Онтологічний вимір постнекласичного наукового дискурсу
Аналіз дискурсивних чинників конструювання онтологічних засад картини світу класичного наукового дискурсу за допомогою методології дискурс-аналізу. Дослідження специфіки формування онтологічних засад постнекласичної філософської науки у дискурсі.
Подобные документы
Аналіз клінічного дискурсу філософської антропології як комунікативного ресурсу, що усуває владну нерівність між соціальними групами умовно здорових та хворих. Аналіз лінгвістичної парадигми, у термінах якої можна розглянути філософсько-клінічний простір.
статья, добавлен 15.07.2020Аналіз системи методів та форм, засобів та видів наукового пізнання та застосування наукової методології. Особливості третього метатеоретичного рівня пізнання та його важливість для сучасних досліджень. Функції опису, пояснення, розуміння, передбачення.
статья, добавлен 24.05.2020Суть ретроспективи онтологічних підвалин часу у різноманітних формах моди. Аналіз давньогрецької етимології поняття "час" як вічного та тривалого. Трансформація первинного сенсу поняття "час" та формування нових моделей, що набули поширення у філософії.
статья, добавлен 22.12.2020Ознайомлення з негативними наслідками послаблення впливу гуманітарних наук та розквіт технократизму. Дослідження гуманітарно-наукового дискурсу у філософії техніки, який покликаний виявити вплив техніки на людину, її сутність, зміст, значення і роль.
статья, добавлен 08.04.2019Розгляд проблеми синтезу цілісної наукової картини світу. Характеристика базових принципів та сучасна класифікація наук. Систематизація філософії розвитку НКС В.І. Вернадським, що відбувається в умовах зміни інституційних форм наукового пізнання.
статья, добавлен 24.01.2018Дослідження процесу становлення сучасної мовної картини світу з урахуванням її ціннісного виміру. Визначення того, що в самій мовній картині світу міститься гуманістичний потенціал. Сучасна наукова картина світу як універсальний образ дійсності.
статья, добавлен 30.07.2013Розкриття світоглядного змісту концепції самоорганізованої критичності. Аналіз особливостей її практичних імплікацій. Дослідження ґенези методологічних засад нелінійних підходів наукового пізнання та природознавства. Значення парадигми мислення для науки.
автореферат, добавлен 20.07.2015Дослідження аспекту соціокультурної зумовленості наукового знання. Аналіз історичних типів наукової раціональності. Проблема невідповідності сучасної науки змінам соціальних умов. Легітимація і канонізація від імені науки найбільш респектабельного знання.
статья, добавлен 04.03.2019Визначення методологічних засад вивчення спадщини київського книжника митрополита Іларіона. Обґрунтування залучення до соціально-філософського дослідження концептів картини світу та образу світу. Характеристика історіософських поглядів митрополита.
автореферат, добавлен 22.07.2014Розгляд аксеологічних вимірів екзистенціалу страху як одного з важливих онтологічних метафізичних чинників людського існування. Екзистенціал любові у взаємозв’язку з іншими екзистенціалами. Феномен екзистенціальної туги у філософії, зокрема, у Спінози.
статья, добавлен 04.02.2019Метою цього наукового дослідження є виділення авторами в теоріях постіндустріального суспільства положень західних мислителів (Д. Белла, Е. Тоффлера, Ж. Бодрійяра) стосовно взаємозв’язку техніко-технологічних та економічних факторів розвитку світу.
статья, добавлен 13.12.2023Проведення комплексного аналізу філософського дискурсу навколо поняття "культура". Авторитет, надбання і недоліки філософської культурології радянського періоду. Обґрунтування ідеї одухотворення природи і соціуму, розвитку на цій основі людських якостей.
статья, добавлен 09.01.2019Впровадження терміну "парадигма" у філософію науки позитивістом Г. Бергманом. Аналіз інтегральних соціально-психологічних аспектів наукового співтовариства. Розгляд загальних принципів створення нових пізнавальних засобів за допомогою методології.
практическая работа, добавлен 14.05.2020Комунікативно-екзистенціальні властивості науки в процесі самоідентифікації людини в умовах глобалізації соціуму. Побудова гуманістичного образу науки на основі постнекласичного типу наукової раціональності. Концепції соціокультурного релятивізму.
автореферат, добавлен 28.07.2014Характеристика основних передумов виникнення науки. Визначення компонентів наукового пізнання. Перша геометрична модель Космосу, її розроблення Евдоксом. Основні етапи розвитку науки. Основний зміст механістичної картини світу, створеної Ньютоном.
контрольная работа, добавлен 14.07.2017Становлення синергетики як феномена постнекласичної науки. Когерентність природничо-наукового та гуманітарного дискурсів. Аналіз концептів рівноважність, стійкість, стабільність. Нелінійна методологія дослідження на прикладі соціально-економічних систем.
автореферат, добавлен 08.06.2013- 92. Культура наукового мислення як передумова успішності діяльності науково-педагогічних працівників
Роль наукового знання у різних сферах життєдіяльності людини. Підходи до визначення специфіки наукового мислення. Характеристики культури наукового мислення як важливої передумови успішності дослідницької діяльності молодих науковців педагогічної галузі.
статья, добавлен 02.03.2018 Дослідження проблеми філософських засад й витоків поглядів Ф. де Соссюра, а саме соціологічного психологізму в його методології. Аналіз усуспільненої мовної діяльності конкретних людей, їхнього інформаційного співіснування за допомогою мови і мовлення.
статья, добавлен 09.06.2022Перехід від класичного мислення до некласичного як культурно-онтологічна основа ніцшеанської концепції людини. Пояснення концептуальних засад людини шляхом аналізу християнської і ніцшеанської антропології. Становлення конституїтивних аспектів Надлюдини.
курсовая работа, добавлен 28.04.2014Дослідження філософського стилю мислення Ґ. Кониського: онтологічних основ природи та антропоанімалогії. Визначення напрямів і шкіл, філософські ідеї представників яких впливали на формування онтологічно-антропологічної моделі філософування Ґ. Кониського.
автореферат, добавлен 29.09.2013- 96. Основи філософії
Дослідження основної світоглядної ідеї індійського мислення. Визначення сутності екзистенціалізму, як аналітики людського буття. Розгляд та характеристика онтологічних проблем в марксизмі. Ознайомлення з основними питаннями класичної гносеології.
курс лекций, добавлен 25.11.2015 Особливості історичного аналізу розвитку наукового знання. Дослідження античних джерел зародження сучасної науки і філософії, суть їх взаємозв'язку і взаємовпливу, форми взаємодії. Первинність природничо-наукового знання у формуванні доказової науки.
статья, добавлен 14.09.2010Характеристика перспектив подолання антропологічної кризи з позицій постнекласичного уявлення про цілісність людини як онтико-онтологічну дуальність. Аналіз постнекласичного розуміння сутності людини, її ідентичності, практичного відношення до світу.
статья, добавлен 04.02.2019Розгляд нелінійності особистості в науковому дискурсі, як переходу науки від класичного до некласичного і постнекласичного етапів її розвитку. Аналіз розуміння нелінійної особистості як активного суб'єкта відношення "людина - суспільство - світ".
статья, добавлен 25.12.2022Основні ідеї осягнення Лесею Українкою людського буття, спільні із екзистенціальною філософією ХІХ-ХХ століття в Європі. Особливості семантико-екзистенціальної специфіки у філософському дискурсі письменниці. Зміст комунікативних інтенцій у її творчості.
автореферат, добавлен 24.09.2013