Візуальна парадигма в епістемології раннього Модерну
Виявлення основних аспектів розуміння візуальної парадигми пізнання у філософських концепціях раціоналістичного спрямування епохи Модерну. Аналіз метафори "природне світло розуму". Виокремлення візуальних технік пізнання в епістемології Нового часу.
Подобные документы
Визначення чинників та особливостей трансформації різних моделей пізнання в сучасній епістемології. Дослідження ролі людиномірного компоненту у епістемології на прикладі трансформації неопозитивізму. Аналіз взаємин факту та смислу в процесі пізнання.
автореферат, добавлен 25.09.2013Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Проблема плюралізму наукового пошуку в епістемології методологічного анархізму П. Фейєрабенда. Принцип "проліферації" і аналіз аргументів мови і метафори у визначенні раціональних смислів пізнання в контексті традицій культурно-інтелектуальної діяльності.
статья, добавлен 06.03.2018Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.
презентация, добавлен 29.04.2020Узагальнення суперечливих процесів та тенденцій у сучасній епістемології. Аналіз трансформації поглядів на розуміння процесів концептуалізації в контексті впливу різноманітних чинників, які зумовлюють процес пізнання. Людиномірність цього процесу.
автореферат, добавлен 24.06.2014Зміст та значення декартівської філософії для духовного та інтелектуального розвитку доби Нового часу. Процес перетворення об’єктивної дійсності в суб’єктивний стан розуму. Переосмислення первісного (античного) розуміння пізнання як споглядання істини.
статья, добавлен 30.09.2018Дослідження проблеми походження свідомості; її структура, властивості та нейрофізіологічні основи. Характеристика форм суспільної свідомості. Вивчення проблемного поля епістемології. Поняття об'єкта та суб'єкта пізнання, їх філософське розуміння.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання як головна мета філософів Нового часу. Формування нових філософських напрямків: емпіризму і раціоналізму. Розмаїття онтологiчних концепцiй ХVII-ХVIII ст., їх порівняльна характеристика та значення.
контрольная работа, добавлен 08.11.2015Етапи розвитку європейського класичного мислення. Особливості системи знань про фундаментальні принципи буття й пізнання світу в період Нового часу. Сутність раціоналізму й емпіризму у філософії XVII-XIX ст. Тенденції пізнання епохи просвітництва.
контрольная работа, добавлен 25.10.2015Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.
реферат, добавлен 28.02.2009Дослідження смислових орієнтацій мислення в параметрах науки і культури епохи Нового часу (Модерну). Нове розуміння природи як основної реальності, освоєної розумом. Соціальні і епістемологічні проблеми, як результат суспільного і економічного прогресу.
статья, добавлен 16.02.2019Роль епістемології для наукового пізнання господарських процесів. Взаємозв'язок економічного аналізу і найважливіших категорій діалектики. Методи дослідження ідеалізованого об'єкта як основа створення раціональної системи інформації економічного аналізу.
реферат, добавлен 26.02.2015Проведено теоретичне обґрунтування використання методів психолінгвістики в концептуалізації візуальних студій як нового формату сучасних епістемологічних дискурсів, що засновані на герменевтиці, когнітивістиці, психології сприйняття та її модифікаціях.
статья, добавлен 07.10.2021Зіставлення гуманістичної й антропоцентричної парадигм на основі критеріїв проблеми пізнання. Антропоцентрична парадигма розглядається як основа оновлення стратегічних цілей вищої освіти у глобалізованому світі. Особливості гуманістичної парадигми.
статья, добавлен 03.04.2023Дослідження проблеми технічної творчості, з урахуванням специфіки її здійснення у добу раннього Модерну. пов'язаної з техногенною цивілізацією. Порівняльний аналіз проявів і наслідків технічної творчості, виокремлених добою раннього й пізнього Модернів.
статья, добавлен 24.07.2024Дослідження засад пізнання в епістемології. Розгляд кантової доктрини подвійної афектації в термінах логічної семантики. Подолання дилеми слів і знань. Селарсова інтерпретація трансцендентального ідеалізму Канта. Аналіз когнітивної схеми споглядання.
статья, добавлен 29.07.2021Висвітлення основних філософських ідей та напрацювань атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу. Особливості історичної гносеології та вплив екзистенціалізму на вихідні методологічні засади історичного пізнання.
статья, добавлен 03.09.2024Аналіз природно-правових ідей у творах мислителів епохи Нового часу Дж. Локка та С. Пуфендорфа, визначення специфіки розуміння природного права як людського розуму та основи для демократичних законів. Специфіка трактування філософами юснатуралізму.
статья, добавлен 01.12.2017Світоглядно-філософські передумови формування українського та західноєвропейського модерну. Національна модель діалектики "соціум – особа" в художньо-образній рефлексії мистецтва модерну. Механізм трансформації смислів філософської культури модерну.
автореферат, добавлен 27.08.2015Дослідження особливостей поступового зростання автономії індивіда в умовах епохи модерну. Характеристика наслідків послаблення впливу на суспільну мораль потреби співжиття. Аналіз змін, які мають негативний вплив на стабільність суспільної моралі.
статья, добавлен 04.02.2019Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
автореферат, добавлен 15.11.2013- 22. Філософсько-наукові засади ноосферного пізнання в методологічній системі ноонаукового зросту знань
Створення методологічного підґрунтя для розвитку ноосферного світорозуміння, ноосферного типу наукової раціональності та з’єднання онтології, гносеології в епістемології науки в єдину науково-пізнавальну реальність. Головні складові ноосферного пізнання.
статья, добавлен 11.01.2023 Специфіка філософського пізнання. Теорія пізнання (гносеологія). Процес пізнання людиною навколишнього світу. Аналіз характеру взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання. Структура пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Поняття істини та методи пізнання.
контрольная работа, добавлен 03.09.2010- 24. Наукове пізнання
Наукове розуміння процесу пізнання, відмінність наукового та буденного пізнання. Форми наукового пізнання, його скерованість на нові відкриття. Вихідні основи діалектичної теорії пізнання. Чуттєве відображення, постановка проблеми та складання гіпотези.
реферат, добавлен 20.10.2010 Поняття "культура" та різні підходи до його трактування. Проблема філософського рівня пізнання культури. Передісторія філософії культури (античність, середньовіччя, Відродження). Становлення теорії культури в європейській філософії нового часу і модерну.
курс лекций, добавлен 04.02.2015