Поняття я у фіхтевому розгляді субстанційності
У статті йдеться про концепцію суттєвості Фіхте, сформульовану в "Основах науки про знання" (1794). Автор стверджує, що згідно з Фіхте самопризначення епістемічної діяльності суб'єкту можливе лише за умови, що ми можемо мислити суб'єкта субстанцією.
Подобные документы
Принципи генезису та виникнення науки. Висвітлення, становлення та розвитку філософії науки та її ролі в процесі пошуку наукової істини. Взаємовідносини філософії і науки у контексті пошуку об'єктивного й адекватного фундаменту наукового знання.
статья, добавлен 10.03.2020Аналіз поняття "позанаукове знання"; класифікація та особливості окремих форм даних знань. Розкриття взаємодії в культуротворенні позанаукового і філософського знання. Опис та пояснення окультних культуротворчих практик та богословських текстів.
автореферат, добавлен 22.07.2014Розробка цілісної концепції управління як дійового реального механізму поєднання теоретичного суспільствознавчого знання і різновидів практичних рішень. Поняття суб'єкта та об'єкта сучасного соціального управління з точки зору соціальної філософії.
автореферат, добавлен 26.09.2013Метою статті є дослідження Гайдеґґерової інтерпретації поняття метафізики у ширшому історичному контексті цього поняття. Перша частина статті окреслює проблему поняття метафізики загалом. У другій здійснюється реконструкція Гайдеґґерового аналізу поняття.
статья, добавлен 25.08.2023Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії. Іммануїл Кант — творець німецької класичної філософії. Філософські ідеї Й.Г.Фіхте та Ф.В.Й.Шеллінґа. Філософія Геґеля як найвище досягнення німецької класичної філософії.
реферат, добавлен 19.03.2015Визначення змісту самодетермінації (самовизначення). Дослідження поняття епістемології — розділу філософського знання, філософсько-методологічної науки про знання. Характеристика сутності людської особистості, як осереддя людського початку в людині.
лекция, добавлен 20.08.2017Побудова й обґрунтування систем філософського і наукового знання. Сукупність прийомів та операцій практичного і теоретичного засвоєння дійсності. Швидкий розвиток науки у XX ст. Поняття та класифікація методів. Наукові методи емпіричного дослідження.
реферат, добавлен 22.12.2014Особливості історичного аналізу розвитку наукового знання. Дослідження античних джерел зародження сучасної науки і філософії, суть їх взаємозв'язку і взаємовпливу, форми взаємодії. Первинність природничо-наукового знання у формуванні доказової науки.
статья, добавлен 14.09.2010Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Дослідження співвідношення типу наукової раціональності зі способом філософського осмислення засад науки у їх стосунку щодо стратегій дисциплінарної демаркації наукового знання. Аналіз дисциплінарного поділу науки на сучасному етапі її функціонування.
статья, добавлен 14.09.2020Проблематика визначення поняття "знання" та характеристика основних теорій. Головні риси класичного стилю наукового мислення. Сутність інформаційного-сеологічного розуміння знання, основні відмінності та співпадіння з філософським усвідомленням.
статья, добавлен 15.08.2013Німецьке просвітництво та класична німецька філософія, їх роль в історії філософії. Загальні риси німецької класичної філософії. Родоначальник класичної німецької філософії І. Кант. Основні положення філософії Фіхте. Погляди Шеллінга на філософію.
реферат, добавлен 12.12.2014Порівняння теорій превентивної свідченнєвої несправедливості М. Фрикер, придушення та заглушення свідчення К. Дотсон та антиципаторно-епістемічної несправедливості Д. Лі. Вимоги до майбутньої теорії превентивно-антиципаторних несправедливостей.
статья, добавлен 13.05.2024Аналіз сучасних когнітивних та філософських досліджень патологічності суб’єкта. Онтологічні умови конституювання суб’єкта у філософсько-клінічному дискурсі. Філософський дискурс патології суб’єкта в руслі екзистенціально-феноменологічної традиції.
статья, добавлен 20.12.2022У науковій статті йдеться про мову як засіб комунікації та відображення (рефлексії) реальності. Теорія словників як прагматична теорія. Вона відображає спроби постмодерністських філософів звільнити всі сфери діяльності людини (зокрема мовлення).
статья, добавлен 27.02.2023Пізнання як необхідна сторона відносин людини і світу. Особливості природи і джерел пізнання, його можливості і межі, відношення знання і реальності, суб'єкта й об'єкта. Погляди раціоналістів. Взаємозалежність раціонального з чуттєвими формами пізнання.
контрольная работа, добавлен 23.09.2010Уточнення поняття неявного знання з урахуванням сучасних філософсько-методологічних концепцій. Розкриття природи та виявлення особливостей феномена особистісного неявного знання і визначення його ролі в процесі наукового пізнання в сучасної епістемології.
автореферат, добавлен 17.09.2013Методологічний потенціал гуманітарного знання: філософські засади і тенденції розвитку. Сутність поняття "компаративістський підхід". Ціннісна спрямованість та аксіологічна контекстуальність гуманітарного знання. Теорія американського вченого Р.Б. Перрі.
автореферат, добавлен 16.09.2013Поняття "ірраціональне" у рамках математичного знання, тобто галузі, де це поняття вперше з'явилося. Аналіз поняття "ірраціональне" в галузях: природознавчий, гуманітарній та філософській. Можливість існування позараціональної галузі ірраціонального.
автореферат, добавлен 29.09.2013У статті йдеться про релігійний поворот у локознавчих дослідженнях. Увага приділена ролі релігії у житті та філософії мислителя. Проблематизується питання релігійних впливів на питання ідентичності. Висвітлено суть терміна "модерн" та зазначено критерії.
статья, добавлен 16.04.2023Філософське бачення процесу пізнання в управлінській діяльності з точки зору структурної функціональності когнітивного управлінського процесу. Розкриття співвідношення пізнавальної діяльності суб’єкту та об’єкту управління в системі професіоналізму.
статья, добавлен 28.12.2017Соціокультурна обумовленість понять "фундаментальне" та "прикладне". Фундаментальне і прикладне знання як складова частина науки, через яку здійснюється опредметнення результатів наукових досліджень, та способи його включення в культуру суспільства.
автореферат, добавлен 14.09.2013Тлумачення філософського змісту мандрівки. Розуміння цивілізаційного феномену туризму як об’єкту пізнання. Сутність теорії людської діяльності як форми самореалізації особистості шляхом подорожі. Оформлення концепції знання про мандрівки у XIX-XX ст.
реферат, добавлен 19.03.2015Обґрунтування специфіки герменевтичного предмета, покликаного "відновити" порушену в процесі метаморфоз європейської гуманітарної думки тріаду "автор – текст – читач". Відмінні риси герменевтичного суб’єкта, його екзистенціально-когнітивна цілісність.
статья, добавлен 12.09.2023Поняття Bildung освіти як формування індивіда та суспільства, як набуття кожним індивідом та суспільством раціональної форми. Формування аристократичного знання в європейських університетах. Розділення між фундаментальними та прикладними дослідженнями.
статья, добавлен 27.09.2013