Концепції кінця історії і проблема альтернативності історичного процесу
Виявлення можливих шляхів поєднання ідей кінця історії та історичної альтернативності в контексті глобалізації і нової методологічної ситуації, пов’язаної з релятивізацією соціального знання. Обґрунтування сутності "коперніканського перевороту".
Подобные документы
Роль інтелектуальних чинників у розвитку діяльності людини. Оцінка суб'єктом можливості та умови свого соціально-історичного життєвого самоутвердження. Залежність людської діяльності від психічних характеристик людей. Етапи розвитку історії філософії.
статья, добавлен 29.07.2017Характерні для філософсько-історичної концепції моменти: розвиток суспільства в зв’язку з формами господарського життя, перехід від одного виду діяльності до іншого по мірі зростання активності і свободи. Зв’язок історії з розумовою діяльністю людини.
статья, добавлен 01.12.2018Розкривається проблема методологічної бази філософської концепції німецького вченого. Визначаються онтологічними домінантами філософії вченого категорії віри та знання. Доводиться, що їх співвідношення розкриває екзистенціальний зміст вчення Ясперса.
статья, добавлен 02.06.2018Поняття та виникнення терміну "філософія історії". Міфологічне осмислення історії. Атрибутивні риси міфологічного світогляду: антропоморфізм і соціоморфізм. Використання міфу як засобу бачення людиною своєї історії в різні періоди розвитку людства.
реферат, добавлен 02.06.2010Обґрунтування концепції дослідження утопії і футурології як систем знання, що впливають на формування соціальних ідеалів, орієнтирів, цінностей і пріоритетів на основі різного розуміння історії та усвідомлення суперечностей суспільного співіснування.
автореферат, добавлен 27.07.2015Методологічні, концептуальні інтерпретації соціального знання в сучасному суспільствознавстві. Природа соціального знання, його відмітні риси. Нормативно-регулятивний потенціал соціального знання. Аналіз ролі соціального знання в аксіосфері суспільства.
автореферат, добавлен 29.10.2013Принцип історичності в контексті християнської теології, історичний процес як просторово-часова подієвість і як особистісне співбуття людини і Бога, особливості сучасної історичної ситуації як безпідставності та творчого самоздійснення особистості.
статья, добавлен 26.06.2012Обґрунтування виникнення культурологічної рефлексії як результату "зустрічного" розвитку філософії та історичної науки. Соціокультурний рівень буття філософії історії. Суб'єкт-об'єктна специфікація в пізнавальних моделях культурно-історичного дослідження.
автореферат, добавлен 16.09.2013- 59. Питання об'єктивності історичного знання: роздуми з позиції аналітичної наративної філософії історії
Наративний етап у розвитку аналітичної філософії історії, який характеризується послідовним аналізом історичних наративів, моделей їхньої побудови та стратегій наративізації. Система ефективних концептуальних інструментів для роботи з історичним знанням.
статья, добавлен 12.01.2023 Обґрунтування історико-українознавчих ідей Д. Чижевського. Аналіз особливостей науково-педагогічної діяльності вченого в контексті систематизації історико-філософського процесу в Україні. Роль науковця у розвитку нових напрямів в університетській освіті.
статья, добавлен 28.02.2023Дослідження проблематики впливу соціально-культурних чинників на виникнення історичної антропології як сучасної філософії історії. Становлення антропології як філософії історії у порівнянні з сучасними їм важливими філософічно-історичними концепціями.
статья, добавлен 28.12.2022Два підходи до вивчення історичної свідомості. Історичний процес та його продукти. Характеристика шляхів формування людської свідомості. Зміст культурно-історичного процесу. Поняття про медіатори духовного спілкування. Соціологічна концепція Е. Дюркгейма.
статья, добавлен 30.07.2013Історія як предмет філософії. Матеріалістичне розуміння історії К. Маркса. Спрямованість історичного процесу в матеріалістичному розумінні. Співвідношення еволюції та революції у розвитку людства. Роль народних мас і особистості в історії: їх поняття.
реферат, добавлен 18.04.2015Аналіз проблеми відчуження в історії соціальних наук. З’ясування специфіки концепції Франкфуртської школи. Дослідження особистісних та глобальних вимірів відчуження. Оцінка рівнів інтеграції, фінансово-економічної глобалізації, духовного оновлення.
автореферат, добавлен 13.07.2014Обґрунтування точки зору М. Фуко про те, що мова на протязі історії людства не є сталим інтерпретатором знання й різними історичними епістемами (прихованими структурам свідомості), їй притаманні власні мовні закономірності (синхронія - діахронія).
статья, добавлен 21.04.2018Реалізація історичної антропології у генетичному, геокультурному, типологічному та прогностичному зрізах. Аналіз когнітивного діалогу історичної антропології як сучасного філософсько-історичного пізнання із сoціальнo-гуманiтарними дисциплінами.
статья, добавлен 24.03.2020Розгляд теоретичної та практичної необхідності дослідження української культури кінця ХІХ – початку ХХ століть за допомогою філософсько-антропологічної теорії в якості методологічної основи дослідження. Встановлення національної самобутності українців.
автореферат, добавлен 11.08.2015Розгляд проблеми історичної компетентності особи й суспільства у контексті формальної етики норм і національно-культурних цінностей. Соціальна актуальність ідей просвітників І. Канта та Г. Сковороди. Об’єктивація й апробація нових соціокультурних смислів.
статья, добавлен 04.02.2017Особливості історії української філософії, домінуючу тенденцію якої утворювала екзистенціально-антропологічна редукція філософського знання, що розвивалася навколо обговорення проблем людини та людської історії. Прогресивна роль Християнізація Русі.
статья, добавлен 20.08.2013Визначення змісту самодетермінації (самовизначення). Дослідження поняття епістемології — розділу філософського знання, філософсько-методологічної науки про знання. Характеристика сутності людської особистості, як осереддя людського початку в людині.
лекция, добавлен 20.08.2017Аналіз особливостей філософії деїзму у творчості французького просвітника XVIII ст. Вольтера в контексті філософії історії. Обґрунтування визначальних впливів світоглядно-методологічних основ деїзму мислителя на формування принципів філософії історії.
статья, добавлен 11.02.2023Система принципів, методів ущільнення історичної інформації як підстава доведення сутності співвідношення "індивідуальне – суспільне" до відбору історичної інформації у змісті історичної освіти: викладання історії України і принципу М. Грушевського.
автореферат, добавлен 17.09.2013Об’єкт і предмет філософії історії - наукової теорії історії, критичного переосмислення різноманітних напівлегендарних або міфічних відомостей і переказів. Філософське вивчення граней, можливостей і способів історичного пізнання в його різних видах.
контрольная работа, добавлен 21.07.2011Аналіз тенденцій розуміння історії як фундаментального способу людського існування. Вивчення культурного, соціального й політичного досвіду людини ранньомодерної України. Здійснення рефлексії щодо природи історичного пізнання через філософські підходи.
статья, добавлен 08.10.2018Виявлення антропологічної, епістемологічної, гносеологічної і методологічної ролі категорії істини у розвитку гуманітарного знання. Специфіка функціонування істини в правовому і соціокультурному просторі. Пізнання людини як особлива гуманітарна проблема.
автореферат, добавлен 20.07.2015