"Генералізуюче пізнання" як засіб форматування історичного простору й часу
Питання про роль генералізуючого пізнання у виникненні сучасної структури історіописання. Застосування Полібієм генералізуючого пізнання не призвело до створення історіософіських концепцій, тоді як це сталося лише у XVIII ст. у Франції та Німеччині.
Подобные документы
Конотація як додатковий компонент значення мовної одиниці, що доповнює її предметно-логічний зміст суб’єктивними відтінками оцінки та функціонально-стилістичної забарвленості. Характеристика специфічних особливостей структури фентезійного пізнання.
статья, добавлен 28.05.2017Підходи до визначення поняття "тезаурус". Дослідження термінології на основі логіко-понятійного моделювання, яке дає можливість розглянути термінологію як тезаурус, ураховуючи організацію різних галузей спеціального знання, термінологічного поля терміна.
статья, добавлен 05.01.2023Біографія та наукові інтереси Е. Сепіра. Дослідження індоєвропейських і семітських мов, встановлення їх генетичної спорідненості. Розвиток антропологічного підходу в мовознавстві. Аналіз зв’язків структури мови з мисленням і способом пізнання реальності.
реферат, добавлен 03.12.2020З’ясування дії механізмів співвіднесеності в мові та пізнанні. Дослідження здійснено на широкому мовному матеріалі з урахуванням рівневої структури сучасного мовознавства. Застосовано методику теоретичного аналізу праць і наявних наукових тлумачень.
статья, добавлен 12.02.2023Мова як генетичний код нації, засіб пізнання, мислення, спілкування, як показник рівня культури людини. Особливості лексики та синтаксичної організації офіційно-ділового стилю. Ознаки та аспекти культури мовлення. Види, прийоми розумової діяльності.
методичка, добавлен 10.02.2013Мова як найважливіший засіб спілкування і пізнання. Це система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення. Мовлення – це форма існування мови, її втілення, реалізація; конкретність.
презентация, добавлен 16.11.2023Потенціал сучасних лінгвістичних досліджень через аналіз найбільших напрямів. Дослідження наукової парадигми лінгвістики XXI століття як засобу пізнання та інтелектуального конструювання світу, продукт творчості мовної особистості.
статья, добавлен 26.11.2012Загальна характеристика складних механізмів метафоричного відображення реальності. Концептуальна метафора як один з основних типів когнітивної моделі та створення концептуальної сфери. Знайомство з особливостями семантико-когнітивного механізму.
статья, добавлен 16.12.2018- 34. Міжкультурний аспект перекладу німецьких фразеологізмів (на матеріалі сучасної німецькомовної преси)
Мова, культура - когнітивний інструмент пізнання дійсності. Міжкультурна комунікація - соціальний феномен, сутність якого полягає у взаємодії між представниками різних культур. Експресивний фактор - особливість, що обґрунтовує значення фразеологізму.
статья, добавлен 05.03.2019 Феноменологія як філософське підґрунтя наукового пізнання. Феноменологічний метод дослідження формування та актуалізації синонімічних конструкцій - ключовий інструмент виявлення когнітивних операцій, що діють на рівні підсистем діалектичної єдності.
статья, добавлен 22.09.2021Мова як форма взаємодії суб'єкта і об'єкта діяльності, ланка, яка зв'язує суспільно-історичний досвід з колективною діяльністю. Функції мови, їх хараткеристика. Спілкування як основне призначення мови. Гносеологічна функція мови та її особливості.
реферат, добавлен 10.03.2012Мова як засіб пізнання світу. Значення мови у житті. Українська мова як одна з найбільш багатих і розвинених мов світу. Поняття багатства мови, наукова класифікація та різноманіття мов у світі. Культура і мова як духовні вартості. Мова про мову.
реферат, добавлен 25.03.2016Вивчення стилістичної диференціації мови. Виділення функціональних стилів, зумовлене поліфункціональністю мови. Функціонування та особливості наукового стилю, галузь використання. Основні мовні засоби, спрямовані на інформування, пізнання, вплив.
реферат, добавлен 09.12.2013Характеристика основних етнокультурних стереотипів, які набуваються за допомогою мови. Уособлення результатів пізнання дійсності етнічною спільнотою. Закріплення у свідомості людини культурних традицій та звичок, що характеризують моноетнічне середовище.
статья, добавлен 04.12.2022Мова як одна з основних передумов формування й існування нації. Картина світу – суб’єктивний образ об’єктивної реальності, який лежить в основі індивідуального і суспільного пізнання і відображає не тільки знання про світ, але й фантазії та мрії про світ.
статья, добавлен 30.05.2018Суть проблеми диференціації континууму метрополії та принципів його членування, які залишаються важливими для пізнання особливостей структури та ліній розвитку нових болгарських говірок. Визначення генетичної близькості нових болгарських говірок України.
статья, добавлен 06.04.2019Дослідження існуючих інтегративних та диференційних ознак концепту-антиконцепту wealth-poverty, що утворюють комплементарну єдність. Аналіз розв'язання питання, пов’язані з дослідженням мисленнєвих процесів та механізмів, що лежать в основі пізнання.
статья, добавлен 31.05.2018Комунікативна функція мови, її поняття, значення та сутність. Розвиток концепції В. Гумбольдта, основоположники американського неогумбольдтианства, його критерії. Характеристика принципу гіпотези Сепіра-Уорфа, вплив мови на мислення та людське пізнання.
реферат, добавлен 09.10.2014Змістові та структурні особливості книги подорожніх нарисів "Чар Марока" української фільмарки і мандрівниці Софії Яблонської-Уден. Аналіз дискурсивних механізмів подорожньої літератури в контексті кола актуальної на час створення нарисів проблематики.
статья, добавлен 26.01.2023Роль політичних наративів і емоційних маркерів у медійній доктринації. Вербальне вираження раціональних смислів у статтях українських аналітиків. Популярні теорії емоцій в процесі пізнання; їх взаємозв’язок з особистістю автора та психологією читача.
статья, добавлен 05.10.2022Аналіз семантики та структури складнопідрядних речень часу у пам'ятках XVIII ст. різних жанрів. Дослідження особливостей функціонування власне українських і запозичених сполучників. Специфіка вживання співвідносних слів, що посилюють значення сполучників.
статья, добавлен 12.05.2013Вивчення лексичних одиниць як інструментів пізнання. Лексичні, граматичні, структурно-смислові та логіко-композиційні особливості мови права. Роль культурного компонента в юридичному дискурсі. Вживання термінологічної лексики в конституційному дискурсі.
статья, добавлен 29.09.2023Дослідження присвячено опису однієї з основоположних категорій буття та пізнання категорії кількості у таких споріднених мовах, як англійська, французька, українська, російська. Доведено, що це одна з найбільш загальних категорій мислення сучасної людини.
статья, добавлен 28.08.2020Кольороназви як група лексики української мови, носії символічного змісту у текстах художньої літератури. Роль кольоративів у процесі пізнання і засвоєння навколишньої дійсності. Семантичні відтінки і функції барволексем у мові творчості Євгена Гуцала.
статья, добавлен 15.02.2023Граматичні погляди О. Синявського та С. Смеречинського в історичній ретроспективі та в контексті розвитку новітніх лінгвістичних парадигм. Практична цінність ідей лінгвістів для внормування й розбудови синтаксису сучасної української літературної мови.
статья, добавлен 14.01.2023