Українські сонати для скрипки та фортепіано 70-90-х років ХХ ст. (виконавські проблеми осмислення фактурно-жанрової організації тематизму)
Проблема музичної фактури як об’єкту виконавської інтерпретації. Розвиток жанру сонати для скрипки та фортепіано в українській камерно-інструментальній музиці ХХ століття: особливості фактурно-жанрової організації тематизму та виконавська інтерпретація.
Подобные документы
Аналіз музичної мови Сонати для скрипки і фортепіано ор. 19 В. Косенка з погляду символіки. Зв’язок зі стилістикою О. Скрябіна, В. Рахманінова, стилістичні ознаки фольклорного мелосу. Паралелі з образами українських пісень "Ой, журавко, журавко".
статья, добавлен 20.07.2018Осмислення семантичної своєрідності тексту трьох фуг у сонатах Й.С. Баха для скрипки соло. Семантична спорідненість канонічних церковних текстів і тематизму трьох фуг для скрипки соло. Рекомендації щодо виконавського фразування музичного тексту.
статья, добавлен 03.07.2023Жанрово-стільові, формоутворюючі та драматургічні особливості Сонати №2, e-moll, op. 108 Г. Форе. Особливе втілення форми в творі, різноманітність його ансамблевої фактури. Чуйність до ладо-гармонічного компоненту музичної мови як ознака письма Форе.
статья, добавлен 10.07.2023Проаналізовано музичну мову Сонати для скрипки і фортепіано ор. 19 A. Косенка з погляду символіки. Розглянуто зв’язок зі стилістикою О. Скрябіна і B. Рахманінова. Знайдено паралелі з образами пісень "Ой, журавко, журавко" та "Не буду ся віддавати".
статья, добавлен 05.04.2020- 5. Соната для тромбона, 12 струнних і фортепіано Й. Матея: монументально-концертна репрезентація жанру
Розкриття особливостей жанру тромбонової сонати в її монументально-концертному варіанті на прикладі Сонати для тромбона, 12 струнних та фортепіано Й. Матея. Домінантні ознаки сонати концертного типу, що відрізняються діалогічністю у побудуванні фактури.
статья, добавлен 27.09.2023 Виокремлення традиційної та інноваційної складових музичної мови сонати ор.80 С. Прокоф’єва. Дослідження характеру розуміння новацій музичної мови різними інтерпретаторами. Особливість виконавського бачення особливостей формотворення частин циклу.
статья, добавлен 30.09.2020Окреслення основних віх історичного шляху розвитку сонати для скрипки соло. Виявлення стильових особливостей жанру в українській новітній музиці. Розгляд експериментальних засобів музичної виразності в творчості композиторів О. Войтенка й В. Вишинського.
статья, добавлен 23.07.2023Мета наукової роботи – здійснити мистецтвознавчу ревізію сонати для скрипки і фортепіано With the Questions В. Теличка, довести, що опус апелює до філософських категорій суголосних світогляду деміурга, сприяє конструюванню його метафізичної біографії.
статья, добавлен 25.02.2024Окреслення художньо-стильових, інтонаційно-драматургічних характеристиках Тріо для кларнета, скрипки та фортепіано Ю. Іщенка. Розгляд оригінальних та специфічних рис інструментальних партій для поглибленого розуміння музичної мови та ролі інтерпретації.
статья, добавлен 28.09.2023Значення моменту фактури у структурі виконавської інтерпретації. Виконавські редакції концерту для скрипки з оркестром П.І. Чайковського видатних скрипалів минулого та сучасності: А. Вільгельмі, Л. Ауера, К. Мостраса – Д. Ойстраха та О. Горохова.
статья, добавлен 28.11.2016Композиційно-драматургічна логіка, стилістичні особливості Сонати для гобою і фортепіано Ф. Пуленка. Інтонаційний стрій, прийоми фактурного викладу в партії фортепіано камерного твору. Конфлікт ліричного та гротескного образів, подібний стилю Прокоф’єва.
статья, добавлен 06.07.2023Аналіз сонати як жанри інструментальної музики, а також музичної форми, яка називається сонатною формою, що створюється для камерного складу інструментів і фортепіано. Ранні фортепіанні сонати Л. Бетховена. Пізні сонати Л. Бетховена. "Місячна" соната.
