Розум як складова структури особи у філософсько-релігійному вченні Чеслава Станіслава Бартніка
Аналіз розуму в персоналістичному вченні Ч.С. Бартніка як структури особи, що обумовлює процес пізнання, який бере початок в особі, виражає її, реалізує і співвідносить із дійсністю. Реальність дійсності як передумова способу пізнання, його прояву і суті.
Подобные документы
Визначення місця особи Христа для космологічного вчення Чеслава Станіслава Бартніка. Теологічна персоналістична модель згідно цього філософа - інструмент, що дає повне розуміння та цілісне бачення людської особистості в онтологічному вимірі світу.
статья, добавлен 02.06.2018Ключова роль герменевтики у системі наукового знання. Концепція персоналістичної герменевтики католицького філософа-персоналіста Ч.С. Бартніка. Суть істини в контексті особи і пізнання. Німецька філософська думка у формуванні концепції герменевтики.
статья, добавлен 12.04.2018Висвітлюється інтерпретація польським філософом-персоналістом Ч.С. Бартніком такого філософського поняття як світ. Зв’язок бачення світу Бартніком з концепцією П. Тейяра де Шардена, який розглядав буття всесвіту як закодовану універсальну еволюцію.
статья, добавлен 02.06.2018Розгляд розуму як ключової властивості людини та засобу пізнання, на основі якого формується об’єктивна картина світу. Вивчення природи розуму шляхом осмислення його проявів. Окреслення шляхів подолання перманентної кризи, в якій перебуває сучасна людина.
статья, добавлен 23.12.2016Аналіз поняття "розуміння" як визначальної категорії персоналістичної герменевтики, розбудованої польським філософом-персоналістом, професором Люблінського католицького університету Ч.С. Бартніком. Він розглядає розуміння також як акт, процес і стан.
статья, добавлен 02.06.2018Розум як ключова властивість людини та засіб пізнання, на основі якого формується об’єктивна картина світу та відбувається накопичення знань. Шанс відкрити нові горизонти власного існування. Добровільне переміщення людини у штучний світ власних вражень.
статья, добавлен 04.02.2019Характеристика філософської герменевтики В. Дільтея у зв’язку з його уявленням про історичне пізнання. Герменевтика у вченні філософа не як окрема складова частина, а як суть історичного пізнання, що базується на процедурах розуміння та інтерпретації.
статья, добавлен 15.10.2018Дослідження в галузі філософських наук за часів незалежності України, які стосуються розвитку персоналізму в українській і світовій філософії. Аналіз польських наукових розвідок, пов’язаних із висвітленням філософсько-богословського доробку Ч.С. Бартніка.
статья, добавлен 15.10.2018Світогляд, як духовно-практичний феномен. Аналіз філософії, її предмета та основних функцій. Прагнення до пізнання світу у житті суспільства. Світорозуміння природи і суті людини. Сукупність ціннісних орієнтацій особи, як своєрідного маяка свідомості.
реферат, добавлен 26.02.2015Виявлення основних аспектів розуміння візуальної парадигми пізнання у філософських концепціях раціоналістичного спрямування епохи Модерну. Аналіз метафори "природне світло розуму". Виокремлення візуальних технік пізнання в епістемології Нового часу.
статья, добавлен 15.05.2018- 11. Наукове пізнання
Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види, природа та призначення. Специфіка наукового пізнання, його форми і методи. Поняття істини, її види, шляхи досягнення. Практика як критерій істини, її абсолютний і відносний характер.
реферат, добавлен 03.11.2014 Специфіка філософського пізнання. Теорія пізнання (гносеологія). Процес пізнання людиною навколишнього світу. Аналіз характеру взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання. Структура пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Поняття істини та методи пізнання.
контрольная работа, добавлен 03.09.2010Аналіз методологічних засад дослідження феномена раціонального пізнання з урахуванням зміни парадигм у сучасній філософії освіти. Визначення принципів побудови системи понять раціонального пізнання та можливості їх філософсько–освітніх імплікацій.
автореферат, добавлен 29.07.2015Зміст та значення декартівської філософії для духовного та інтелектуального розвитку доби Нового часу. Процес перетворення об’єктивної дійсності в суб’єктивний стан розуму. Переосмислення первісного (античного) розуміння пізнання як споглядання істини.
статья, добавлен 30.09.2018Специфічна кантівська філософія. Природжені (допитні, апріорні) форми підходу до дійсності. Трансцендентальна єдність апперцепції. Обмеженість можливостей в пізнанні формами чуттєвості і розуму. Воля як рушійна сила розуму. Граничні підстави метафізики.
курсовая работа, добавлен 29.10.2014- 16. Наукове пізнання
Форми і методи наукового пізнання, його рівні: емпірічний та теоретичний. Формування і розвиток знань. Інтуїція як важливий фактор творчої свідомості, її структура та форми. Розуміння як процес духовно-практичного та пізнавального освоєння дійсності.
контрольная работа, добавлен 26.08.2013 Формування Іммануїла Канта як філософа. Факти з його біографії, що передували розвитку філософських поглядів ученого. "Критика чистого розуму" як головна праця І. Канта. Трансцендентальна позиція поглядів філософа та визначення людської природи.
контрольная работа, добавлен 16.11.2009Аналіз суті пізнання - процесу цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовленого суспільно-історичною практикою людства. Відчуття, сприйняття, уявлення, чуттєве відображення, мислення, судження, як основні форми пізнання.
реферат, добавлен 23.07.2011Епоха Просвітництва як "золотий вік утопій". Жан Антуан Кондорсе як засновник теорії історичного прогресу. Історія людського розуму. Швидкий і повільний прогрес. Важливість аналітичних методів пізнання, емпіричного базису або фактів для побудови теорії.
статья, добавлен 05.04.2018- 20. Наукове знання
Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.
реферат, добавлен 13.03.2013 Наукове пізнання як цілеспрямований процес, що вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання, його форми, засоби, методи та компоненти. Методи емпіричного й теоретичного рівня наукового та стихійно-емпіричного пізнання.
контрольная работа, добавлен 05.10.2009Відносна цінність окремих методів соціальних наук самих по собі. Виявлення причин методологічного і гносеологічного плюралізму у філософсько-правовому вченні. Порівняльна характеристика Б. Кістяківського найбільш важливих правових концепцій того часу.
статья, добавлен 07.10.2018Поняття наукового методу пізнання дійсності та його основні риси. Дослідження філософських, загальнонаукових, приватно-наукових, дисциплінарних та міждисциплінарних методів. Характеристика відповідності методу об’єктові дослідження і рівню пізнання.
реферат, добавлен 22.10.2020Наука як соціокультурна діяльність, направлена на виявлення об'єктивних законів дійсності. Філосфсько-методологічна рефлексія над розвитком науково-теоретичного знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання, боротьба з псевдонауковими теоріями.
реферат, добавлен 03.02.2013Праці С. Русової як предмет українознавчо-філософського аналізу. Співвідношення понять "людина", "особа" в освітньому вченні С. Русової. Акумуляція в людині властивостей природного і соціокультурного середовища. Особа як об’єкт і суб’єкт самотворення.
автореферат, добавлен 25.08.2015