Проблема методу пізнання: історико-філософський аналіз
Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
Подобные документы
Узгодження християнської теології, спертої на доктрини аристотелізму, неоплатонізму з новими досягненнями науки й панівної моралі - одна з основних рис розвитку філософії в епоху Нового часу. Філософська система Р. Декарта і картезіанська революція.
контрольная работа, добавлен 26.09.2017- 27. Основи філософії
Дослідження проблеми походження свідомості; її структура, властивості та нейрофізіологічні основи. Характеристика форм суспільної свідомості. Вивчення проблемного поля епістемології. Поняття об'єкта та суб'єкта пізнання, їх філософське розуміння.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012 Виявлення рис, які були притаманні німецькій класичній філософії та які мали вплив на формування індивідуалізму. Зміщення акцентів з аналізу природи на дослідження людини. Розкриття антропологічної, онтологічної і соціальної складової частини свободи.
статья, добавлен 23.08.2022Розгляд специфіки рефлексії, методології пізнання, самопізнання в контексті визначення цінностей і пріоритетів розвитку людини, її свідомості. Огляд головних категорій щодо рефлексії, відтворення теоретичних взаємозв’язків та важливих смислових дискурсів.
статья, добавлен 06.12.2022Історичні та ідеологічні передумови епохи Відродження, культура і світогляд доби. Особливості філософської думки діячів епохи: гуманізм, гносеологічні і натурфілософські погляди мислителів. Підходи до пізнання та філософські досягнення Леонардо да Вінчі.
реферат, добавлен 24.12.2012Піфагорійський союз, школа елеатів і Емпедокл. Вчення Арістотеля про пізнання. Ідеальний світ Платона. Оригінальність натурфілософії Епікура. Творча спадщина Р. Бекона, Д. Скотта і Уільяма Оккама. Гносеологія філософії Відродження. Філософія Нового часу.
реферат, добавлен 25.02.2015Етапи розвитку європейського класичного мислення. Особливості системи знань про фундаментальні принципи буття й пізнання світу в період Нового часу. Сутність раціоналізму й емпіризму у філософії XVII-XIX ст. Тенденції пізнання епохи просвітництва.
контрольная работа, добавлен 25.10.2015Предмет філософії та розмаїття підходів до його визначення. Поняття діалектики та її історичні форми. Простір і час як форми буття матерії. Історичні форми спільності людей. Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософські концепції суспільства.
учебное пособие, добавлен 18.10.2011Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.
презентация, добавлен 29.04.2020Поняття наукового методу пізнання дійсності та його основні риси. Дослідження філософських, загальнонаукових, приватно-наукових, дисциплінарних та міждисциплінарних методів. Характеристика відповідності методу об’єктові дослідження і рівню пізнання.
реферат, добавлен 22.10.2020Дослідження специфіки рефлексії, а також особливостей методології пізнання й самопізнання в контексті визначення цінностей і пріоритетів розвитку людини та її свідомості. Визначення специфіки теоретичного значення проблеми пізнання та самопізнання.
статья, добавлен 04.12.2022Поняття філософії. Проблема буття. Матерія як філософська категорія. Час, простір і рух - форми існування матерії. Свідомість як найвища форма розвитку психіки, притаманна людині. Мова - тілесна оболонка думки. Ідеалізація - самостійний прийом пізнання.
реферат, добавлен 09.06.2022Визначення поняття Відродження. Характеристика впливу вчень Платона та Аристотеля на філософські погляди епохи Відродження. Аналіз ідей гуманізму та людиноцентричної спрямованості пізнання. Характеристика специфічних рис філософії епохи Відродження.
реферат, добавлен 13.10.2016Дослідження епістемологічної (емпірико-сенсуалістичної) концепції Дж. Локка, яка стала однією із домінуючих ліній у формуванні освіти Нового часу. Аналіз ґрунту, на якому формувалася концепція пізнання. Опис процесу інтеграції в педагогічній науці ХІХ ст.
контрольная работа, добавлен 10.02.2013Проблема істини як один з найголовніших аспектів у філософії, центральне питання гносеології. Особливості діалектико-матеріалістичного розуміння істини у визнанні її об'єктивності. Поняття абсолютної та відносної істини на окремих етапах історії пізнання.
реферат, добавлен 03.11.2012Філософський аналіз феномену ідеалу у концепціях представників класичної філософії. Значення вищих цінностей у життєдіяльності соціуму. Моральні, етичні та соціальні ідеали, відображені в творах філософів Античності, Середньовіччя та Відродження.
статья, добавлен 27.07.2016Концепції пізнання істини в постпозитивістській філософії. Формування адекватних векторів модернізації суспільства в сучасну епоху на фундаменті наукового забезпечення, на основі вивчення об’єктивних процесів взаємовідносин природи, людини й суспільства.
статья, добавлен 13.12.2018Розвиток німецької політико-правової думки кінця XVIII - початку XIX ст. Історіософський аналіз зв’язку права і влади в німецькій класичній філософії. Розкриття змісту ідеї владної зумовленості права на основі аналізу доробку Канта, Гегеля та Фіхте.
статья, добавлен 10.04.2018Досліджується концепт деконструкції, один з головних методів філософії постмодернізму. Роль і місце деконструкції в аналізі філософії історії і художніх творів. Значення деконструкції для розвитку методології соціального пізнання та філософії історії.
статья, добавлен 13.07.2021- 45. Особливості аксіологічних уявлень у західноєвропейській філософії раннього Нового часу (16-18 ст.)
Огляд аксіологічних уявлень у західноєвропейській філософії раннього Нового часу. Аналіз аксіологічних ідей цього історичного періоду. Осмислення аксіологічних міркувань Ренесансу, скептичної філософії, раціональної філософії, сенсуалістичної філософії.
статья, добавлен 12.12.2023 Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання як головна мета філософів Нового часу. Формування нових філософських напрямків: емпіризму і раціоналізму. Розмаїття онтологiчних концепцiй ХVII-ХVIII ст., їх порівняльна характеристика та значення.
контрольная работа, добавлен 08.11.2015Проблема пізнання - одна із найважливіших у філософії. Сутність і структура пізнавального процесу. Проблема, яка підводить до агностицизму. Гносеологічний релятивізм та ірраціоналізм. Роздвоєність світу на об'єкт і суб'єкт. Поняття та критерії істини.
реферат, добавлен 01.04.2013- 48. Наукове пізнання
Пізнання як філософська проблема. Діалектика процесу пізнання. Практика і її роль у процесі пізнання. Вчення про істину та проблема її критерію. Наукове пізнання як найвищий рівень пізнавальної діяльності. Поняття науки, форми і методи наукового пізнання.
контрольная работа, добавлен 09.05.2013 Розгляд головних особливостей висвітлення методологічної проблеми пізнання права у контексті гносеологічних меж та можливостей. Загальна характеристика історіографічних проблем філософії права. Знайомство з системною побудовою моральних основ права.
статья, добавлен 31.08.2018Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію. Неопозитивізм і проблеми наукового знання. Становлення постпозитивістської філософії. Сучасна релігійна філософія і наука. Релігійно-містичне тлумачення даних сучасної науки.
реферат, добавлен 20.09.2010