Аугментативний рід дії у слов’янських мовах: фінально-пейоративна і фінально-меліоративна група
Дослідження різних підходів мовознавців до витлумачення дієслівних родів дії. Характеристика термінологічного апарату. Аналіз дієслів аугментативного роду дії з формантами до- + – ся та їх функціональні еквіваленти в сучасних слов’янських мовах.
Подобные документы
Ознайомлення з моделюванням та системним описом лінгвокультурного концепту в слов'янській мовній картині світу. Визначення концептуальних ознак концепту "хитрість" у західнослов'янських мовах. Розгляд сучасних тлумачних словників східнослов'янських мов.
статья, добавлен 10.09.2023Дослідження та аналіз процесів формування нових слів у сучасних слов'янських, германських і романських мовах. Характеристика чинників нових яскравих модифікацій у мовах як реакцію на соціально-економічні, політико-правові зміни у суспільному житті.
статья, добавлен 15.03.2023Дослідження особливостей застосування мови чоловіками і жінками в їх історичному розвитку на матеріалах слов'янських і неслов'янських мов. Виявлення гендерної асиметрії і стереотипізації в мові і комунікації в слов'янських мовах, шляхи її подолання.
статья, добавлен 24.08.2020Дослідження назви людвисара у німецькій, польській, українській та білоруській мовах. Аналіз німецьких діалектних витоків цієї назви ремісника і форм поширення у слов'янських мовах на основі писемних пам'яток. Асиміляція запозичення у слов'янських мовах.
статья, добавлен 09.12.2020Функціональні і структурно-семантичні реалізації лінгвокультуреми зі значенням сакральних значень у слов'янських і германських мовах на основі лінгвокультурних зіставлень, які уможливлюють вивчення лінгвокультуреми на основі компаративних параметрів.
сочинение, добавлен 28.06.2020Вивчення дієслів на позначення фізичної шкоди в германських та слов’янських мовах. Виявлення релевантних ознак даних дієслів та здійснення їх класифікації у зіставлюваних мовах. Дослідження та характеристика продуктивності виявлених семантичних груп.
статья, добавлен 02.12.2018Структурно-семантичне дослідження власних особових назв із основою Жид-, відзначених у різних слов’янських іменниках. Серед них наявні, зокрема, антропоніми з основою Жид-, яку пов’язують з етнонімом жид "єврей", поширеним у всіх слов’янських мовах.
статья, добавлен 12.12.2023Лінгвістичний статус категорій фоносемантизму, його багатоаспектність та складники з погляду сучасної лінгвістики. Аспекти зв’язку між категоріями звук – колір – значення у германських та слов’янських мовах. Фонетико-фонологічні зміни мовних одиниць.
автореферат, добавлен 28.09.2015Визначено статус віддієслівних іменників у слов'янському мовознавстві. Описано міжкатегоріальні зв’язки віддієслівних утворень, схарактеризовано їх гібридність. Порівняно специфічні особливості зворотних віддієслівних іменників у слов'янських мовах.
статья, добавлен 18.07.2022Фразеологізми відображають національну специфіку мови, її самобутність, є одним із засобів репрезентації національно-культурної ідентичності. Соматичні фразеологізми із компонентом "печінка" у слов’янських мовах складають відносно нечисленну групу.
статья, добавлен 27.11.2022Аналіз різних підходів мовознавців до витлумачення дієслівних родів. Встановлення зв’язку морфемно характеризованих родів дії зі сферою актантної функціональності. Розгляд впливу семантики дієслів різних родів дії на функції придієслівних актантів.
статья, добавлен 26.07.2021Опис моделі семантичного розвитку лексем з поняттєвим компонентом "світло" у германських і слов’янських мовах, у яких значення світіння походить від значення фізичних чи емоційних відчуттів людини. Аналіз мотиваційної основи семантичних трансформацій.
