Синестезія пондусної ознаки: мовний вимір
У результаті вивчення синестезії на матеріалі українського прозового тексту виявлено, що вагову ознаку часто вживають для характеристики явищ інших модальностей. Емотивна лексика виступає, разом з перцептивними модусами, компонентом синестезійних змін.
Подобные документы
Методологічні засади вивчення синестезії у сучасній лінгвістиці. Особливості постмодерністської синестезії. Аналіз постмодерністської метаболи. Розробка методики аналізу синестезії в англійському та українському постмодерністському художньому дискурсі.
автореферат, добавлен 27.07.2015Емотивна лексика як один з найбільш універсальних прошарків словникового фонду національної літературної мови, національно специфічне мовне явище. Особливості висвітлення лексико-семантичних підкласів емотивної лексики іммігрантів українського походження.
статья, добавлен 30.06.2020Аналіз феномену синестезії як унікального метафоричного перенесення. Дослідження механізмів синестезії в ідіостилі галицького письменника А. Лотоцького. Визначення можливих способів поєднання сенсорних концептів на прикладі книги оповідань "Княжа слава".
статья, добавлен 30.08.2016Аналіз лінгвістичної синестезії з позицій теорії емерджентності, що описує спонтанні, незаплановані явища. Основні риси, властиві синестезійним висловам, що дають підстави говорити про емерджентний характер лінгвістичної синестезії; її особливості.
статья, добавлен 29.06.2020Вивчення лексики з культурним компонентом значення новогрецької мови як мовного джерела інформації про духовну культуру країни. Аналіз лінгвокультурологічних особливостей і місце даної лексики серед інших типів національно-маркованих лексичних одиниць.
статья, добавлен 21.07.2018Дослідження емоцій на матеріалі кінематографу, зокрема кінодіалогу німецьких та українських оригінальних теленовел. Аналіз і паспортизація емотивної лексики з фокусом на статус, частотність і семантику емотивних іменників серед інших морфологічних класів.
статья, добавлен 17.11.2022Розглянуто явище синестезії, яке позначає поєднання двох чи більше фізично розділених сфер сприйняття. Наукові студії даного феномену сягають початку XVIII століття і стосуються цілої низки наук, як-от медицина, психологія, філософія, мистецтвознавство.
статья, добавлен 14.06.2023Дослідження семантики емотивної лексики сучасної німецької мови в швейцарській літературі. Репрезентанти базових емоцій людини. Емотивна цінність художнього тексту. Образність й експресивність мовлення. Асоціативне мислення адресата, вплив на реципієнта.
статья, добавлен 16.08.2020Статичні семантичні характеристики одиниць обраної групи. Місце номенів з компонентом "погода" в мовній моделі світу. Зони константності та варіативності значень аналізованих слів. Типи індикаторів, які сприяють рецепції прагматичної інформації.
автореферат, добавлен 22.02.2014Аналіз й класифікація емотивної лексики на американському сайті "Sprudge", що висвітлює новини індустрії гостинності, пов’язані з кавовою продукцією. Виявлення закономірностей її функціонування. Дослідження частотності емотивних прислівників на сайтах.
статья, добавлен 07.04.2023Семантичні підтипи емотивної лексики в німецьких прислів’ях. Кореляція емоцій з активаторами об’єктивної реальності. Позитивні, негативні, невизначені емоції й патерни. Співвідношення патернів базовому почуттю - любові в позитивній семантичній площині.
статья, добавлен 24.02.2021Визначення ролі синестезії у встановленні дотиковими прикметниками зв'язків з іншими складовими лексичної системи латинської мови. Виявлення груп, за які найчастіше виступають тактильні прикметники внаслідок синестетичної взаємодії їхніх значень.
статья, добавлен 10.06.2022- 13. Специфіка мовностилістичного аналізу художнього тексту на основі посібника "Deutschimbriefwechsel"
Аналіз прийомів й видів аналізу художньо-прозового тексту з урахуванням його специфіки, базових категорій, понять. Визначення сучасних підходів інтерпретації художньо-прозового тексту, системи дослідних прийомів. Художній текст як єдність змісту й форми.
статья, добавлен 05.03.2018 Аналіз теоретичних та практичних засад вивчення явища мовної експресивності. Використання при аналізі художніх структур експресивної єдності. Закономірності функціонування конкретних виражальних засобів експресивної єдності в сучасному прозовому тексті.
статья, добавлен 24.01.2022Організація лексичних одиниць у семантичному просторі художнього прозового тексту впродовж ХХ-ХХІ ст. Аналіз семантичного поля і груп як важливих аспектів систематизації лексичної системи мови в цілому і мови окремого художнього прозового тексту зокрема.
статья, добавлен 24.06.2017Простежено еволюцію лінгвістичних ідей (в україністиці і загалом у славістиці) щодо вивчення просторової поведінки мовних явищ у діахронії на підставі даних із писемних пам’яток та виявлення діалектної домінанти давніх локалізованих і анонімних пам’яток.
статья, добавлен 12.02.2023Дослідження епістемічної суті мовних явищ. Аналіз мотиваційних моделей онімних казкових знаків. Вивчення процедури фреймового моделювання та семантики італійських казок. Лінгвосеміотичні характеристики гіперреальності в художніх текстах Урсули Ле Гуїн.
статья, добавлен 16.07.2018- 18. Художня мова та її філософські, естетичні та лінгвістичні виміри як спосіб здійснення синестезії
Аналіз художньої мови та її філософські, естетичні, психологічні та лінгвістичні аспекти як спосіб здійснення синестезії. Розкриття сутності синестезійності художньої мови, тотожної художнім засобам видів мистецтв, що мають різну перцептивну основу.
статья, добавлен 08.02.2019 У статті розглядаються особливості семантики фразеологізмів з термічним компонентом, які позначають емоційні характеристики людини на матеріалі української, німецької та англійської мов. Вивчення фразеологізмів як неповторних зразків національної логіки.
статья, добавлен 19.12.2021Данина пам’яті видатного українського мовознавця Л. Лисиченко, яка розвинула теорію мовної картини. Теорія не є сталою й отримує нове висвітлення: ідентифіковано етапи динаміки скасування старої і побудови нової онтології вигаданого світу тексту жахів.
статья, добавлен 25.11.2023Вивчення процесу формування постмодерної концептуальної картини світу. Виділення концептів, що утворюють композиційний та мовний рівень тексту, виступають смисловими виразниками мовної картини світу Хуліо Кортасара, авторського задуму та інтенцій.
статья, добавлен 28.08.2020Етимологічні ланцюжки українського слова "суд" із праслов’янською основою, що вказують на такі концептуальні ознаки: спільність вирішення справи, перебування разом, посідання важливого становища, здійснення примирення, тобто риси та завдання судочинства.
статья, добавлен 19.01.2023Засоби підсилення виражальності публікацій журналістів у засобах масової інформації. Можливості експресивно забарвленої лексики в публіцистичних текстах, її ознаки. Аналіз матеріалів вітчизняного аналітично-публіцистичного видання "Український тиждень".
статья, добавлен 21.04.2020Визначення тенденцій мовного аспекту телевізійних сюжетів на соціальну тематику. Проблеми використання стилістично забарвленої лексики. Рекомендації щодо використання тих чи інших слів на позначення соціально вразливих груп, соціальних проблем та явищ.
статья, добавлен 21.04.2018Вивчення лексико-семантичних особливостей і словотвірної структури абстрактної лексики в українській мові на матеріалі приватних листів. Тексти епістолярного стилю фіксують тогочасне живе народне мовлення. Абстрактна лексика та її представлення.
статья, добавлен 12.10.2022