту пізнання історії, його проблеми та шляхи їх подолання. Дослідження особливостей картографування подій української історії і кожного її періоду.
статья, добавлен 25.02.2016Значення формування історичної пам’яті студентів на прикладі таких осіб як З. Аркас. З’ясування можливості історичної освіти у подоланні конфлікту історичної пам’яті, що дестабілізує українське суспільство та перешкоджає його інтеграції і консолідації.
статья, добавлен 21.03.2020Роль видатного українського письменника, філософа та громадського діяча Івана Франка в історичній науці. Аналіз основних етапів та напрямків його наукових досліджень, що відображають еволюцію історичної свідомості та наукових підходів у його творчості.
статья, добавлен 23.07.2024Аналіз формування концепцій історичного розвитку в процесі цивілізаційного поступу. Філософські засади прогресу за Ф. Беконом. Складність визначення змісту історії, шляхів і проблем історичного пізнання. Розуміння змісту історичного процесу як регресу.
статья, добавлен 25.03.2016Дослідження проблеми термінологічного визначення спільноти польських істориків Львова другої половини ХІХ ст., аналіз історіографічної традиції з вивчення цієї проблеми в сучасній історичній науці. Фактологічний бік розвитку історичної науки в Україні.
статья, добавлен 06.03.2019Роль Кордуби в українській історичній науці, його внесок у створення національної історичної бібліографії. Чинники, які сприяли формуванню наукового світогляду вченого, вплив М. Грушевського на вироблення принципів історико-бібліографічної роботи.
автореферат, добавлен 29.09.2014Характер і рівень розвитку національної історичної свідомості. Відтворення позитивних традицій вітчизняної історії як ґрунт для подальшого поступу на шляху утвердження вільної, незалежної України. Ідеалізація і міфологізація української історії.
статья, добавлен 23.07.2013