Гносеологія - філософське вчення про знання
Емпіризм – філософський напрям, який основою пізнання вважає чуттєвий досвід. Напрям у філософії XX ст., що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Віднесення речей і їх властивостей до сфери феноменів.
Подобные документы
Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.
реферат, добавлен 23.11.2008Пізнання як необхідна сторона відносин людини і світу. Особливості природи і джерел пізнання, його можливості і межі, відношення знання і реальності, суб'єкта й об'єкта. Погляди раціоналістів. Взаємозалежність раціонального з чуттєвими формами пізнання.
контрольная работа, добавлен 23.09.2010Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012Порівняння емпіризму і раціоналізму. Основні положення вчення про субстанцію. Формування нового уявлення про людину і суспільство у німецькій класичній філософії. "Коперниканський переворот" І. Канта у філософії. Філософія Гегеля. Метод і система.
курсовая работа, добавлен 23.07.2017Забезпечення сталого розвитку - основний напрям удосконалення соціальних відносин в інформаційному суспільстві. Становлення нової системи освіти, основою якої є цілісне інтегроване розуміння світу - напрям впливу філософії екології на сучасну науку.
статья, добавлен 27.07.2022Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.
реферат, добавлен 20.10.2008Піфагорійський союз, школа елеатів і Емпедокл. Вчення Арістотеля про пізнання. Ідеальний світ Платона. Оригінальність натурфілософії Епікура. Творча спадщина Р. Бекона, Д. Скотта і Уільяма Оккама. Гносеологія філософії Відродження. Філософія Нового часу.
реферат, добавлен 25.02.2015Визначення поняття філософії та її основних складових. Ознайомлення та характеристика об'єктів вивчення філософської думки: онтології (вчення про буття), гносеології (вчення про пізнання), аксіології, методології, соціальної філософії, естетики.
реферат, добавлен 11.07.2014Онтологічний (філософське вчення про буття), гносеологічний (пізнавальний) та формально-логічний аспекти при визначенні предмета науки логіки. Пізнання (гносеологія) як процес активного та цілеспрямованого відображення дійсності в свідомості людини.
контрольная работа, добавлен 31.08.2009Філософське вчення еллінського генія Плотіна про "Єдине". Основний напрям богословської думки, даний Орігеном, концепція про народження Сина від Отця, вчення про Святу Трійцю. Порівняння теорій Плотіна та Орігена, їх значення в історії філософії.
реферат, добавлен 23.03.2010Розгляд філософії Платона і його поглядів на світ "ідей" і "речей". Аналіз Платонівського вчення про пізнання та його зв'язку з вченням про душу. Дослідження суджень про виховання і людину, їх впливу на педагогічну думку європейської цивілізації.
курсовая работа, добавлен 02.12.2015Підходи до дослідження духовності у межах філософії освіти на комплементарній основі. Аналіз концепту людиновимірності освітнього процесу, який забезпечує визначеність освіти як сфери, що продукує духовну людину у цілісному зв’язку з навколишнім світом.
статья, добавлен 05.06.2018Визначення, походження та співвідношення онтології і гносеології. Їх взаємозв’язок та прояви в філософії XVII ст. Емпіризм і раціоналізм в філософії нового часу. Образ "чистої, універсальної" свідомості людини. Раціоналізм Декарта, Спінози та Лейбніца.
контрольная работа, добавлен 28.11.2014Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.
презентация, добавлен 29.04.2020Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Логічний позитивізм або логічний емпіризм (М. Шлік, Р. Карнап, Г. Райхенбах). Сцієнтичні напрями у зарубіжній філософії XX ст. (неопозитивізм та постпозитивізм). Відмінні риси релігійної філософії XX ст. - неотомізму, теософії, вчення "живої етики".
реферат, добавлен 05.11.2013Поняття пізнання та його види. Сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності. Що штовхає людину до пізнання. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання. Методи і форми наукового пізнання.
реферат, добавлен 19.03.2015Специфіка філософського пізнання. Теорія пізнання (гносеологія). Процес пізнання людиною навколишнього світу. Аналіз характеру взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання. Структура пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Поняття істини та методи пізнання.
контрольная работа, добавлен 03.09.2010Історичні передумови формування філософія Нового часу. Суть дедуктивного методу Декарта. Дослідження пізнавальних здібностей людини у виявленні джерел походження людського знання. Основи вчення Б.Спінози. Система поглядів просвітників-матеріалістів.
реферат, добавлен 04.12.2008Герменевтика як філософський напрямок, який вважає, що головне завдання це вчення про тлумачення текстів і, ширше, – про розуміння людиною соціальної реальності. Етапи формуванням особливого герменевтичного простору в сучасній гуманітарній культурі.
статья, добавлен 13.06.2023Місце і роль філософії в суспільстві та аспекти формування нових значень філософського понятійного апарату. Дослідження особливостей функціонування міфологем у науковому пізнанні. Аналіз постмодерністських інтерпретацій усталених культурних смислів.
статья, добавлен 19.02.2016Емпіризм Ф. Бекона. Раціоналізм Р. Декарта, І.Б. Спінози і Готфріда Вільгельма Лейбніца. Дуалізм Декарта, вчення Лейбніца про "монади". Суб'єктивна гносеологія Дж. Берклі і Д. Юма. Мотиви свободи, волі, мети життя, добра. Філософські погляди Т. Гоббса.
контрольная работа, добавлен 09.11.2012"Світовий закон" як трансцендентний світовий принцип. Центральні фігури закону циклічного розвитку світу. Періоди індійської філософії. Зміст філософії в упанішадах, основні твердження. Наріжний камінь ранньобуддійського природно-правового вчення.
реферат, добавлен 15.06.2011Біографічний та соціокультурний аналіз життя і творчості П. Лодія. Місце і значення філософської спадщини мислителя в історичному і сучасному контекстах. Дослідження теорії пізнання вченого. Особливість критики філософом гносеології Іммануїла Канта.
автореферат, добавлен 29.08.2015