Вальс № 2 (cis-moll) С. Прокоф’єва у виконавській практиці домриста
Музичні прообрази у ранній фортепіанній творчості Прокоф’єва. Аналіз фортепіанних опусів композитора, що виконуються у перекладені для домри й фортепіано. Стиль С. Прокоф’єва у 30-40-х роках ХХ століття. Виконавські складності вальсу № 2 (cis-moll).
Подобные документы
Прокоф’єв С.С. як основоположник напрямку у фортепіанному виконавстві ХХ століття. Характерні особливості творчої спадщини композитора. Риси стилю мистецтва Прокоф’єва–піаніста. Соната №3 та характерні особливості сонатної творчості композитора.
курсовая работа, добавлен 23.11.2017Поглиблено уявлення про проблему синтезу мистецтв, як відображення культурно-історичної цілісності людини-митця, на основі реконструкції формотворчого пошуку в творчості відомого композитора. Досліджено своєрідність творчого досвіду С. Прокоф’єва.
статья, добавлен 25.01.2023Музична композиція - реалізований у творі часовий план його розгортання, що характеризується в рамках масштабно-часового рівня сприйняття особливим ритмом в послідовності частин. Конструктивні особливості Першого фортепіанного концерту С. Прокоф’єва.
статья, добавлен 23.03.2020Характеристика житійно-духовних та міфопоетичних витоків останньої опери С.С. Прокоф’єва, співвідносних з архетипами радянської культури. Розширення уявлень про поетику музичного театру С.С. Прокоф’єва, зокрема опери "Повість про справжню людину".
статья, добавлен 26.06.2020Виокремлення традиційної та інноваційної складових музичної мови сонати ор.80 С. Прокоф’єва. Дослідження характеру розуміння новацій музичної мови різними інтерпретаторами. Особливість виконавського бачення особливостей формотворення частин циклу.
статья, добавлен 30.09.2020Ознайомлення із основними тенденціями музичної мови С. Прокоф'єва на прикладі романсу "Сіроокий король". Розгляд побудови драматургії вокального циклу "П'ять пісень на вірші Ахматової" за принципом руху від світлого до темного, від життя до смерті.
автореферат, добавлен 24.04.2019Композиційно-драматургічна логіка, стилістичні особливості Сонати для гобою і фортепіано Ф. Пуленка. Інтонаційний стрій, прийоми фактурного викладу в партії фортепіано камерного твору. Конфлікт ліричного та гротескного образів, подібний стилю Прокоф’єва.
статья, добавлен 06.07.2023- 8. Семантика віртуозності в жанрово-стилістичній системі "Альбому" для фортепіано op. 72 К. Сен-Санса
Аналіз циклу фортепіанних мініатюр Сен-Санса. Розкриття музичного стилю та мислення композитора. Поєднання засад загальноєвропейського інструментального мистецтва і ментальних ознак французької національної традицій в "Альбомі" для фортепіано op. 72 К.
статья, добавлен 06.07.2023 Композиционные особенности фортепианной миниатюры b moll Н.К. Метнера, исследование роли данного жанра в творчестве композитора. Неквадратность построений, тональная незамкнутость экспозиции и развитие материала уже на экспозиционном участке формы.
статья, добавлен 28.02.2019Идейно-философское содержание творчества И.С. Баха. Общая характеристика монументального баховского цикла прелюдий и фуг "Хорошо темперированный клавир". Особенности написания прелюдии dis moll. Трактовка фуги dis moll наиболее известными редакциями.
контрольная работа, добавлен 22.11.2013Осмысление трагедийного мироощущения художника в эпоху Серебряного века. Проблемы экзистенциального понимания природы искусства и содержания музыкального текста на примере "Трагической сонаты" ор. 39 c-moll. Особенности музыкального мышления композитора.
статья, добавлен 09.08.2021Науковий обіг поняття Санкт-Петербурзької класичної школи, що об'єднує творчу спадщину трьох корифеїв музичної класики ХХ століття - Ігоря Стравінського, Сергія Прокоф'єва та Дмитра Шостаковича. Аналіз жанрово-стилістичних музичних композицій класиків.
