Генезис наукової інтерпретації "Методологія бухгалтерського обліку"
Здійснено ідентифікацію понять "теорія", "методологія", "методика", в межах гносеології, яким є наукова термінологія. Гносеологія – це теорія наукового пізнання, одна із складових частин філософії. Вона вивчає закономірності і можливості пізнання.
Подобные документы
Поняття наукового методу пізнання дійсності та його основні риси. Дослідження філософських, загальнонаукових, приватно-наукових, дисциплінарних та міждисциплінарних методів. Характеристика відповідності методу об’єктові дослідження і рівню пізнання.
реферат, добавлен 22.10.2020Комплексний аналіз умов пізнання наукової культури в творчості українських мислителів ХХ століття. Передумови розвитку європейської філософської традиції. Гносеологічна цінність науки та культури. Екзистенціальне обґрунтування ролі людини у світі.
автореферат, добавлен 28.08.2015Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію. Неопозитивізм і проблеми наукового знання. Становлення постпозитивістської філософії. Сучасна релігійна філософія і наука. Релігійно-містичне тлумачення даних сучасної науки.
реферат, добавлен 20.09.2010Піфагорійський союз, школа елеатів і Емпедокл. Вчення Арістотеля про пізнання. Ідеальний світ Платона. Оригінальність натурфілософії Епікура. Творча спадщина Р. Бекона, Д. Скотта і Уільяма Оккама. Гносеологія філософії Відродження. Філософія Нового часу.
реферат, добавлен 25.02.2015Філософсько-методологічний аналіз концепту "складність" та розгляд проблематичності єдиного визначення цього терміну через багатоманітність його смислів в різних контекстах застосування. Проблеми, що виникають під час дослідження терміну "складність".
статья, добавлен 08.01.2019Проблема пізнання - одна із найважливіших у філософії. Сутність і структура пізнавального процесу. Проблема, яка підводить до агностицизму. Гносеологічний релятивізм та ірраціоналізм. Роздвоєність світу на об'єкт і суб'єкт. Поняття та критерії істини.
реферат, добавлен 01.04.2013Розгляд проблеми синтезу цілісної наукової картини світу. Характеристика базових принципів та сучасна класифікація наук. Систематизація філософії розвитку НКС В.І. Вернадським, що відбувається в умовах зміни інституційних форм наукового пізнання.
статья, добавлен 24.01.2018- 58. Основи філософії
Визначення і аналіз сутності філософії, як специфічного типу знання. Ознайомлення з основними онтологічними категоріями. Характеристика поняття свідомості та пізнання. Розгляд особливостей парадигми, як моделі постановки і вирішення наукової проблеми.
курс лекций, добавлен 23.09.2017 Онтологічні витоки сучасного процесуального розуміння людської свідомості. Загально-філософські та методологічні засади концепцій А. Бергсона та Е. Гуссерля як теоретиків методології безпосереднього досвіду. Ідеація як специфічна настанова пізнання.
автореферат, добавлен 07.03.2014Зміст основного й опорного поняття "наукової картини світу" у філософії і науці. Значення концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Процес становлення філософії науки, етапи її розвитку.
автореферат, добавлен 29.07.2015Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та визначити її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Головні екзистенційно-ціннісні передумови становлення гуманітарно-наукової картини світу в контексті постнекласичної методології.
автореферат, добавлен 28.08.2015Основні напрямки філософських досліджень протопресвітера Гавриїла Костельника: теорія пізнання; аналіз матеріалістично-атеїстичної доктрини (зокрема еволюції) та соціалістичних ідей, наукової та природної логіки; створення власної філософської системи.
статья, добавлен 22.08.2021Оцінка праці раннього періоду творчості Бахтіна "До філософії вчинку" як прикладу некласичності гносеології. Ознаки некласичної теорії пізнання, які їй притаманні: відмова від наукоцентризму, зв’язок когнітивних проблем з проблемами ін. галузей філософі
статья, добавлен 29.10.2016Поняття сучасної філософії як науки. Її зміст, специфіка, об'єкт та предмет дослідження. Функції, та культурно-історичні передумови виникнення філософії. Розкриття проблеми свідомості та пізнання у філософії. Поняття природи пізнання, життя і смерті.
курс лекций, добавлен 08.11.2012Присутність інтерпретації у мисленнєвій діяльності. Дослідження проблеми інтерпретації в контексті філософських рефлексій соціального пізнання. Аналіз багатозначності інтерпретації, її залежності від позиції філософа та його відношення до тексту.
статья, добавлен 31.01.2018Розвиток політичних наук в Україні та світі. Зовнішня політика України та міжнародні відносини. Проблема розвитку соціальної філософії в Україні. Проблеми та перспективи історичної науки в Україні. Методологія, теорія та практика сучасної освіти.
материалы конференции, добавлен 10.12.2016Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
автореферат, добавлен 15.11.2013Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.
статья, добавлен 07.10.2021Сутність взаємозв’язку понять інтуїція, процесуальність та причинність. Онтологічні витоки сучасного процесуального розуміння людської свідомості. Методологічні засади концепцій А. Бергсона та Е. Гуссерля. Ідеація як специфічна настанова пізнання.
автореферат, добавлен 17.09.2013Наукове пізнання як цілеспрямований процес, що вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання, його форми, засоби, методи та компоненти. Методи емпіричного й теоретичного рівня наукового та стихійно-емпіричного пізнання.
контрольная работа, добавлен 05.10.2009- 72. Наукове знання
Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.
реферат, добавлен 13.03.2013 Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.
статья, добавлен 26.10.2018- 74. Філософсько-наукові засади ноосферного пізнання в методологічній системі ноонаукового зросту знань
Створення методологічного підґрунтя для розвитку ноосферного світорозуміння, ноосферного типу наукової раціональності та з’єднання онтології, гносеології в епістемології науки в єдину науково-пізнавальну реальність. Головні складові ноосферного пізнання.
статья, добавлен 11.01.2023 Процес наукового пізнання, його методи, методики, методології. Системний та структурно-функціональний загальнонаукові методи. Емпіричне та теоретичне дослідження. Спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент, опитування, аналіз, аргументування.
реферат, добавлен 04.10.2011