доклад, добавлен 26.03.2020- 13. Семантика камерності в творчості одеських композиторів: сонатні цикли Я. Фрейдліна та О. Томльонової
Аналіз камерно-ансамблевої творчості представниках одеської композиторської школи. Порівняльний аналіз інструментальних сонат Яна Фрейдліна ("Соната в трьох листах" для скрипки та фортепіано) та Олени Томльонової (Соната №2 для скрипки та фортепіано).
статья, добавлен 25.11.2023 Аналіз фактурно-поліфонічних явищ в сучасній українській музиці. Дослідження природи впливу логіки певного типу художнього мислення на принципи фактурної організації. Специфіка сприйняття сучасної музики в контексті проблематики психології сприйняття.
автореферат, добавлен 15.11.2013Основні етапи становлення українського концертного репертуару для труби у хронологічних межах ХХ століття. Провідні тенденції розвитку жанру сонати для труби і фортепіано у європейському історико-культурному контексті. Цілісний аналіз класичного взірця.
статья, добавлен 05.03.2019Дослідження стильових, композиційних, виконавсько-інтерпретативних властивостей Сонати для кларнету і фортепіано Ф. Пуленка. Виявлення специфіки композиторської поетики з точки зору проекцій класичних різностильових інтенцій як особливого виду естетизму.
статья, добавлен 26.02.2024Аналіз образної системи сонати, особливості механізмів розуміння композитором драматизму його часу і відтворення їх через музичну символіку. Опис творчості Косенка через ауру символіки, його внесок у розвиток українського камерно-інструментального дуету.
статья, добавлен 05.02.2019Теоретичне узагальнення, через стильовий компаративний аналіз Великої сонати для гітари і фортепіано Н. Паганіні, суті бідермайєрівських і романтичних торкань. Речовість гітарного камерного звучання і вписаність гітарної гри у мистецький вжиток Італії.
статья, добавлен 30.09.2020Розглянуто поняття антиципації. Виконавські проблеми концертмейстера, що відповідальний за об’єднуючу функцію в ансамблі. Загальні принципи функціонування контрольованої антиципації та обґрунтування її значущості в роботі піаніста-концертмейстера.
статья, добавлен 18.11.2023- 20. Виконавська інтерпретація Люка Дебарга як новий горизонт осягнення Сонати М. Метнера f-moll, op. 5
Особливості виконавського стилю сучасного французького піаніста Люка Дебарга та сутність його постромантичної виконавської концепції Сонати як "полілогу часопросторів" та символу культурної пам’яті. Особливості виконавської стилістики Л. Дебарга.
статья, добавлен 18.04.2023 Метою роботи є музикознавчий аналіз танцювальних образів у творі для скрипки і фортепіано кримськотатарського композитора Назіма Амедова "Рондо-Хайтарма". Уперше здійснено музикознавчий аналіз танцювальних образів у творі для скрипки і фортепіано.
статья, добавлен 26.07.2023Дослідження інтегративних явищ у техніках композиції на прикладі "Тріо для фортепіано, скрипки і валторни" Д. Лігеті. Поєднання інтонаційної хроматики, пуантилізму, і сонорики в характерному творі пізнього періоду творчості композитора Д. Лігеті.
статья, добавлен 30.10.2016Напрямки розвитку авторських прийомів та технік, їх втілення в ансамблевій творчості українських композиторів. Композиторські прийоми та техніки, що застосовуються у тріо, у т. ч. сонористика, алеаторика, пуантилізм, хепенінг; роль звукового колориту.
статья, добавлен 11.07.2023Аналіз музично-драматургічних параметрів та структурно-композиційних складових фортепіанної сонати Ф. Ліста h-mol у сучасному виконавському мистецтві. Можливість взаємодії композиторських та виконавських критеріїв жанрової оцінки досліджуваного твору.
статья, добавлен 16.08.2023Вперше досліджуються три концертні п’єси для фортепіано "Скерцо" (1992), "Токата-кампана" (1994), "Рапсодія" 1996) сучасної української композиторки Л. Шукайло. Характерні особливості фортепіанних п’єс. Специфіка "образу жанру" у творчості композиторки.
статья, добавлен 16.07.2023