Методологія як вчення про методи пізнання й перетворення світу

Методологія наукових досліджень: історичний аспект, принципи, рівні пізнання (теоретичний, емпіричний). Дедукція й індукція – найважливіші способи теоретичних досліджень, експеримент – емпіричних. Сутність, мета, функції, етапи наукового експерименту.

Подобные документы

  • Природа і призначення процесу пізнання. Визнання об’єктивної реальності світу, відображення його в свідомості людини. Відношення мислення до буття, свідомості до матерії, природи. Діалектична єдність суб’єктивного і об’єктивного, форми відображення.

    реферат, добавлен 02.04.2017

  • Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.

    статья, добавлен 23.08.2018

  • Антропологічне вчення Кароля Войтили - спроба узагальнення філософських, природничонаукових та богословських аспектів вивчення людської сутності. Пізнання - один з найбільш суттєвіших аспектів, через який розкривається методологія цього філософа.

    статья, добавлен 25.07.2021

  • Розгляд проблеми синтезу цілісної наукової картини світу. Характеристика базових принципів та сучасна класифікація наук. Систематизація філософії розвитку НКС В.І. Вернадським, що відбувається в умовах зміни інституційних форм наукового пізнання.

    статья, добавлен 24.01.2018

  • Необхідність систематичного і постійного навчання і пізнання та їх взаємно доповнення в період становлення та розвитку молодої людини. Розкриття залежності взаємозв’язку мови та мислення в процесі вивчення та пізнання природи навколишнього світу.

    статья, добавлен 10.05.2018

  • Визначення меж і умов раціональності як методологічної частини наукового дослідження. Зв’язок раціонального та інтуїтивного в науковому пізнанні. Розуміння раціональності як відкритої структури, що дозволяє розглядати прояв позараціонального в пізнанні.

    статья, добавлен 15.03.2020

  • Розгляд питання щодо визначення специфіки методології соціально-філософського пізнання у постмодернізмі. Логіка розгортання методології соціогуманітарного пізнання ХХ ст. Філософія репресивно-дисциплінарного суспільства у Фуко, його антропологічне вчення.

    статья, добавлен 06.04.2019

  • Онтологічні витоки сучасного процесуального розуміння людської свідомості. Загально-філософські та методологічні засади концепцій А. Бергсона та Е. Гуссерля як теоретиків методології безпосереднього досвіду. Ідеація як специфічна настанова пізнання.

    автореферат, добавлен 07.03.2014

  • Методологія фальсіфікаціонізму. Історизм як принцип наукового пізнання. Цінності і норми пізнавальної діяльності. Співвідношення знань, істини і переконань у науці. Критерії етичності вчених. Прагматистський інструменталізм Дьюї. Тлумачення позитивізму.

    шпаргалка, добавлен 22.01.2014

  • Базові функції світу ідей та чуттєво сприйнятих речей у рамках метафізики Платона, уявлення вченого про процес пізнання. Розгляд людини з методологічних позицій філософської антропології. Ставлення Франка до марксизму і загальна характеристика умовиводу.

    реферат, добавлен 21.03.2011

  • Дослідження еволюції когнітивних комп'ютерних програм і технологій обробки текстів. Пошук методологічного фундаменту історичної пам'яті. Виокремлення особливого виду систем, у яких пізнання є способом життєдіяльності. Розробка ментальної репрезентації.

    статья, добавлен 14.09.2020

  • Способи та форми пізнання об’єктивних законів розвитку природи, взаємодії людини і суспільства. Джерела й ознаки релігійної свідомості. Розмежування знання та віри за критерієм раціональності. Перехід від диференціації до інтеграції науки та філософії.

    статья, добавлен 30.10.2021

  • Особливості філософської методології Г.В.Ф. Гегеля у питаннях пізнання права. Питання пізнання і права і його реалізації як єдина сфера духу. Думки Гегеля щодо правової проблематики. Закони права та їх вивчення з точки зору приналежності до сфери духу.

    статья, добавлен 24.07.2013

  • Зміст основного й опорного поняття "наукової картини світу" у філософії і науці. Значення концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Процес становлення філософії науки, етапи її розвитку.

    автореферат, добавлен 29.07.2015

  • Поняття світогляду, його суспільно-історичний характер. Буття як основна онтологічна категорія. Філософські концепції свідомості. Основні форми і методи пізнання. Предмет і функції логіки. Основні аксіологічні концепції. Соціальні функції релігії.

    курс лекций, добавлен 29.09.2015

  • Нарис кантівської теорії пізнання у фокусі аналізу здатності уяви як її невідривної та фундаментальної складової. Уява як посередник між чуттєвістю і розсудком, і самостійна здатність серед них. Розсудок як одна з двох умов можливості пізнання.

    статья, добавлен 30.12.2017

  • Аналіз специфіки та особливостей пізнання соціальних процесів. Обґрунтування необхідності зваженого та коректного використання гуманітарного знання в коригуванні соціальних процесів сучасності. Значення та структура герменевтичної інтерпретації.

    статья, добавлен 20.12.2022

  • Дослідження понять і типів світогляду. Вивчення філософських поглядів Стародавнього Світу, Середньовіччя, Нового Часу. Розгляд класичної німецької філософії. Історія філософії України. Аналіз концепцій, методології, структури знання та пізнання.

    курс лекций, добавлен 16.07.2017

  • Проблема людини в сучасній цивілізації, в якій провідне місце належить цінностям інновацій і прогресу. Породження нових видів мислення і діяльності, перетворення традицій культури і способів пізнання. Розвиток людиноцентризму як мети і сенсу прогресу.

    статья, добавлен 30.07.2016

  • Історичні особливості виникнення математики як науки про кількісні характеристики предметів та об'єктів пізнання. Аналіз проблем об'єктивності, абсолютності, відносності, матеріальності істини. Математичні методи, що використовуються в психології.

    статья, добавлен 27.07.2016

  • Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.

    реферат, добавлен 25.02.2014

  • Показано можливість розробки методології ноосферного пізнання на філософсько-наукових засадах та представлено цей процес у відповідній методологічній системі, в котрій ноосферний зріст наукових знань набуває номонологічно-законопокладеного характеру.

    статья, добавлен 08.03.2023

  • Перші філософські визначення матерії, що даються через узагальнення її побутового розуміння. Розкриття Декартом змісту поняття матерії за допомогою категорій: субстанції, атрибута і аксиденсу. Спосіб і форми існування матерії. Методи наукового пізнання.

    реферат, добавлен 14.12.2014

  • Філософсько-методологічний аналіз концепту "складність" та розгляд проблематичності єдиного визначення цього терміну через багатоманітність його смислів в різних контекстах застосування. Прояснення категоріального контексту розуміння складності в науці.

    статья, добавлен 28.08.2016

  • Визначення терміну "ідентифікація". Особливості застосування методу ідентифікації у біології, математиці, хімії, психології, криміналістиці. Соціальна актуалізація процесів ідентифікації, її аналіз. Структура ідентифікації як методу соціального пізнання.

    статья, добавлен 21.09.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.