Цінності та їхнє місце в еволюції науки
Значення, місце і роль людських цінностей у процесі становлення та еволюції наукового пізнання. Характеристика історико-філософського матеріалу, який репрезентує процес становлення та еволюції наукового пізнання. Розгляд форм духовної діяльності людини.
Подобные документы
- 101. Основи філософії
Базові функції світу ідей та чуттєво сприйнятих речей у рамках метафізики Платона, уявлення вченого про процес пізнання. Розгляд людини з методологічних позицій філософської антропології. Ставлення Франка до марксизму і загальна характеристика умовиводу.
реферат, добавлен 21.03.2011 Сутність методології як процесу інтеграції методів наукового пізнання та приросту нового знання. Сутність сучасного міждисциплінарного підходу. Нові методи пізнання: абдукція, комп’ютеризація, метод "кейсів", метод дослідження куматоїдних об’єктів.
статья, добавлен 21.03.2016- 103. Філософія І. Канта
Агностицизм філософії Канта, обгрунтування загальності та необхідності наукового знання. Вчення Канта про явище та "річ у собі", про природу і свободу. Шляхи рішення традиційних проблем буття, співвідношення світу і людини, теорії пізнання, моральності.
контрольная работа, добавлен 10.04.2015 Виявлення основних етапів розвитку досліджень у галузі наукової аксіології та їх стисла характеристика. Застосування феномену дисциплінарної матриці для дослідження аксіологічних характеристик наукової діяльності та розробки періодизації наукового етосу.
статья, добавлен 05.09.2023Дослідження еволюції теорії мультикультуралізму залежно від часових та політичних умов і вимог соціуму. Розгляд впливу теорій лібералізації та комунітаризму, "побудови нації" та "диференційованого громадянства" на становлення доктрини мультикультуралізму.
статья, добавлен 31.08.2018Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Розгляд головних аспектів інтелектуальної діяльності як необхідного компоненту формування інтелектуальної культури. Аналіз концепту "інтелектуалізація планетарного світу" у контексті філософського пізнання. Сутність поняття "інтелектуальна культура".
статья, добавлен 22.05.2022Розгляд питання щодо визначення специфіки методології соціально-філософського пізнання у постмодернізмі. Логіка розгортання методології соціогуманітарного пізнання ХХ ст. Філософія репресивно-дисциплінарного суспільства у Фуко, його антропологічне вчення.
статья, добавлен 06.04.2019Аналіз допозитивістського етапу філософії науки. Дослідження гносеологічних проблем наукової діяльності філософів. Вивчення творчості видатних німецьких мислителів І. Канта, Й. Фіхте та Ф. Шеллінга. Історико-філософський аналіз еволюції філософії науки.
автореферат, добавлен 28.07.2014Суть філософського підходу в сучасному правознавстві, його методологічний потенціал для правового пізнання. Аналіз необхідності взаємодоповнення методів філософського, загальнонаукового та спеціально-правового плану. Розуміння як спосіб існування людини.
статья, добавлен 11.03.2018Поняття пізнання, його сутність і особливості, основні положення теорії пізнання. Сутність навчання Імануіла Канта про доцільність в органічній природі, його основна ідея та зміст. Коротка біографія Канта, етапи його особистого та творчого становлення.
реферат, добавлен 31.01.2009Дослідження різних проявів когнітивного в науковій рефлексії. Розкриття еволюції репрезентації як основи трансформації когнітивних проявів присутності суб’єкта у сфері знання. Особливості методологізації науки в сфері програмних систем рівня організації.
автореферат, добавлен 06.11.2013Методологія наукових досліджень: історичний аспект, принципи, рівні пізнання (теоретичний, емпіричний). Дедукція й індукція – найважливіші способи теоретичних досліджень, експеримент – емпіричних. Сутність, мета, функції, етапи наукового експерименту.
реферат, добавлен 01.12.2014Діалектика як методологія наукового пізнання, творчості. Теорія розвитку "абсолютної ідеї і духу", матеріального світу. Логічне вчення про закони і форми відображення у мисленні розвитку. Значення терміна "метафізика" в історико-філософському аспекті.
доклад, добавлен 26.08.2013- 115. Філософія пізнання
Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.
реферат, добавлен 20.10.2008 Біографічний та соціокультурний аналіз життя і творчості П. Лодія. Місце і значення філософської спадщини мислителя в історичному і сучасному контекстах. Дослідження теорії пізнання вченого. Особливість критики філософом гносеології Іммануїла Канта.
автореферат, добавлен 29.08.2015Філософсько-методологічний аналіз концепту "складність" та розгляд проблематичності єдиного визначення цього терміну через багатоманітність його смислів в різних контекстах застосування. Проблеми, що виникають під час дослідження терміну "складність".
статья, добавлен 08.01.2019Досліджується концепт деконструкції, один з головних методів філософії постмодернізму. Роль і місце деконструкції в аналізі філософії історії і художніх творів. Значення деконструкції для розвитку методології соціального пізнання та філософії історії.
статья, добавлен 13.07.2021Розкриття світоглядного змісту концепції самоорганізованої критичності. Аналіз особливостей її практичних імплікацій. Дослідження ґенези методологічних засад нелінійних підходів наукового пізнання та природознавства. Значення парадигми мислення для науки.
автореферат, добавлен 20.07.2015- 120. Методологія науки
Поняття методу й методології. Основні види методології: філософська, загальнонаукова, частково-наукова. Основні структурні компоненти методології наукового пізнання на абстрактному рівні. Основні вимоги до методів психології. Види спостереження, тестів.
реферат, добавлен 25.12.2012 Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Методологія філософії Нового часу як одна із суттєвих передумов розробки нової теорії пізнання. Бекон як засновник емпіризму, розробка методу наукового пізнання. Розгляд правил нової індуктивної логіки. Особливості використання дедуктивного методу.
доклад, добавлен 30.09.2012Поняття і функції академічної філософії, її становлення в київській регіональній субкультурі. Дослідження змісту історико-філософської спадщини філософів Київської духовної академії і Університету Святого Володимира. Академічна філософія в системі науки.
автореферат, добавлен 24.09.2013Експлікація евристичних можливостей нелінійної методології у сфері соціально-філософського пізнання в межах дослідження ґенези української державності. Створення моделі українського державотворення. З’ясування змісту державності з погляду нелінійності.
автореферат, добавлен 26.09.2015Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014