Антропоцентричні та сцієнтистські методи дослідження у гуманітарному знанні
Напрямки пошуків своєрідної методології із залученням напрацьованих класичною, некласичною і посткласичною філософією теоретико-методологічних засад для добору більш-менш точних варіантів аналізу та інтерпретації тексту гуманітарного знання.
Подобные документы
Виявлення антропологічної, епістемологічної, гносеологічної і методологічної ролі категорії істини у розвитку гуманітарного знання. Специфіка функціонування істини в правовому і соціокультурному просторі. Пізнання людини як особлива гуманітарна проблема.
автореферат, добавлен 20.07.2015Методологічний потенціал гуманітарного знання: філософські засади і тенденції розвитку. Сутність поняття "компаративістський підхід". Ціннісна спрямованість та аксіологічна контекстуальність гуманітарного знання. Теорія американського вченого Р.Б. Перрі.
автореферат, добавлен 16.09.2013Специфіка гносеологічних засад і соціокультурні детермінанти процесу становлення ідеї науковості гуманітарного знання. Особливості і характеристика трансформації основних епістемних критеріїв науковості в структурі гуманітарного пізнання та знання.
автореферат, добавлен 14.10.2015Роль аксіологічного аспекту в сучасних методологіях вивчення гуманітарних і природничих наук. Дослідження зв’язку між появою нового методологічного інструментарію в сфері гуманітарного знання та аксіологічним аспектом компаративістського підходу.
автореферат, добавлен 27.02.2014Філософський аналіз науки та методології науки як основного чинника формування соціальної раціональності. Розгляд методологічної відмінності між класичною та постнекласичною концепціями раціональності. Розмежування гуманітарного та природознавчого знання.
статья, добавлен 13.12.2022Присутність інтерпретації у мисленнєвій діяльності. Дослідження проблеми інтерпретації в контексті філософських рефлексій соціального пізнання. Аналіз багатозначності інтерпретації, її залежності від позиції філософа та його відношення до тексту.
статья, добавлен 31.01.2018Гендерні дослідження в історичній соціології. Формування гендерного підходу в соціальному та гуманітарному знанні. Аналіз шести концепцій гендера, які не суперечать одна одній, а скоріше розкривають різні аспекти найактуальніших проблем цієї сфери.
статья, добавлен 25.10.2010Проблема теоретико-методологічних засад релігієзнавно-філософського аналізу ідеологеми "Київ – Новий Єрусалим". Дотримання основних методологічних принципів сучасного академічного релігієзнавства: принципу об’єктивності, історизму, загальнолюдськості.
статья, добавлен 22.12.2020Філософський аналіз конструктивізму як методології науки. Концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями. Критика релятивістського трактування істинного знання як загрози наукового дискурсу.
статья, добавлен 28.09.2022Аналіз сфери позанаукового знання, міфології, релігії та езотеричного знання. Донаукове, класичне наукове та холістичне постнаукове типи знання. Застосування теоретико-системної методології у вигляді параметричної загальної теорії систем А.І. Уйомова.
автореферат, добавлен 30.10.2013Розгляд підходів до аналізу феномену традиції в історико-філософському дискурсі. Дослідження стану теоретичної розробки проблеми категорій традиції в історії філософії. Трактування феномену традиції у вітчизняній та зарубіжній філософській літературі.
статья, добавлен 04.03.2019Розгляд інтерпретації художнього тексту. Визнання полісемії твору за наявністю "смислового центру". Культурологічна герменевтика інтерпретації тексту. "Синтез значень" при тлумаченні інформації. Внутрішня структура тексту і його соціальне функціонування.
статья, добавлен 03.03.2019Визначення місця позанаукових знань у функціонуванні різних форм культури. Дослідження ролі і значення позанаукового знання в цивілізаційних процесах, його можливий зв'язок з філософією. Наслідки культуротворчих функцій позанаукового знання в Україні.
автореферат, добавлен 28.08.2015- 14. Науковий та релігійний дискурси у методології філософсько-освітнього дослідження феномена духовності
Духовність як сукупність проявів духу в світі і людині. Визначення засад взаємодії наукового та релігійного дискурсів у методології філософсько-освітнього дослідження феномена духовності. Формування специфічної методології "ери метанаукового знання".
статья, добавлен 23.03.2016 Розгляд природи метафори як когнітивної форми і способу пізнання. Аналіз її участі у релігійних та художніх практиках. Виявлення епістемологічного статусу метафор. Гносеологічні аспекти метафоризації. Місце і роль метафор у соціально-гуманітарному знанні.
статья, добавлен 07.10.2018Обґрунтування евристичного потенціалу ірраціонального пізнання науки. Оцінка шляхів актуалізації його методологічних можливостей в сучасному соціально-гуманітарному дискурсі. Естетичні виміри й образно-синтетичні потенції свідомості з цього питання.
автореферат, добавлен 20.10.2013Побудова й обґрунтування систем філософського і наукового знання. Сукупність прийомів та операцій практичного і теоретичного засвоєння дійсності. Швидкий розвиток науки у XX ст. Поняття та класифікація методів. Наукові методи емпіричного дослідження.
реферат, добавлен 22.12.2014Роль інтерпретації тексту при перекладі праці Ж. Дерріди "Привиди Маркса" для поглиблення наукового поля соціального і гуманітарного знання в Україні. З'ясовано репрезентативність ідей мислителя у дослідницькому, експертному та освітньо-науковому полях.
статья, добавлен 13.11.2023Сутнісні риси раціональності. Аналіз історичних типів наукової раціональності, причини їх виникнення. Епістемологічний аналіз форм позанаукового знання. Моделі раціональності в позанауковому знанні. Можливість трансформації стилю наукового мислення.
автореферат, добавлен 29.10.2013Точки сходження та розходження між соціологією і соціальною філософією як специфічними галузями знання. Аналіз вчень Е. Дюркгейма, М. Вебера, Е. Гіденса. Специфіка теоретичного рівня соціологічного знання. Пізнавальний проект соціальної філософії.
статья, добавлен 30.12.2017Дослідження методологічних засад європейського філософування в аспекті софійного синтезу. Розгляд трансцендентальної методологічної установки, орієнтованої на синтез життя засобами знання в аспекті логосу. Аналіз герменевтичної методологічної установки.
статья, добавлен 06.12.2022Проведення аналізу методологічних підходів та історіографічної й джерельної бази дослідження творчості С. К’єркеґора. Розкриття загальної концепції буття людини у філософії автора шляхом осмислення та інтерпретації концептуальних засад екзистенції людини.
автореферат, добавлен 05.11.2013Спроба узагальнення різних напрямків дослідження феномену самореалізації особистості. Паліваріативність інтерпретації поняття самореалізація особистості в сфері гуманітарного знання. Дослідження самореалізації особистості в межах філософського знання.
статья, добавлен 08.10.2018Розробка цілісної соціально-філософської концепції економічних знань у дискурсі глобалізованого світу. Процедура формалізації проблемного поля економічного дослідження. визначення теоретико-методологічних засад дослідження природи і функцій знань.
автореферат, добавлен 25.08.2015Філософсько-освітній аналіз теоретико-методологічних засад української філософської антропології у модернізації професійної підготовки педагога. Роль філософської методології як сукупності антропологем світоглядного рівня в системі освітніх перетворень.
автореферат, добавлен 25.02.2015