Герменевтична феноменологія вчинку як апріорі морального пізнання
Дослідження проблеми екзистенціально-антропологічного тлумачення принципів феноменологічної рефлексії. Обґрунтування необхідності морально-етичної рефлексії та реконструкції феномену події, що розвивається в традиції "філософії вчинку" М.М. Бахтіна.
Подобные документы
Оцінка праці раннього періоду творчості Бахтіна "До філософії вчинку" як прикладу некласичності гносеології. Ознаки некласичної теорії пізнання, які їй притаманні: відмова від наукоцентризму, зв’язок когнітивних проблем з проблемами ін. галузей філософі
статья, добавлен 29.10.2016Розгляд специфіки рефлексії, методології пізнання, самопізнання в контексті визначення цінностей і пріоритетів розвитку людини, її свідомості. Огляд головних категорій щодо рефлексії, відтворення теоретичних взаємозв’язків та важливих смислових дискурсів.
статья, добавлен 06.12.2022Дослідження специфіки рефлексії, а також особливостей методології пізнання й самопізнання в контексті визначення цінностей і пріоритетів розвитку людини та її свідомості. Визначення специфіки теоретичного значення проблеми пізнання та самопізнання.
статья, добавлен 04.12.2022Специфіка погляду на істину та правду М.М. Бахтіним у роботах "До філософії вчинку" та "Проблеми поетики Достоєвського". Вплив неокантіанства на ідеї філософа. Критика Бахтіним монологічного погляду на істину в межах "єдиної свідомості взагалі".
статья, добавлен 13.07.2017Розгляд підходів до аналізу феномену традиції в історико-філософському дискурсі. Дослідження стану теоретичної розробки проблеми категорій традиції в історії філософії. Трактування феномену традиції у вітчизняній та зарубіжній філософській літературі.
статья, добавлен 04.03.2019Аналіз принципових положень феноменологічної філософії. Характеристика специфіки феноменологічного підходу до проблеми пізнання психічного. Процес дослідження та структурні елементи. Критика трансцендентальної позиції Е. Гусерля його послідовниками.
автореферат, добавлен 22.10.2013Розуміння граничної ситуації екзистенції вчинку в контексті філософування мислителів екзистенційного мислення. Специфіка категорії "екзистенція" та ґенезу її складових у філософському дискурсі, порівняння німецької та італійської традицій філософування.
автореферат, добавлен 28.08.2015Фундаментальна аналітика актуальних світоглядних детермінант відносно перспектив подальшого розвитку культури з огляду на її метафізичний зміст. Дискусії щодо значення філософії постмодернізму в контексті відмови від метафізичних принципів пізнання.
статья, добавлен 31.05.2022Характеристика інтонування як осереддя функціонування культури, екзистенційно-буттєвої передумови духовної активності індивіда. Обґрунтування необхідності залучення відповідної методологічної рефлексії та культурологічного осмислення цього феномена.
статья, добавлен 15.08.2013Лінгво-семантичний каркас поняття "подія" в стародавніх та сучасних мовах. Специфіка філософсько-історичної рефлексії. Онтологічні параметри і характеристики конкретної події історії, її структура та функції. Критерії наукової спроможності моделі події.
автореферат, добавлен 24.06.2014Аналітичне узагальнення історіографічного контуру рецепції філософії М. Гайдеґґера в пострадянському академічному просторі. Поворот гайдеґґерознавства від екзистенціально-феноменологічної проблематики до реконструкції форм осмислення історичності.
статья, добавлен 07.05.2019Форми пізнання всезагальних основ буття: універсалізм і субстанціоналізм. Основні ідеї позитивізму та герменевтики. Неокантіантво: концепції методів наукового пізнання. Методологічні концепції прагматизму. Проблеми пізнання у контексті феноменології.
контрольная работа, добавлен 06.08.2017Проблеми моралі та права у філософії Гегеля. Внутрішнє визначення особи щодо вчинку. Умисел і вина у філософії мислителя. Визначення мотиву діяння. Добро і совість як категорії моралі. Протиставлення добра і зла. Абсолютизація суб’єктивної волі.
статья, добавлен 27.09.2013Обґрунтування виникнення культурологічної рефлексії як результату "зустрічного" розвитку філософії та історичної науки. Соціокультурний рівень буття філософії історії. Суб'єкт-об'єктна специфікація в пізнавальних моделях культурно-історичного дослідження.
автореферат, добавлен 16.09.2013Обґрунтування специфіки спроб оновлення філософії у постмодерністському дискурсі. Дослідження історичного та філософського аналізу інваріантів постановки проблеми завершення процесу пізнання. Огляд концепцій, спрямованих на перетворення філософії.
автореферат, добавлен 26.09.2013Аналізується вплив філософії міжкультурного діалогу на розвиток компаративістики, міжкультурної філософії. Визначено, що "міжкультурний діалог" - це інструмент соціальної комунікації людини з метою взаємодії. Описані методи філософської рефлексії.
статья, добавлен 20.12.2022Філософський та культурологічний аналіз філософії постмодернізму (постструктуралізму) на основі методології гегельянства, гайдеґґерівської філософії мови, психоаналізу, деконструктивізму, герменевтики. Постмодернізм як модель теоретичної рефлексії.
статья, добавлен 14.10.2018Поняття сучасної філософії як науки. Її зміст, специфіка, об'єкт та предмет дослідження. Функції, та культурно-історичні передумови виникнення філософії. Розкриття проблеми свідомості та пізнання у філософії. Поняття природи пізнання, життя і смерті.
курс лекций, добавлен 08.11.2012Культурно-історична цінність принципів дидактики, їх генезис в Античності, Середньовіччі, Новому часі та в сучасності. Основні конституанти трансформації принципів дидактики. Аналіз досліджень історико-філософської рефлексії навчання і виховання.
автореферат, добавлен 27.09.2013Аналіз тлумачення феномену любові як визначального фактору формування і розвитку людської особистості в рефлексії Сьорена К’єркеґора, предтечі екзистенціалізму. Аналіз розрізнення данським мислителем двох типів любові: любов—спогад і любов-повторення.
статья, добавлен 19.07.2017- 21. Антрополого-екзистенціальні виміри соціального пізнання: відповідальність і творчість особистості
Морально-етичні питання відповідальності, зобов’язальності соціального суб’єкта. Екзистенціально-антропологічна спрямованість суспільного пізнання. Дослідження особливостей взаємодії соціального й індивідуального буття. Самопізнання суспільства і людини.
статья, добавлен 29.02.2020 Аналіз життєвого бачення яскравого представника філософії екзистенціалізму Жана Поля Сартра. Дослідження проблеми існування людини, яка тісно пов’язана з проблемою свободи. Інстинкт самозбереження та материнський інстинкт. Огляд природи вільного вчинку.
эссе, добавлен 21.09.2013- 23. Філософія як наука у "Феноменології духу" Ґ. Геґеля та право як об'єкт філософського дослідження
Поняття філософії як науки у роботі Г.Ф. Гегеля "Феноменологія духу". Розгляд мислителем субстанції як суб'єкта і як руху самоствердження з певним роздвоєнням, що поєднуються в процесі рефлексії в інобутті. Сутність абсолютного духу та світу моральності.
реферат, добавлен 30.07.2013 Розгляд класифікаційних рис теорії ідей Локка, їх функцій, а також ролі рефлексії та її функцій. Дослідження взаємодії функцій простих і комплексних ідей у філософії Локка. Визначення структури досвідного знання. Види ідей в залежності від пізнання.
статья, добавлен 31.05.2018Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.
реферат, добавлен 20.10.2008