Часова логіка: семантика тривалості
Категорії класичної логіки. Особливості міркувань з часовими компонентами. Використанням операторів майбутнього та минулого. Вивченням мовних форм вираження лінгвістичних позицій. Систематизація темпоральних систем. Аналіз концепцій Ішмуратова та Фреге.
Подобные документы
Логіка - наукова дисципліна про форми мислення, його закони, методи пізнання та умови істинності суджень і знань. Відокремлення дедукції у виді логічної форми доведення - основна ідея представників школи елеатів. Ключові постулати логіки Аристотеля.
реферат, добавлен 04.04.2015Зростання значущості дискусій у суспільному житті як причина актуальності наукових досліджень логічних основ теорії аргументації. Погляди Р. Джонсона щодо неадекватності застосування методів формальної дедуктивної логіки для аналізу аргументації.
статья, добавлен 04.03.2019Уточнення методологічного інструментарію проведення дослідження взаємозв’язку логіки та риторики. Аналітичний і сутнісний види мереологічних визначень. Логічні засади аргументації у філософському знанні. Складові взаємозв’язку логіки та риторики.
статья, добавлен 10.03.2020- 54. Специфіка курсів логіки у Києво-Могилянській академії (кінець XVII ст. – перша половина XVIII ст.)
Комплексний порівняльний аналіз філософського змісту курсів логіки професорів академії у контексті тогочасної європейської академічної філософії. Найголовніші та найрепрезентативніші питання, які порушувались на навчальних заходах. Структура цих курсів.
автореферат, добавлен 29.09.2014 Розглядається проблема формування системи аргументації в процесі ствердження логіки нового мислення в аналітичній філософії. Новий "образ" логіки в концептах представників Віденського гуртка. Пошук продуктивних шляхів доказу істини в науковому пізнанні.
статья, добавлен 20.09.2021Статус та роль категорії "міра" в контексті філософських вчень античної філософії (АФ). Історична інтерпретація еволюції проблематики АФ з позицій становлення її категоріального апарату. Філософські школи, їх підходи до визначення категорії "міра".
статья, добавлен 04.03.2019Сравнительный анализ категории стоиков to lekton и категории Г. Фреге Sinn. Эксплицирование некоторых формальных черт этих категорий, которые демонстрируют сходство логико-семантических теорий стоиков и Г. Фреге. Установление логических взаимосвязей.
статья, добавлен 26.07.2021Історико-філософський та компаративістський аналіз проблеми взаємозв`язку логіки і філософії на традиційному та сучасному етапах розвитку логічного знання, на підставі якого виділяються дві основні парадигми щодо вирішення досліджуваної проблеми.
автореферат, добавлен 04.03.2014Вираження помилок у міркуваннях. Паралогізми та софізми. Помилки, що виникають при безпосередньому порушенні основних законів логіки : закону тотожності, закону суперечності, закону виключеного третього і закону достатньої підстави. Інші аспекти помилок.
контрольная работа, добавлен 04.10.2015Коротка біографія Аристотеля як відомого древньогрецького філософа та вченого. Особливості та підходи до вивчення ним категорій матерії та форми. Теорія пізнання та логіка, а також етичні погляди. Категорії філософії та ідея душі, суспільство та держава.
реферат, добавлен 27.10.2014Викладання діалектики та риторики в братських школах на рубежі XVI ст. Діяльність вченого гуртка друкарні Києво-Печерської лаври по поширенню логіки. Зв’язок між предметом та його властивостями. Писемні пам'ятки ХV ст. науково–природничого змісту.
контрольная работа, добавлен 29.03.2013Дослідження проблеми можливості існування історії філософії як теоретичної дисципліни. Аналіз побудови діалектичної логіки як необхідної умови існування історії філософії. Обґрунтування модифікованої версії діалектики у вигляді функціональної діалектики.
статья, добавлен 16.12.2020Этапы становления средневековой схоластической логики. Зарождение и развитие теории суппозиций, опыт ее сопоставления как семантического основания терминистской логики и некоторых идей отца-основателя современной логической семантики Готтлоба Фреге.
статья, добавлен 30.07.2013Аристотель - засновник логіки, який вперше в історії античної філософії зробив людську думку предметом наукового дослідження. Мислення – процес пізнавальної діяльності індивіда, що визначається узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності.
презентация, добавлен 09.12.2021Поняття про мислення та його відмінності від відчуття, сприйняття та уявлення. Поняття терміну "культура мислення". Предмет логіки: абстрактне мислення та його характерні особливості. Істинність і правильність, поняття про форми і закони мислення.
реферат, добавлен 31.03.2015Логіка як визначення зв’язків понять і виявлення їх законів. Історія виникнення, її основоположники. Остенсивні визначення як характеристики найпростіших властивостей речей: кольору, запаху, смаку. Модуси як правильні поєднання видів суджень в силогізмі.
реферат, добавлен 17.02.2009Уявлення про формалізовану мову. Принципи відношення іменування. Логічні операції з обсягами понять. Загальна характеристика основних законів логіки. Види індуктивних умовиводів. Правила та можливі помилки в ситуаціях аргументацій і спростувань.
учебное пособие, добавлен 28.11.2013Онтологічний (філософське вчення про буття), гносеологічний (пізнавальний) та формально-логічний аспекти при визначенні предмета науки логіки. Пізнання (гносеологія) як процес активного та цілеспрямованого відображення дійсності в свідомості людини.
контрольная работа, добавлен 31.08.2009Аналіз п'яти основних ступенів розвитку: ступені невизначеного, визначеного, наявного, реального і дійсного буття. Основні їх ознаки. Обґрунтування тези, що логіка Гегеля і логіка "Капіталу" Маркса є крайнощі, які однобічно відображають дійсність.
статья, добавлен 30.08.2016Аналіз гегелівської логіки стосовно його вчення про право. Особливі і характерні риси гегелівської філософії. Поняття права, що розглядається Гегелем через суб’єктивність, об’єктивність і ідею. Буття як сутність, його риси та зміст, трактування.
статья, добавлен 27.09.2013Рівні аналізу умовивіду: синтаксичний і семантичний. Правила висновку логіки, їх типи: основні та похідні. Аналіз та обґрунтування правил висновку. Сутність і принципи методу аналітичних таблиць, особливості його практичного застосування в логіці.
статья, добавлен 16.07.2017Дослідження логіки та семантики багатозначної теорії неясності. Визначення поняття істинності складного речення. Класифікація спірних випадків. Неперервний та поступовий перехід від абсолютної істини до хиби. Побудова моделі штучної точності метамови.
статья, добавлен 10.05.2018Визначення місця логіки, як моделі для аналізу юридичної аргументації, виходячи з виділення зовнішнього та внутрішнього аспектів логічного моделювання та з "модельного" підходу до ролі логіки у праві. Характеристика теорії семантичних категорій.
статья, добавлен 08.04.2019- 74. Закони логіки
Загальна характеристика основних законів логіки. Закон тотожності, формули. Незастосовний закон суперечності. Зміст та сфера дії закону виключення третього. Забезпечення обґрунтованості, доказовості нашого мислення за допомогою закону достатньої підстави.
практическая работа, добавлен 16.12.2020 - 75. Елементи логіки
Висловлення - речення, про яке стверджують, що воно є істинним або хибним, як основне поняття логіки. Правила запису висловлень у вигляді формул. Таблиці істинності формул і закони. Нормальні форми висловлень. Тавтології, суперечності та логічні висновки.
реферат, добавлен 26.02.2012