Проблема системності та верифікації знання в постпозитивізмі
Концепції пізнання істини в постпозитивістській філософії. Формування адекватних векторів модернізації суспільства в сучасну епоху на фундаменті наукового забезпечення, на основі вивчення об’єктивних процесів взаємовідносин природи, людини й суспільства.
Подобные документы
Способи та форми пізнання об’єктивних законів розвитку природи, взаємодії людини і суспільства. Джерела й ознаки релігійної свідомості. Розмежування знання та віри за критерієм раціональності. Перехід від диференціації до інтеграції науки та філософії.
статья, добавлен 30.10.2021Питання природи та сутності пізнання. Осмислення причин та наслідків мимовільного зміщення уваги дослідників з самих предметів, явищ та процесів на їх ціннісні предикати. Знання як результат активності людини, особливості його набуття і верифікації
статья, добавлен 30.10.2016Поняття пізнання та його види. Сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності. Що штовхає людину до пізнання. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання. Методи і форми наукового пізнання.
реферат, добавлен 19.03.2015Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію. Неопозитивізм і проблеми наукового знання. Становлення постпозитивістської філософії. Сучасна релігійна філософія і наука. Релігійно-містичне тлумачення даних сучасної науки.
реферат, добавлен 20.09.2010Поняття пізнання, його види, рівні та форми. Проблема істини в пізнанні. Роль розумової активності людини у створенні знання і у свідомій організації своїх пізнавальних дій. Основні типи умовиводів. Суттєві особливості наукового пізнання, його методи.
реферат, добавлен 13.12.2018Сутність філософії та філософського знання. Філософія Середніх віків. Філософське розуміння буття, пізнання та розвитку світу. Філософські проблеми взаємозв’язку людини, природи і суспільства. Поняття релігії, релігієзнавства, філософії релігії.
методичка, добавлен 23.07.2017Особливості концепції подолання відчуження людини від суспільства у філософії М. Бердяєва. Сутність методу самопізнання на основі загостреної духовної інтуїції. Принципи відносин людини та суспільства, розуміння творчості як форми духовного існування.
автореферат, добавлен 14.10.2013Ознаки суспільства як об’єкта з’ясування соціальної філософії. Поняття "соціальне пізнання". Завдання соціального типу знання — аналіз суспільних процесів і виявлення в них закономірних, з необхідністю повторюваних явищ. Розвиток ідей в суспільстві.
статья, добавлен 04.03.2019Дослідження ідеї громадянського суспільства, заснованої на необхідності ефективного регулювання взаємовідносин людини з політичною владою та суспільства з державою. Проблема розділення функцій держави і громадянського суспільства у філософському дискурсі.
статья, добавлен 06.09.2013Аналіз філософсько-методологічних питань функціонування українського суспільства та формування ефективних стратегій соціального пізнання. Нові концепції розуміння матеріального та духовного життя суспільства. Зміни в осмисленні суспільного буття.
статья, добавлен 12.04.2018Формування, розвиток та сутність філософії освіти. Визначення її залежності від менталітету суспільства, який не лише впливає на освітньо-виховну доктрину, але й сам змінюється під її впливом. Становлення філософії освіти як галузі наукового знання.
статья, добавлен 05.02.2019Дослідження взаємовідносин людини, суспільства та держави. Аналіз соціокультурних і моральних змін в Україні в умовах війни. Формування національної самосвідомості та патріотизму. Усвідомлення й інтерпретація поняття особистості в українській філософії.
статья, добавлен 20.06.2024Роль М. Бердяєва як засновника, представника екзистенціальної філософії. Подолання об’єктивації світу людиною у її особистісній реалізації. Духовні джерела формування нової релігійної свідомості людини і суспільства. Проблема розуміння творчості філософа.
автореферат, добавлен 25.08.2014Виявлення антропологічної, епістемологічної, гносеологічної і методологічної ролі категорії істини у розвитку гуманітарного знання. Специфіка функціонування істини в правовому і соціокультурному просторі. Пізнання людини як особлива гуманітарна проблема.
автореферат, добавлен 20.07.2015Специфіка соціального пізнання. Характеристика соціальної філософії, поняття соціуму і суспільства. Характерні риси суспільства, основні сфери суспільного життя. Головні показники розвитку суспільства. Рушійні сили історичного процесу та його джерела.
презентация, добавлен 28.06.2015Заперечення можливості пізнання світу філософами. Істина у філософії як достовірне, правильне знання. Критерії та об'єктивність істини. Основні способи і методи наукового пізнання. Наукове мислення і сучасна людина. Роль гіпотези в науковому пізнанні.
лекция, добавлен 25.06.2017Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.
презентация, добавлен 29.04.2020Проблема істини як один з найголовніших аспектів у філософії, центральне питання гносеології. Особливості діалектико-матеріалістичного розуміння істини у визнанні її об'єктивності. Поняття абсолютної та відносної істини на окремих етапах історії пізнання.
реферат, добавлен 03.11.2012Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
автореферат, добавлен 15.11.2013- 20. Наукове знання
Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.
реферат, добавлен 13.03.2013 Ключова роль герменевтики у системі наукового знання. Концепція персоналістичної герменевтики католицького філософа-персоналіста Ч.С. Бартніка. Суть істини в контексті особи і пізнання. Німецька філософська думка у формуванні концепції герменевтики.
статья, добавлен 12.04.2018Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.
статья, добавлен 07.10.2021Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015Пізнання як процес ідеального освоєння реального світу. Абсолютне протиставлення об'єктивному суб'єктивного. Тлумачення об'єктивності істини в незалежності змісту знання від людей і людства в цілому. Парадоксальність, ірраціональність навколишнього світу.
реферат, добавлен 03.06.2010Особливості підходу філософської антропології до вивчення природи людини. Розвиток об’єктивної методології пізнання, спроможної поєднати досягнення природознавства зі здатністю до створення гуманістичного соціокультурного у своєму розвитку суспільства.
статья, добавлен 17.01.2023