Час у системі координат руху суспільно-значимих феноменів як процес поступу від минулого до майбутнього
Дослідження питання про перцепцію часового руху. Критична оцінка концепції прихильників ідеалістичної теорії пізнання. Доктринальне тлумачення темпорального поняття "зараз". Загально-природниче та фізичне обгрунтування правила про незворотність часу.
Подобные документы
Поняття "синергетики" та її розповсюдження в наукових дослідженнях. Синергетичне трактування динаміки управління, суб’єкт-суб’єктні відносини, що встановлюються у його системі. Аналіз руху системи навколо креоду та зміна її поведінки в точці біфуркації.
статья, добавлен 13.12.2018Аналіз "кризу часу" в осмисленні історичного процесу, що виявляється у розриві зв’язку між минулим, сучасним та майбутнім. Культ презентизму, коли виклад подій минулого і майбутнього підпорядковується нинішній кон’юнктурі, яка формує комфортне минуле.
статья, добавлен 16.07.2021Критична герменевтика футурологічного дискурсу Е. Ґіденса, представленого текстом "Дев’ять тез щодо майбутнього соціології". Соціально-філософська ревізія історичної валідності концептів соціальної теорії в умовах прискорення цивілізаційного процесу.
статья, добавлен 23.08.2018Семантико-етимологічний аналіз текстів античних авторів, з цілю визначити терміни, що репрезентують феномен інтуїтивного пізнання. Дослідження процесу еволюції поняття "інтуїція", а також термінів, що його виражають; уявлення про інтуїтивне пізнання.
статья, добавлен 18.03.2020Теоретичний підхід до тлумачення поняття "картина світу", яке виражає пізнання людиною навколишнього середовища. Визначення різниці між концептуальною та мовною картинами світу. Зіставлення лексичного значення з асоціативним за допомогою алгоритму.
статья, добавлен 19.10.2021Світ як єдність об'єктивної дійсності і людських сутнісних сил. Зміст і кордони світу. Процес розвитку людини. Філософський зміст категорії буття. Єдність матерії, руху, простору, часу. Категоріальна визначеність світу. Матерія як філософська категорія.
реферат, добавлен 26.02.2015Об’єкт і предмет філософії історії - наукової теорії історії, критичного переосмислення різноманітних напівлегендарних або міфічних відомостей і переказів. Філософське вивчення граней, можливостей і способів історичного пізнання в його різних видах.
контрольная работа, добавлен 21.07.2011Дослідження концепцій внутрішньої форми, які представлені в європейській філософській думці. Етапи розвитку і когнітивна природа поняття. Осмислення категорії у якості елемента процесів символізації, засобу інтерпретації та "діалогічної" моделі пізнання.
автореферат, добавлен 14.09.2015- 84. Наукове знання
Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.
реферат, добавлен 13.03.2013 Висвітлення й оцінка методологічних, епістемологічних та філософських основ, що призвели до "риторичного повороту" в сучасній філософії. Критика класичної теорії прогресу та ідеалу загальнозначущого знання, гносеологічні принципи ідеалістичної філософії.
статья, добавлен 07.09.2023Еволюційне вчення про пізнання. Аргументація епістемології в аспекті еволюційної теорії пізнання, характеристика аргументів. Співмірність проблеми "вроджених" когнітивних структур з ідеями І. Канта про "апріорі" в контексті довіри до людини, що пізнає.
статья, добавлен 13.07.2017Етапи розвитку європейського класичного мислення. Особливості системи знань про фундаментальні принципи буття й пізнання світу в період Нового часу. Сутність раціоналізму й емпіризму у філософії XVII-XIX ст. Тенденції пізнання епохи просвітництва.
контрольная работа, добавлен 25.10.2015Аналіз розвитку семіотичних ідей у період Середньовіччя. Оцінка вкладу св. Августина у становлення семіотики як науки. Основні положення теорії знаків християнського теолога. Тлумачення філософом процесів передавання інформації, знань та мовлення.
статья, добавлен 23.06.2022Особливості та структура емпіричного дослідження. Наукове пізнання як система знання. Збір, систематизація та узагальнення фактів, поняття "факт". Різниця між даними спостереження і емпіричними фактами. Аналіз систематичних і випадкових спостережень.
реферат, добавлен 27.11.2013Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
автореферат, добавлен 15.11.2013Розкриття ґенези поняття "праксеологія". Визначення еволюції її становлення як науки. Характеристика витоків праксеології конфлікту як окремого напрямку наукового пізнання. Уточнення даного поняття при формуванні правосвідомості в сучасному суспільстві.
статья, добавлен 01.02.2018Обґрунтування евристичного потенціалу ірраціонального пізнання науки. Оцінка шляхів актуалізації його методологічних можливостей в сучасному соціально-гуманітарному дискурсі. Естетичні виміри й образно-синтетичні потенції свідомості з цього питання.
автореферат, добавлен 20.10.2013Дослідження розвитку ідеалістичної антропологічної думки осягнення людини філософією та невідривного взаємозв'язку людини та природи. Характеристика платонівського вчення про дуалізм душі і тіла. Аналіз концепції місця людини у світі та її призначення.
реферат, добавлен 28.11.2010Аналіз принципових положень феноменологічної філософії. Характеристика специфіки феноменологічного підходу до проблеми пізнання психічного. Процес дослідження та структурні елементи. Критика трансцендентальної позиції Е. Гусерля його послідовниками.
автореферат, добавлен 22.10.2013Виявлення основних аспектів розуміння візуальної парадигми пізнання у філософських концепціях раціоналістичного спрямування епохи Модерну. Аналіз метафори "природне світло розуму". Виокремлення візуальних технік пізнання в епістемології Нового часу.
статья, добавлен 15.05.2018- 96. Теорія пізнання
Поняття пізнання, його види, рівні та форми. Проблема істини в пізнанні. Роль розумової активності людини у створенні знання і у свідомій організації своїх пізнавальних дій. Основні типи умовиводів. Суттєві особливості наукового пізнання, його методи.
реферат, добавлен 13.12.2018 Місце логіки у системі наук. Розуміння форми думки. Мислення як предмет логіки. Форми думки, предмет логіки. Поняття, найпростіші форми теоретичного пізнання та мислення. Види понять за обсягом та змістом. Характер зв’язку між обсягом і змістом поняття.
реферат, добавлен 15.04.2017Проблема істини як один з найголовніших аспектів у філософії, центральне питання гносеології. Особливості діалектико-матеріалістичного розуміння істини у визнанні її об'єктивності. Поняття абсолютної та відносної істини на окремих етапах історії пізнання.
реферат, добавлен 03.11.2012Аналіз наукового доробку Г.Х. фон Врігта засобами логічної аналітики. Специфіка дослідження алетичних модальностей в логіці Г.Х. фон Врігта. Філософські та логічні концепції епох Античності, Середньовіччя, Відродження, Нового часу та Просвітництва.
автореферат, добавлен 22.04.2014Проблема істини і істинності пізнання в контексті неоплатонічної концепції філософа Відродження Ніколи Кузанського, в контексті впливу неоплатонічних вчень. Роль розуму і інтуїтивно-нерозумового споглядання в процесі пізнання чуттєвого світу і Бога.
статья, добавлен 23.12.2016