Декарт як засновник новочасної філософії
Зміст та значення декартівської філософії для духовного та інтелектуального розвитку доби Нового часу. Процес перетворення об’єктивної дійсності в суб’єктивний стан розуму. Переосмислення первісного (античного) розуміння пізнання як споглядання істини.
Подобные документы
Орієнтація на пізнання дійсності, що опиралася на відчуття, як риса філософії Нового часу. Пізнавальний процес та метод пізнання (ідеальне освоєння реального світу). Характеристика методології Френсіса Бекона. Нові принципи філософії Рене Декарта.
реферат, добавлен 19.12.2011Аналіз концепцій філософії Нового часу, погляди Ф. Бекона і Т. Гобса. Становлення наукової картини світу у працях Р. Декарта, Б. Спінози, І. Ньютона, Г. Лейбніца. Д. Локк як засновник сенсуалізму в філософії, епоха французьких просвітників, пошук істини.
реферат, добавлен 01.11.2015Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.
презентация, добавлен 29.04.2020Інтегративно-методологічні підходи до часу в контексті сучасної філософії освіти. Стратегії та домінантні парадигми феномену темпоральності. Сутність, плюралістичні установки, об’єктивний зміст й інтелектуальні традиції пізнання лінгвістичного часу.
автореферат, добавлен 20.07.2015Узгодження християнської теології, спертої на доктрини аристотелізму, неоплатонізму з новими досягненнями науки й панівної моралі - одна з основних рис розвитку філософії в епоху Нового часу. Філософська система Р. Декарта і картезіанська революція.
контрольная работа, добавлен 26.09.2017Визначення, походження та співвідношення онтології і гносеології. Їх взаємозв’язок та прояви в філософії XVII ст. Емпіризм і раціоналізм в філософії нового часу. Образ "чистої, універсальної" свідомості людини. Раціоналізм Декарта, Спінози та Лейбніца.
контрольная работа, добавлен 28.11.2014Досліджується концепт деконструкції, один з головних методів філософії постмодернізму. Роль і місце деконструкції в аналізі філософії історії і художніх творів. Значення деконструкції для розвитку методології соціального пізнання та філософії історії.
статья, добавлен 13.07.2021Історичні передумови формування філософії Нового часу. Засновник емпіричного напряму англійської філософії Френсіс Бекон. Продовжувачі ідей емпіризму - Томас Гоббс та Джон Локк. Виявлення джерел походження пізнавальних здібностей та здатностей людини.
реферат, добавлен 03.02.2010Проблема істини як один з найголовніших аспектів у філософії, центральне питання гносеології. Особливості діалектико-матеріалістичного розуміння істини у визнанні її об'єктивності. Поняття абсолютної та відносної істини на окремих етапах історії пізнання.
реферат, добавлен 03.11.2012Загальна характеристика новочасної філософії, етапи розвитку та становлення. Знайомство з проблемами віри та розуму у вітчизняній філософській культурі доби Київської Русі. Кирил Туровський як найяскравіший києворуський любомудр, аналіз діяльності.
реферат, добавлен 10.09.2013- 12. Особливості аксіологічних уявлень у західноєвропейській філософії раннього Нового часу (16-18 ст.)
Огляд аксіологічних уявлень у західноєвропейській філософії раннього Нового часу. Аналіз аксіологічних ідей цього історичного періоду. Осмислення аксіологічних міркувань Ренесансу, скептичної філософії, раціональної філософії, сенсуалістичної філософії.
статья, добавлен 12.12.2023 Методологічні засади і стан вивчення британського скептицизму Нового часу. Розвиток скептицизму в британській філософії XVII - початку XVIII століття. Розвиток скептицизму в першій книзі "Трактату про людську природу" Х’юма, переосмислення скептицизму.
автореферат, добавлен 28.09.2015Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
автореферат, добавлен 15.11.2013Розгляд сутності та специфіки раціоналізму як методологічної парадигми філософії Нового часу, співіснування двох методологічних основ наукової революції: емпіризму й раціоналізму. Особливості становлення філософської системи раціоналізму Р. Декарта.
статья, добавлен 11.07.2022Використання загальних принципів існування, еволюціонування та пізнання правової дійсності у філософії права. Сутність світоглядної та методологічної функцій філософії права. Теоретичне обґрунтування єдності соціальної філософії і філософії права.
статья, добавлен 15.03.2021Дослідження понять і типів світогляду. Вивчення філософських поглядів Стародавнього Світу, Середньовіччя, Нового Часу. Розгляд класичної німецької філософії. Історія філософії України. Аналіз концепцій, методології, структури знання та пізнання.
курс лекций, добавлен 16.07.2017Визначення специфічних рис епохи Нового часу та Просвітництва. Перетворення науки на відносно самостійну сферу суспільного життя, зростання її авторитету. Формування емпіризму та раціоналізму. Емпіристсько-номіналістська традиція англійської філософії.
контрольная работа, добавлен 19.02.2020Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.
реферат, добавлен 28.02.2009Роль науки в розвитку суспільства. Філософські пошуки Ф. Бекона, Р. Декарта та Т. Гоббса. Індуктивний шлях в пізнанні істини. Методологічні розвідки у філософії Нового часу. Перспектива створення єдиного для всіх людей методу достовірного пізнання.
реферат, добавлен 29.07.2017Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.
статья, добавлен 26.10.2018Загальна характеристика епохи й необхідність розробки німецької класичної філософії. Теорія пізнання й естетичні погляди Е. Канта. Духовна перспектива докритичного періоду. Раціональна космологія й антиномії розуму. Формули категоричного імператива.
реферат, добавлен 09.03.2014Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.
реферат, добавлен 20.10.2008Порівняльний аналіз філософських концепцій Бахтіна та Гадамера з точки зору включеності їх у процес переосмислення просвітницької гуманітарної парадигми. Передумови онтологічного повороту у філософії. Пізнавальна пріоритетність практичного розуму.
статья, добавлен 14.10.2018Обґрунтування специфіки спроб оновлення філософії у постмодерністському дискурсі. Дослідження історичного та філософського аналізу інваріантів постановки проблеми завершення процесу пізнання. Огляд концепцій, спрямованих на перетворення філософії.
автореферат, добавлен 26.09.2013