Стратегічний потенціал учасників драматургійної комунікації
Аналіз конфронтаційних й кооперативних стратегій у діалогах персонажів п’єс С. Щученка. Виокремлено основні конфронтаційні тактики, визначено процес порушення зазначеними тактиками принципу ввічливості й створення конфліктної комунікативної ситуації.
Подобные документы
Аналіз художніх антропонімів у драматургійних текстах Н. Нежданої. З’ясування авторських тенденції в доборі найменування дійових осіб. Вживання гіпокористики в неофіційному спілкуванні, трансформація імен персонажів залежно від комунікативної ситуації.
статья, добавлен 04.07.2020- 2. Дискурсивні особливості сучасних німецькомовних оповідань (на прикладі оповідань Інгеборги Бахманн)
Аналіз стратегій і тактик мовлення персонажів в оповіданнях відомої австрійської письменниці Інгеборги Бахманн. Особливості використання кооперативних, конфліктогенних та маніпулятивних комунікативних стратегій в сучасних німецькомовних оповіданнях.
статья, добавлен 11.05.2018 Аналіз осмислення М. Матіос фольклорного мотиву заборони-порушення як вияву міфологічного світогляду персонажів. Аналіз специфіки використання традиційного принципу сюжетотворення казки, а також ролі мотиву в обумовленні головних подій у житті персонажів.
статья, добавлен 27.09.2016Основні особливості конфронтативної стратегії у мовленні персонажів сучасної англомовної прози. Виявлення тактик та мовних засобів, які є найбільш характерними для реалізації конфронтативних стратегій у спілкуванні персонажів протилежних статей.
статья, добавлен 10.10.2013Аналіз осмислення М. Матіос фольклорного мотиву заборони-порушення як вияву міфологічного світогляду персонажів. Специфіка використання традиційного принципу сюжетотворення казки в прозі письменниці. Роль мотиву в обумовленні подій у житті персонажів.
статья, добавлен 08.02.2019Окреслено особливості епістолярної комунікації, встановлено найвиразніші ознаки епістолярної комунікації кінця ХІХ – початку ХХ ст. Визначено диференційні риси комунікативної діяльності Лесі Українки за допомогою численних автокоментарів у її листах.
статья, добавлен 20.11.2020Дослідження текстуальної особистості чоловіка як носія унікального мовного коду у прозі Івана Франка. Аналіз стратегії і тактики маскулінної комунікації та ознак ґендерлекту, виявлення засобів ословлення маскулінного психотипу у прозі І. Франка.
статья, добавлен 12.04.2018Аналіз студій типології псевдоморфних персонажів, визначальною ознакою яких є несправжність, зумовлена неприродним порушенням відповідності між їхньою сутністю та її презентацією. Типові сюжетні ситуації, засновані на дисонансах істинного та видимого.
статья, добавлен 29.06.2020Аналіз студій типології псевдоморфних персонажів, визначальною ознакою яких є несправжність, зумовлена неприродним порушенням відповідності між їхньою сутністю та її презентацією. Типові сюжетні ситуації, засновані на дисонансах істинного та видимого.
статья, добавлен 29.06.2020Аналіз способів використання різновидів комічного в сучасній українській комбатантській прозі та виявлення особливостей їхнього функціонування в тексті. Використання в діалогах персонажів суміші російської, української мов, суржику та обсценної лексики.
статья, добавлен 28.06.2020- 11. Специфіка моделювання образу дітей в оповіданнях "Як закувала зозуля", "Тихоня", "Лісникова дочка"
Аналіз виокремлення В. Земляком дітей-персонажів із загалу й увиразнення їх особливості концептом дива на рівні міжособистісних стосунків та здібностей. Розгляд засобів характеротворення, емоційних станів персонажів, специфіки комунікації із тваринами.
статья, добавлен 02.03.2024 Шлюб як головна тема твору. Аналіз гендерної поведінки персонажів роману "Гордість та упередженість" відомої англійської письменниці Дж. Остін. Ставлення персонажів до шлюбу. Характеристика поведінки героїв в різних ситуаціях, прийоми створення образів.