статья, добавлен 22.04.2018- 13. Категорія безвідносної міри ознаки в слов’янських і германських мовах: семантика, структура форм
Обґрунтування безвідносно-ступеневих прикметникових, прислівникових форм на матеріалі сучасних слов’янських і германських мов, Визначення їх семантичних, структурних, типологічних характеристик і встановлення загальнотипологічних показників цих форм.
автореферат, добавлен 29.07.2014 Огляд способів творення назв знарядь дії у праслов’янській мові. Реалізація історичних моделей і засобів творення в слов’янських мовах. Система іменникового словотвору. З’ясовання причин появи дериваційних дублетів. Аналіз словотвірних моделей і типів.
статья, добавлен 23.10.2022Виявлення сукупності номінацій лексем на позначення поняття "гріх" у германських і слов’янських мовах. Зміни значення релігійно-правової термінології в лексико-семантичній системі індоєвропейських мов. Еволюційні моделі семантики та їх будова.
статья, добавлен 18.04.2023Дослідження проблеми походження й розвитку на слов’янському ґрунті назв числа й кількості, що в сучасних мовах становлять окрему частину мови - числівники, а також реконструювання найдавнішої (праслов’янської) динамічної системи назв числа й кількості.
автореферат, добавлен 07.03.2014Засоби вираження категорії означеності – неозначеності, її граматичні показники в різних індо-європейських мовах: балто-слов’янських (на прикладі болгарської) та германських (на прикладі англійської). Історичні причини виникнення та розвитку артиклів.
статья, добавлен 15.07.2013Розкриття особливостей становлення генеалогічної класифікації слов’янських мов у лінгвістиці XVIII ст. - початку ХХІ ст. Спроби класифікації слов’янських мов, огляд теорій. Лінгвістичні засади поширення слов’янських мікромов (малих літературних мов).
статья, добавлен 24.08.2023Дослідження Й. Добровським класифікації слов'янських мов на основі "Словаря" російської цариці Катерини. Визначення ознак південно-східної групи слов'янських мов. Аналіз особливостей старослов'янської фонетики й орфографії, словотвору, морфології.
реферат, добавлен 05.01.2020Здійснення зіставно-типологічного аналізу лексико-семантичного та семантико-синтаксичного потенціалу прикметників у граматичній системі слов’янських мов. Виявлення основних спільних і відмінних рис їхнього використання на сучасному синхронному зрізі.
автореферат, добавлен 26.08.2015Перша наукова генеалогічна класифікація слов'янських мов Ломоносова: "руська", польська, болгарська, сербська, чеська, словацька, "вандальська" (лужицька). Східна, західна і південна підгруппи слов'янських мов, що відносяться до індоєвропейської сім'ї.
курсовая работа, добавлен 10.01.2013Релевантні ознаки дієслів, що позначають дію або поведінку живого організму, пов’язану із заподіянням навмисної шкоди іншій істоті. Огляд спільних і відмінних ознак у семантиці дієслів на позначення фізичної шкоди в германських та слов’янських мовах.
статья, добавлен 21.02.2016Дослідження головних внутрішніх й зовнішніх причин походження та поширення у слов’ян трилексемної антропонімної формули, що замінили однолексемний спосіб ідентифікації особи. Характеристика основних екстралінгвальних факторів, що впливають на вибір АФ.
автореферат, добавлен 23.02.2014Зв’язок вокалізму і консонантизму в історії української мови. Поєднання в слов’янських мовах "бідного" вокалізму з "багатим" консонантизмом. Суть вокалічного і консонантного мов, які було інтерпретовано у синхронічному і в діахронічному аспекті.
статья, добавлен 23.12.2021Встановлення структурно-генетичних типів праслов’янських діалектизмів та їх семантико-словотвірних моделей. Визначення й аналіз принципових лексико-семантичних і словотвірних особливостей праслов’янських діалектизмів, зафіксованих у слов’янських мовах.
статья, добавлен 08.02.2019