Перша фортепіанна соната Р. Шумана fis–moll op. 11 ("Велика соната")
Життя і творчість великого німецького композитора середнього періоду музичного романтизму. Розвиток ним жанру фортепіанної сонати разом з Ф. Шопеном. Принцип побудови циклу сонати fis–moll, пісенна тема середнього розділу. Головна партія та тональність.
Подобные документы
Життєвий та творчий шлях австрійського композитора Йозефа Гайдна. Аналіз Сонати Ре-мажор. Музична форма твору. Його динамічні та агогічні характеристики. Труднощі при виконанні мелізмі. Музично-естетичні та художньо-виконавські характеристики твору.
реферат, добавлен 13.03.2019Виокремлення традиційної та інноваційної складових музичної мови сонати ор.80 С. Прокоф’єва. Дослідження характеру розуміння новацій музичної мови різними інтерпретаторами. Особливість виконавського бачення особливостей формотворення частин циклу.
статья, добавлен 30.09.2020- 28. Виконавська інтерпретація Люка Дебарга як новий горизонт осягнення Сонати М. Метнера f-moll, op. 5
Особливості виконавського стилю сучасного французького піаніста Люка Дебарга та сутність його постромантичної виконавської концепції Сонати як "полілогу часопросторів" та символу культурної пам’яті. Особливості виконавської стилістики Л. Дебарга.
статья, добавлен 18.04.2023 Розуміння трагічності та неоднозначності реальності буття 20–30 рр. ХХ ст. під призмою символічної аури. Зв’язок з фольклорними джерелами та їх інтонаційний прояв у творі. Стильова символіка сонати, як символ минулого часу та віддзеркалення епохи.
статья, добавлен 30.10.2016Аналіз образної системи сонати, особливості механізмів розуміння композитором драматизму його часу і відтворення їх через музичну символіку. Опис творчості Косенка через ауру символіки, його внесок у розвиток українського камерно-інструментального дуету.
статья, добавлен 05.02.2019- 31. Трансмузична медійність "Крейцерової сонати" Людвіга Ван Бетховена (Дмитро Бузько VS Лев Толстой)
Текстовим каталізатором трансмузичної медійності "Крейцерової сонати" Л. ван Бетховена стала однойменна повість російського прозаїка Л. Толстого, художня самобутність якої спровокувала авангардистську реакцію молодого покоління українських письменників.
статья, добавлен 19.04.2023 Значення вокальної лірики та фортепіанної музики Шумана. Творчі досягнення Роберта Шумана. Вокальні твори Шумана: "Вечірня зоря", "Марш", "Весняна пісня", "Совенятко". Знайомство з деякими вокальними творами із альбому "Пісні для юнацтва". Розвиток слуху.
лекция, добавлен 04.02.2012Дослідження стильових, композиційних, виконавсько-інтерпретативних властивостей Сонати для кларнету і фортепіано Ф. Пуленка. Виявлення специфіки композиторської поетики з точки зору проекцій класичних різностильових інтенцій як особливого виду естетизму.
статья, добавлен 26.02.2024Систематизація інструментальних жанрів за участю труби доби бароко. Фіксація змін у сімействі труб, їх різновидах та строях. Механізм виокремлення ансамблевої сонати. Типологія камерно-ансамблевих сонат для труби. Провідні тенденцій трубного виконавства.
автореферат, добавлен 28.08.2015Проаналізовано музичну мову Сонати для скрипки і фортепіано ор. 19 A. Косенка з погляду символіки. Розглянуто зв’язок зі стилістикою О. Скрябіна і B. Рахманінова. Знайдено паралелі з образами пісень "Ой, журавко, журавко" та "Не буду ся віддавати".
статья, добавлен 05.04.2020Исследование путей решения художественных задач при изучении и исполнении пианистами I части Большой сонаты G-dur, cоч. 37 П.И. Чайковского. Басовый регистр, многократное повторение обособленного мотива. Анализ заключительного эпизода разработки (g-moll).