статья, добавлен 29.12.2021- 13. Кооперативні та конфронтаційні стратегії міжособистісного мовчання у новелістиці Григора Тютюнника
Особливості омовлення комунікативно значущого концепту мовчання. Амбівалентність міжособистісного мовчання, що допомагає реалізовувати не лише конфронтаційні, а й кооперативні стратегії, у творчості у Г. Тютюнника. Вираження стратегії ігнорування.
статья, добавлен 05.03.2018 Аналіз художніх засобів і головних прийомів, які використані вітчизняними повістярами першої половини ХХ століття для створення образів головних персонажів, як історичних, так і вигаданих. Загальна характеристика творчості літераторів Західної України.
статья, добавлен 29.06.2020Аналіз впливу вікового параметра на комунікативний стиль персонажів сучасної американської драми. Дослідження специфічних рис стилю комунікації персонажа залежно від його віку. Використання лінгвістичних засобів у процесі персонажної комунікації.
статья, добавлен 08.02.2019Виокремлено основні групи паремій, що є своєрідним комунікативним кодексом буковинців. Розглянуто особливості використання усталених народних висловів, зафіксованих у драматичних творах буковинських письменників, у відповідній комунікативній ситуації.
статья, добавлен 12.07.2022- 17. Формування поняття про індивідуальне мовлення персонажів на уроках української літератури в гімназії
Комплексне розкриття ролі ідіолекту персонажів як одного із засобів їх характеротворення. Визначення значення індивідуального мовлення персонажів для становлення жанрово-стильових особливостей художнього твору. Лінгвістичний аналіз художнього тексту.
статья, добавлен 09.02.2023 Огляд особливостей художньої комунікації, зокрема, у драматичному творі. Два види комунікативних стратегій: комунікативна стратегія експериментаторства з формою драматичного тексту; змістова комунікативна стратегія. Характеристики комунікації в тексті.
статья, добавлен 17.06.2020Аналіз становища євреїв в Західній Україні. Висвітлення соціальних аспектів міжетнічної комунікації та культурних взаємин українців та євреїв у творчості українських письменників. Специфіка художнього зображення історичної ситуації на Галичині І. Франко.
статья, добавлен 20.07.2022Номінація героя, що здійснюється через його ідентифікацію. Розмежування головних, другорядних і епізодичних героїв через кількість і якість назв персонажів. Поетонімогенез персонажів, ґрунтований на розвитку номінативних ліній щодо ідентифікації героїв.
статья, добавлен 22.02.2023Виявлення й аналіз мовних і позамовних засобів художнього зображення Володимиром Винниченком персонажів оповідання "Контрасти" (1904) як носіїв різного соціального статусу. Засоби персонажної вербаліки, що характеризують соціальний статус персонажів.
статья, добавлен 18.11.2023Систематизування найбільш поширених класифікації персонажів й застосування їх для аналізу жіночих персонажів Д. Лоуренса і А. Любченка. Аналіз ролі еротичного опису в персонажуванні письменників. Типологічний порівняльний аналіз жіночих образів.
автореферат, добавлен 29.09.2014Вплив вікового параметра на комунікативний стиль персонажів сучасної американської драми. Дослідження специфічних рис стилю комунікації персонажа залежно від його віку. Особливості використання лінгвістичних засобів у процесі персонажної комунікації.
статья, добавлен 29.10.2016Основні риси поетики ідентичності у романі Ф. Лавро "Ці люди...", акцентування на гео- та етноментальних зсувах свідомості персонажів. Двійництво як спосіб маркування Іншого у романі. Забезпечення мобільності внутрішньотекстової комунікації у романі.
статья, добавлен 06.04.2019Основні етапи індивідуалізації чоловічих персонажів у чарівних казках. Дослідження особливостей об’єктивації архетипу Самості та Тіні крізь призму мотиву складних випробувань. Оцінка мотиву спокути як моделі подолання героями інстинктивного начала.
автореферат, добавлен 26.09.2015