Значення віри в проблемі морального пізнання-вибору у філософії С. К’єркегора
Значення віри, уточнення розуміння віри філософом у системі колективного раціонально-морального пізнання. Сутність та значення віри в системі колективного раціонально-морального пізнання та індивідуальної свободи вибору у філософії С. К’єркегора.
Подобные документы
Способи та форми пізнання об’єктивних законів розвитку природи, взаємодії людини і суспільства. Джерела й ознаки релігійної свідомості. Розмежування знання та віри за критерієм раціональності. Перехід від диференціації до інтеграції науки та філософії.
статья, добавлен 30.10.2021Аналіз поглядів філософа Срібного віку Л. Шестова на сутність віри, її ознаки та можливість її здійснення в духовному житті людини. Співвідношення віри та розуму, розуміння істини й необхідності, науки і філософії в контексті екзистенціального вчення.
статья, добавлен 26.08.2020Сутність віри як емоційно-духовного стану особистості, як стрижня її життєдіяльності. Підходи до критеріїв віри з точки зору відродження релігійної віри, з позицій гносеологічної й екзистенціальної проблематики, дослідження співвідношення віри і мови.
статья, добавлен 03.02.2018Завдання неопатристики як теологічного православного руху. Зв’язок поняття християнської віри із релігійним досвідом. Значення віри як довіри до особистості, як впевненості у досвіді для існування етичних, соціальних відносин та існування науки, культури.
статья, добавлен 10.05.2018Аналіз концепції "істинної віри" проголошеної С. К’єркегором і її відображення у філософських системах Л. Шестова та М. Бубера. Екзистенційне прагнення філософа до реалізації і втілення віри. Віра-абсурд у к’єркегорівській і шестовській інтерпретації.
статья, добавлен 23.07.2013Основні філософські ідеї та напрацювання атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу: К’єркегора, К. Ясперса, Ж-П. Сартра, Камю, Аббаньяно. Аналіз і порівняння різних поглядів, внесок у філософію історичного пізнання.
статья, добавлен 27.07.2024Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.
реферат, добавлен 20.10.2008Інтеграція теології до універсуму наукової раціональності. Концепт віри як центральна проблема для філософії релігії. Віра-марновірство та переконання. Католицьке вчення про віру в класичному вираженні. Достовірність віри як надприродний екзистенціалізм.
статья, добавлен 05.04.2018Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.
статья, добавлен 26.10.2018Історія теоретичного дослідження проблеми віри. Дослідження появи й осмислення релігії як феномену. Аналіз існуючих понять і визначення віри. Виокремлення проблемних областей філософії релігії. Дослідження предмету релігійної і нерелігійної віри.
статья, добавлен 30.07.2016Проблема співвідношення віри і розуму, віри і знання, що знаходить своє висвітлення, зокрема, в межах християнської традиції. Проблема співвідношення науки і релігії, віри та знання у духовному досвіді людства. Одкровення як результат дії віри.
статья, добавлен 19.12.2020Дослідження взаємовідношення двох сутностей: віри та надії. Окреслення поля діяльності віри через визначення похідних від неї феноменів. Застосування метаантропологічних методів дослідження світобачення загалом та ролі феномену віри в ньому зокрема.
статья, добавлен 29.03.2017Аналіз генезу розуміння понять "віри" та "розуму" в історико-філософській традиції Київської Русі, особливості їх змістовного навантаження та інтерпретації. Формування екзистенційні-персоналістичної та кордоцентричної спрямованості української філософії.
статья, добавлен 04.03.2019Віра як реальність духовного життя людини, продуктивний її аспект. Знайомство з головними структурними формами мислення. Загальна характеристика підстав обґрунтування релігійної віри як інтуїції розумного духу людини, предмет пізнання якої є суще.
статья, добавлен 28.05.2020Зміст та значення декартівської філософії для духовного та інтелектуального розвитку доби Нового часу. Процес перетворення об’єктивної дійсності в суб’єктивний стан розуму. Переосмислення первісного (античного) розуміння пізнання як споглядання істини.
статья, добавлен 30.09.2018Аналіз феномена віри, що розглядається як продуктивний вихід за межі проблемної життєвої ситуації і є символом внутрішньої сили, а відчай – як символ антропологічної занедбаності. Онтологічні виміри віри, її кореляція з екзистенціалами відчаю та сумніву.
статья, добавлен 29.05.2017Біографічний та соціокультурний аналіз життя і творчості П. Лодія. Місце і значення філософської спадщини мислителя в історичному і сучасному контекстах. Дослідження теорії пізнання вченого. Особливість критики філософом гносеології Іммануїла Канта.
автореферат, добавлен 29.08.2015Дослідження богословсько-філософських поглядів митрополита А. Шептицького щодо особливостей розуміння понять мудрість, знання. Роль та значення пізнання світу, морального, інтелектуального зростання та у формуванні національного світогляду українців.
статья, добавлен 29.05.2017Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.
реферат, добавлен 23.11.2008Аналіз феномена віри, що розглядається як мудрий, продуктивний вихід за межі проблемної життєвої ситуації і є символом внутрішньої сили. Основні онтологічні виміри віри, її кореляція з екзистенціалами відчаю та сумніву. Аналіз поняття "віротворення".
статья, добавлен 03.02.2018Поняття пізнання та його види. Сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності. Що штовхає людину до пізнання. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання. Методи і форми наукового пізнання.
реферат, добавлен 19.03.2015Досліджується концепт деконструкції, один з головних методів філософії постмодернізму. Роль і місце деконструкції в аналізі філософії історії і художніх творів. Значення деконструкції для розвитку методології соціального пізнання та філософії історії.
статья, добавлен 13.07.2021Розкривається проблема методологічної бази філософської концепції німецького вченого. Визначаються онтологічними домінантами філософії вченого категорії віри та знання. Доводиться, що їх співвідношення розкриває екзистенціальний зміст вчення Ясперса.
статья, добавлен 02.06.2018Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015Гносеологічна та онтологічна проблематика у філософській спадщині П.І. Ліницького. Ґенезисний і системний аналіз поглядів П. Ліницького на співвідношення понять розуму та віри. Етичні та морально-естетичні засади поняття віри, на які спирався філософ.
автореферат, добавлен 28.09.2013