статья, добавлен 05.03.2019Життя і творчість великого німецького композитора середнього періоду музичного романтизму. Розвиток ним жанру фортепіанної сонати разом з Ф. Шопеном. Принцип побудови циклу сонати fis–moll, пісенна тема середнього розділу. Головна партія та тональність.
реферат, добавлен 02.12.2014Особенности фортепианного стиля Ф. Шопена. История жанра, создание и значение в мировой культуре Концерта №1 e-moll, Op. 11. Опеределение основных исполнительских проблем, характерных для данного произведения, принципы его современного исполнения.
курсовая работа, добавлен 27.06.2018Изучение истории становления жанра скрипичной сонаты. Исследование творчества композитора-философа Пауля Наторпа. Осуществление музыковедческого анализа Сонаты для скрипки и фортепиано fis-moll в опоре на историко-стилевой метод и интертекстуальность.
статья, добавлен 09.05.2022Аналіз перекладення та транскрипції музичних творів епохи бароко. Шляхи поповнення репертуару бандуриста. Використання дуетної поліфонії композиторами Й. Бахом та Г. Генделем. Естетичні, музичні та технологічні особливості сонати для гобою Г. Телемана.
статья, добавлен 20.07.2018Дослідження композиторської практики класико-романтичної доби. Аналіз основних моментів виконавської стратегії музичних творів Моцарта та Бетховена, детермінованих семантикою тональності d-moll і особливостями композиційно-драматургічної організації.
статья, добавлен 28.07.2023Об исполнительской практике клавирных произведений И.С. Баха. Особенности музыкального мышления баховской эпохи. Нотная символика. Анализ редакции Ферручо Бузони "Инвенций". Общий динамический план инвенции a-moll. Требования к исполнителю-клавиристу.
статья, добавлен 12.10.2018Стильові чинники фортепіанних творів В. Косенка, спираючись на аналіз Поеми-легенди ор. 12 № 1 та Концертного вальсу, як вираження традиціоналістської мистецької позиції, в яких просимволістські складові демонстрували дотичність до типології модерну.
статья, добавлен 13.11.2023Дослідження взаємодії музичного та хореографічного у балетній виставі. Вивчення музично-хореографічної складової балетів "На Дніпрі" С. Прокоф’єва та "Ікар" А. Онеґґера. Критична оцінка новизни запропонованої C. Лифарем ідеї відмови танцю від музики.
статья, добавлен 11.07.2023- 21. Фортепианная соната № 2 b-moll С.В. Рахманинова: композиционная интерпретация художественного текста
Суть фортепианной сонаты № 2 b-moll С.В. Рахманинова с точки зрения драматургического и композиционного строения. Основание тематизма финала на важнейших интонациях Сонаты, которые проходят в концентрированном виде в мелодических и ритмических вариантах.
статья, добавлен 28.11.2018 Перспективна тенденція в розвитку режисерської опери на прикладі нових інтерпретацій "Арабелли" і "Вогняного ангела". Кореляція семіотичних систем й медіа-комунікацій в поліфонічному співвідношенні лібрето, партитури та сучасних рецепцій оперного тексту.
статья, добавлен 23.08.2018Визначення художньої метафори та її специфізація в музикознавстві. Прояви художньої поліметафоричності на рівні жанрово-тематичної побудови твору С. Прокоф’єва, взаємовідносин музичної та вербальної мов Б. Лятошинського, драматургії П. Чайковського.
автореферат, добавлен 21.11.2013Основні аспекти прояву загальноєвропейських та національно-своєрідних тенденцій музичного романтизму в фортепіанній творчості Б.М. Лятошинського. Стильова характерність фортепіанної творчості композитора, яка вбачається в полістильовому концепті.
статья, добавлен 30.10.2016Специфіка сонатного циклу у фортепіанній творчості К. Вебера. Тенденції музичного романтизму у фортепіанних сонатах. Зв'язок класичного та романтичного стилів. Зразки перетворення німецької камерної музики в музику концертну ранньоромантичного періоду.
статья, добавлен 27.05.2023