Мудрість, розум та знання в богословсько-філософському осмисленні Андрея Шептицького
Дослідження богословсько-філософських поглядів митрополита А. Шептицького щодо особливостей розуміння понять мудрість, знання. Роль та значення пізнання світу, морального, інтелектуального зростання та у формуванні національного світогляду українців.
Подобные документы
Аналіз таких сакральних (постнекласичних) філософських категорій як мораль і мудрість, подано власне їх розуміння. Спроба відшукати життєдайні джерела і віддзеркалення цих категорій у відчуттях людини (через перцепцію) на заповідних ділянках природи.
статья, добавлен 29.09.2024Дослідження понять і типів світогляду. Вивчення філософських поглядів Стародавнього Світу, Середньовіччя, Нового Часу. Розгляд класичної німецької філософії. Історія філософії України. Аналіз концепцій, методології, структури знання та пізнання.
курс лекций, добавлен 16.07.2017Зміст поняття "мудрість" у системі художньої культури Русі, що має інтерпретаційну функцію та пов’язане з поняттями "філософія", "розум", "Софія", "розсудливість", "сукупність знань", "вченість", "хитрість", вона близька до понять, як сила, путь, істина.
статья, добавлен 11.02.2023Основна філософія, як мудрість та форма суспільної свідомості. Альтернативні способи осмислення проблем буття. Особливості діалектики і метафізики. Характеристика світогляду, науки, релігії та права. Процес пізнання зміни розвитку та всього сутнісного.
реферат, добавлен 26.02.2015Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012У процесі пізнання у людей формуються знання, на основі яких виникають цілі та мотиви соціально-культурно діяльності людини. Дослідження філософських засад пізнання, проаналізовано роль і значення соціокультурного підходу в пізнавальній діяльності людини.
статья, добавлен 05.03.2023Вивчення причин заперечення і апології неявного, розсіяного знання. Аналіз аргументації прихильників і противників такого типу знання та його функцій у суспільстві. Роль неявного знання в організації самого наукового пізнання. Способи трансляції знання.
статья, добавлен 12.07.2018Аналіз історичних періодів розвитку людського пізнання та встановлення змісту понять "наукове "і "позанаукове" знання. Побудова алгоритму надійного метода дізнання, який би виключав оману. Протиставлення науки та традиційних форм освоєння світу.
статья, добавлен 25.09.2017Пошук істини та любов до мудрості як сенс філософії, що ґрунтується на усвідомленні трансцендентного. Мудрість як перебування у здоровому розумі і мудрість як інтелектуально-моральна характеристика особистості. Етапи розвитку любові та духовності.
статья, добавлен 09.05.2018Дослідження розвитку людини, її духовного світу в суспільствах перехідного типу як одна із актуальних проблем, що постала перед вітчизняним суспільствознавством. Особливості пошуків подібності історичного знання та природничо-наукового пізнання.
статья, добавлен 26.01.2023- 11. Наукове знання
Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.
реферат, добавлен 13.03.2013 Життя та досягнення великого давньогрецького вченого, енциклопедиста, філософа і засновника класичної (формальної) логіки. Ступені пізнання: наука, мудрість, розум, вміння та розміркування. Спроби Аристотеля детально вивчити форм і законів мислення.
презентация, добавлен 17.02.2012Теоретико-методологічні, конкретно-історичні та історіографічні складові сформульованої гіпотези щодо середньовічної християнської цивілізації як богословсько-лінгвістичної моделі. Принципи використання середньовічними інтелектуалами мовних компонентів.
статья, добавлен 05.04.2019Дослідження філософських аспектів науки, яка є лише одним із способів осягнути реальність природи, суспільства та людини. Принцип системності знання, як найважливіший принципом наукового пізнання. Вивчення предмету та завдання науки відомими філософами.
статья, добавлен 30.03.2018Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Пошук нових форм опису людського досвіду. Визначення філософських антропотрендів, експертиза статусу філософсько-антропологічного підходу як сфери філософського знання, унікального та релевантного цифровому світу, підходу для розуміння людського.
статья, добавлен 13.06.2023Уточнення поняття неявного знання з урахуванням сучасних філософсько-методологічних концепцій. Розкриття природи та виявлення особливостей феномена особистісного неявного знання і визначення його ролі в процесі наукового пізнання в сучасної епістемології.
автореферат, добавлен 17.09.2013Дослідження категорії "організаційне знання" як соціально-філософського феномену. Перетворення знання на невід’ємний елемент існування людини на всіх рівнях. Суттєві риси, що характеризують організаційне знання, яке еволюціонує у суспільстві знань.
статья, добавлен 16.11.2018Диференціювання форм і засобів вираження мудрості українського народу. Пошук мотиваційних домінант української народної і суспільної мудрості в сучасних умовах. Розробка пропозицій щодо напрямків ефективного функціонування і використання її надбань.
автореферат, добавлен 27.09.2013Предмет філософії, її місце серед інших наук. Особливості філософського знання. Природа математичних і філософських понять та суджень. Об’єкти математичного і філософського пізнання. Загальні принципи побудови математичних і філософських концепцій.
статья, добавлен 06.05.2019Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.
статья, добавлен 23.08.2018Розглядається проблема виховання і навчання мудрості в сьогоденні, яка має велике філософське, соціальне і педагогічне значення. Обґрунтовано, що мудрою вважається людина, яка є носієм великого життєвого досвіду, християнського і світського знання.
статья, добавлен 21.04.2018Особливий внесок у розвиток української томістичної філософії філософської теології видатного релігійного мислителя ХХ ст. А. Шептицького. Аналіз специфіки концептуального змісту рефлексії в цьому напрямку як оригінального національного феномену.
статья, добавлен 20.12.2022Науковий потенціал концепту "мовчазне знання", що набув розвитку в західній філософії у другій половині ХХ ст. Вплив ідей Полані на історизацію та соціологізацію пізнання. Співставність і взаємодоповнюваність "мовчазного" та експліцитного знання.
статья, добавлен 12.05.2018Дослідження довели, що неусвідомлені складові пізнання можуть суттєво впливати на хід та результати пізнавальної роботи науковців. Одним з елементів неусвідомленої когнітивності є неявні знання, які приймають участь в процесі наукового дослідження.
статья, добавлен 09.09.2024