Некласичні аспекти гносеології у праці "До філософії вчинку" М. Бахтіна
Оцінка праці раннього періоду творчості Бахтіна "До філософії вчинку" як прикладу некласичності гносеології. Ознаки некласичної теорії пізнання, які їй притаманні: відмова від наукоцентризму, зв’язок когнітивних проблем з проблемами ін. галузей філософі
Подобные документы
Види знань у гносеології Платона. Аристотелізм у європейській гносеологічній традиції. Зв'язок гносеології і логіки Аристотеля, основні типи знань. Пізнання як згадка. Неоплатонізм як продовження і розвиток теорії ідей Платона в європейській філософії.
реферат, добавлен 03.10.2014Специфіка погляду на істину та правду М.М. Бахтіним у роботах "До філософії вчинку" та "Проблеми поетики Достоєвського". Вплив неокантіанства на ідеї філософа. Критика Бахтіним монологічного погляду на істину в межах "єдиної свідомості взагалі".
статья, добавлен 13.07.2017Порівняльний аналіз філософських концепцій Бахтіна та Гадамера з точки зору включеності їх у процес переосмислення просвітницької гуманітарної парадигми. Передумови онтологічного повороту у філософії. Пізнавальна пріоритетність практичного розуму.
статья, добавлен 14.10.2018Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.
реферат, добавлен 20.10.2008Визначення, походження та співвідношення онтології і гносеології. Їх взаємозв’язок та прояви в філософії XVII ст. Емпіризм і раціоналізм в філософії нового часу. Образ "чистої, універсальної" свідомості людини. Раціоналізм Декарта, Спінози та Лейбніца.
контрольная работа, добавлен 28.11.2014Окреслення основних проблем взаємин літератури та філософії на сучасному етапі розвитку гуманітарної науки. Вивчення творчості М. Бахтіна та С. Аверінцева в онтологічному аспекті. Оцінка впливу художньої літератури на формування особистості українців.
статья, добавлен 18.11.2023Біографічний та соціокультурний аналіз життя і творчості П. Лодія. Місце і значення філософської спадщини мислителя в історичному і сучасному контекстах. Дослідження теорії пізнання вченого. Особливість критики філософом гносеології Іммануїла Канта.
автореферат, добавлен 29.08.2015Визначення поняття філософії та її основних складових. Ознайомлення та характеристика об'єктів вивчення філософської думки: онтології (вчення про буття), гносеології (вчення про пізнання), аксіології, методології, соціальної філософії, естетики.
реферат, добавлен 11.07.2014Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.
реферат, добавлен 23.11.2008Проблеми моралі та права у філософії Гегеля. Внутрішнє визначення особи щодо вчинку. Умисел і вина у філософії мислителя. Визначення мотиву діяння. Добро і совість як категорії моралі. Протиставлення добра і зла. Абсолютизація суб’єктивної волі.
статья, добавлен 27.09.2013Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Пізнання як основний предмет науки гносеології (теорії пізнання). Форми наукового пізнання. Інтуїція як форма наукового пізнання. Тлумачення інтуїтивного творчого акту. Ключові етапи інтуїції згідно сучасної психології творчості та нейрофізіології.
реферат, добавлен 08.11.2013Розкриття особливостей і методології дослідження діалогу в концепціях М. Бахтіна та М. Бубера. Вивчення еволюції проблем "Іншого Я" в динаміці руху історико-філософських ідей. З’ясування можливості використання ідеї діалогу в сфері міжрелігійних відносин.
автореферат, добавлен 28.09.2015Співвідношення метафізики, гносеології, антропології та етики у філософії Б. Спінози. Підтвердження первинності антропології щодо метафізики та гносеології у роботах Б. Спінози. Гуманістична антропологія екзистенціального штибу у дослідженнях вченого.
статья, добавлен 06.04.2018Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Проблема істини як один з найголовніших аспектів у філософії, центральне питання гносеології. Особливості діалектико-матеріалістичного розуміння істини у визнанні її об'єктивності. Поняття абсолютної та відносної істини на окремих етапах історії пізнання.
реферат, добавлен 03.11.2012Розуміння граничної ситуації екзистенції вчинку в контексті філософування мислителів екзистенційного мислення. Специфіка категорії "екзистенція" та ґенезу її складових у філософському дискурсі, порівняння німецької та італійської традицій філософування.
автореферат, добавлен 28.08.2015- 18. Особливості аксіологічних уявлень у західноєвропейській філософії раннього Нового часу (16-18 ст.)
Огляд аксіологічних уявлень у західноєвропейській філософії раннього Нового часу. Аналіз аксіологічних ідей цього історичного періоду. Осмислення аксіологічних міркувань Ренесансу, скептичної філософії, раціональної філософії, сенсуалістичної філософії.
статья, добавлен 12.12.2023 Здійснено ідентифікацію понять "теорія", "методологія", "методика", в межах гносеології, яким є наукова термінологія. Гносеологія – це теорія наукового пізнання, одна із складових частин філософії. Вона вивчає закономірності і можливості пізнання.
статья, добавлен 15.05.2023Визначення поняття, роль та функції філософії. Вивчення її історії (генеалогії). Онтологія та феноменологічний напрям у філософії. Основи гносеології, діалектики, соціології, культури і культурології, антропології та аксіології, прогнозології та історії.
курсовая работа, добавлен 21.11.2014Місце творчості в структурі діяльності людини. Історія осягнення проблеми творчості від філософії Стародавньої Греції до наших днів. Представники української філософії: Г.С. Сковорода та І.Я. Франко, їх ідеї. Два підходи до проблеми розвитку творчості.
реферат, добавлен 14.07.2009Основні причини зміни парадигми філософського мислення у XIX — початку XX століття. А. Шопенгауер як засновник некласичної філософії. Специфічні особливості вчення позитивізму О. Конта. Аналіз виникнення філософії згідно "природничого матеріалізму".
курсовая работа, добавлен 19.03.2015Пошук шляхів вирішення цивілізаційних проблем сучасності. Осмислення причин скептичного відношення щодо традиції класичного раціоналізму в новітній теорії пізнання та філософії науки. Відкриття трансцендентального ego як основи об’єктивного знання.
статья, добавлен 09.03.2023Основні ознаки "сродної праці" як однієї з ключових філософських концепцій Г. Сковороди, її вплив на формування особистості. Теологічні, соціологічні, містичні, релігійні ідеї концепції. Аналіз поняття щастя, пізнання внутрішньої сутності і духовності.
статья, добавлен 20.04.2016Різні за методологічними підходами когнітивних напрямків філософії історії та з’ясування їх пізнавальних, наукових взаємозв’язків із концептуальними положеннями історичної антропології. Підходи, властиві природознавчим та суспільно-гуманітарним наукам.
статья, добавлен 08.04.2019