статья, добавлен 28.02.2019Аналіз музичної мови Сонати для скрипки і фортепіано ор. 19 В. Косенка з погляду символіки. Зв’язок зі стилістикою О. Скрябіна, В. Рахманінова, стилістичні ознаки фольклорного мелосу. Паралелі з образами українських пісень "Ой, журавко, журавко".
статья, добавлен 20.07.2018Камерно-инструментальная музыка в центре композиторского внимания К. Дебюсси. Соната для скрипки и фортепиано g-moll - последняя из цикла. Образный строй, развитие колористической стороны. Сближение оркестровой и камерно-инструментальной музыки.
статья, добавлен 26.12.2017Визначення виразності Великої сонати оп. 33 "Чотири віки" Шарля Алькана, виходячи з традицій тетраїчності обчислення явищ і процесів, прийнятих в Стародавні часи й освячених біблійними цифровими уподобаннями. Використання Альканом івриту у своїх творах.
статья, добавлен 09.02.2023Теоретичне узагальнення, через стильовий компаративний аналіз Великої сонати для гітари і фортепіано Н. Паганіні, суті бідермайєрівських і романтичних торкань. Речовість гітарного камерного звучання і вписаність гітарної гри у мистецький вжиток Італії.
статья, добавлен 30.09.2020Композиційно-драматургічна логіка, стилістичні особливості Сонати для гобою і фортепіано Ф. Пуленка. Інтонаційний стрій, прийоми фактурного викладу в партії фортепіано камерного твору. Конфлікт ліричного та гротескного образів, подібний стилю Прокоф’єва.
статья, добавлен 06.07.2023Задіяність саксофона в творах сонатного жанру, еволюції жанру. Процеси жанрово-стильової модифікації сонати для саксофона в контексті композиторської практики ХХ ст. Соната у супроводі симфонічного оркестру та різноманітних складів камерного ансамблю.
автореферат, добавлен 28.09.2015Проблема розвитку та модифікації жанру сонати для бандури на прикладі композиторських пошуків українських митців II половини XX - початку XXI ст. Новітні тенденції у композиторській техніці, виконавські особливості сучасного концертного інструмента.
статья, добавлен 07.04.2018Осмислення семантичної своєрідності тексту трьох фуг у сонатах Й.С. Баха для скрипки соло. Семантична спорідненість канонічних церковних текстів і тематизму трьох фуг для скрипки соло. Рекомендації щодо виконавського фразування музичного тексту.
статья, добавлен 03.07.2023Основні етапи становлення українського концертного репертуару для труби у хронологічних межах ХХ століття. Провідні тенденції розвитку жанру сонати для труби і фортепіано у європейському історико-культурному контексті. Цілісний аналіз класичного взірця.
статья, добавлен 05.03.2019- 46. Фортепіанні сонати №s 1 і 2 Василя Безкоровайного з позицій тональних і формотворчих особливостей
Здійснено спробу виявити тональні та формотвірні особливості сонат В. Безкоровайного та і їх дидактичний потенціал. Констатовано, що сонатні жанри в доробку композитора є художньо і дидактично вартісними зразками національного педагогічного репертуару.
статья, добавлен 17.08.2021 Мета наукової роботи – здійснити мистецтвознавчу ревізію сонати для скрипки і фортепіано With the Questions В. Теличка, довести, що опус апелює до філософських категорій суголосних світогляду деміурга, сприяє конструюванню його метафізичної біографії.
статья, добавлен 25.02.2024Розгляд композиції та семантико-структурної одиниці твору німецького майстра з точки зору особливостей втілення ним неокласичних тенденцій. П’ять частин Сонати відбивають зв’язок з програмністю, вокальними та поліфонічними жанрами барокової культури.
статья, добавлен 25.06.2023Світські інструментальні твори видатного українського композитора другої половини XVIII століття М. Березовського. Аналіз особливостей будови перших частин Симфонії до мажор і Сонати для скрипки й чембало, що мають ознаки старовинної сонатної форми.
статья, добавлен 21.03.2020Опис музичного часопростору Ф. Шуберта як довербальної смислової системи, що визначає типологію і змістово-стильові якості його композиторського мислення. Риси трансформації романтичного двосвіту. Особливості поєднання рис сюїтного і сонатного хронотопів.
статья, добавлен 12.11.2023