Природа та ґносеологичні функції особистісного неявного знання
Уточнення поняття неявного знання з урахуванням сучасних філософсько-методологічних концепцій. Розкриття природи та виявлення особливостей феномена особистісного неявного знання і визначення його ролі в процесі наукового пізнання в сучасної епістемології.
Подобные документы
Вивчення причин заперечення і апології неявного, розсіяного знання. Аналіз аргументації прихильників і противників такого типу знання та його функцій у суспільстві. Роль неявного знання в організації самого наукового пізнання. Способи трансляції знання.
статья, добавлен 12.07.2018Аналіз ідеї отримання наукового знання та природи знання Ентоні Флю у філософсько-антропологічному контексті. Дослідження теми критицизму, яким людина повинна користуватися, щоб отримати надійне знання. Характеристика проблеми росту наукового знання.
статья, добавлен 14.09.2020Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.
реферат, добавлен 13.03.2013Розгляд особливостей зв’язку сучасної філософії природи з її попередніми історичними формами. Визначення основ онтологічного та епістемологічного вимірів філософії природи. Дослідження аксіологічних аспектів даної галузі в системі сучасного знання.
автореферат, добавлен 26.09.2015Методологічні, концептуальні інтерпретації соціального знання в сучасному суспільствознавстві. Природа соціального знання, його відмітні риси. Нормативно-регулятивний потенціал соціального знання. Аналіз ролі соціального знання в аксіосфері суспільства.
автореферат, добавлен 29.10.2013Визначення місця позанаукових знань у функціонуванні різних форм культури. Дослідження ролі і значення позанаукового знання в цивілізаційних процесах, його можливий зв'язок з філософією. Наслідки культуротворчих функцій позанаукового знання в Україні.
автореферат, добавлен 28.08.2015Проблематика визначення поняття "знання" та характеристика основних теорій. Головні риси класичного стилю наукового мислення. Сутність інформаційного-сеологічного розуміння знання, основні відмінності та співпадіння з філософським усвідомленням.
статья, добавлен 15.08.2013Аналіз поняття "позанаукове знання"; класифікація та особливості окремих форм даних знань. Розкриття взаємодії в культуротворенні позанаукового і філософського знання. Опис та пояснення окультних культуротворчих практик та богословських текстів.
автореферат, добавлен 22.07.2014Наука як один із багатьох елементів сукупного знання, накопиченого людством. Легітимація і канонізація найбільш респектабельного знання. Виявлення корелятивної залежності та функціональної несумісності різних типів знання як важливе завдання філософії.
статья, добавлен 04.02.2017Дослідження категорії "організаційне знання" як соціально-філософського феномену. Перетворення знання на невід’ємний елемент існування людини на всіх рівнях. Суттєві риси, що характеризують організаційне знання, яке еволюціонує у суспільстві знань.
статья, добавлен 16.11.2018Дослідження аспекту соціокультурної зумовленості наукового знання. Аналіз історичних типів наукової раціональності. Проблема невідповідності сучасної науки змінам соціальних умов. Легітимація і канонізація від імені науки найбільш респектабельного знання.
статья, добавлен 04.03.2019- 12. Основи філософії
Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012 Роль ідеї обґрунтування пропозиційних суджень у класичній, некласичній епістемології. Проблема Ґеттіера: визначення достатніх, необхідних умов знання. Релаєбілізм як дескриптивна теорія когнітивно-психологічного обґрунтування. Інтерналізм та екстерналізм.
автореферат, добавлен 29.09.2013Відношення до юридичного знання з появою штучних інтелектуальних систем висвітило проблему витягу, подання і використання знань у сфері правознавства. Проаналізовано питання, як і яким чином суб’єкт може усвідомити неявні компоненти особистісного знання.
статья, добавлен 08.08.2022Сутність і методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності в наукознавстві. Феномен аксіологічного потенціалу наукового знання, його природа, внутрішня структура, спосіб актуалізації в контексті проблематики філософії та методології науки.
автореферат, добавлен 13.07.2014Визначення змісту самодетермінації (самовизначення). Дослідження поняття епістемології — розділу філософського знання, філософсько-методологічної науки про знання. Характеристика сутності людської особистості, як осереддя людського початку в людині.
лекция, добавлен 20.08.2017Дослідження соціогуманітарного і природничого наукового знання як центральна проблема у філософський творчості К. Поппера. Осмислення епістемології, пошук джерел наукового знання в історично-антропологічному аспекті концепцій філософії науки К. Поппера.
статья, добавлен 06.03.2019Розширення сфери знання за межами безпосереднього спостереження за допомогою наукової теорії. Структура сучасної методології наукового пізнання. Типи тверджень та основні функції наукової теорії. Вивчення емпіричних та теоретичних наукових законів.
реферат, добавлен 19.04.2015Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
статья, добавлен 04.03.2018Особливості історичного аналізу розвитку наукового знання. Дослідження античних джерел зародження сучасної науки і філософії, суть їх взаємозв'язку і взаємовпливу, форми взаємодії. Первинність природничо-наукового знання у формуванні доказової науки.
статья, добавлен 14.09.2010Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015Характеристика соціального аспекту категорій як основних засобів виникнення знання та перетворення його на наукове. Теоретичне переосмислення знання в усіх його формах на рівні соціально-філософського узагальнення і в руслі сучасних соціальних тенденцій.
статья, добавлен 07.10.2018Сучасні методологічні уявлення про наукове знання. Дослідження зі штучного інтелекту та проблема моделювання знання. Класифікація засобів імітаційного моделювання. Перспективи розвитку й використання методів імітаційного моделювання знання у філософії.
автореферат, добавлен 21.11.2013Визначення чинників та особливостей трансформації різних моделей пізнання в сучасній епістемології. Дослідження ролі людиномірного компоненту у епістемології на прикладі трансформації неопозитивізму. Аналіз взаємин факту та смислу в процесі пізнання.
автореферат, добавлен 25.09.2013