Теоретичні аспекти дослідження природи та сутності трансдисциплінарності в сучасній філософії науки
Філософське вчення голізму - фактор, який передував появі трансдисциплінарних наукових досліджень. Трансдисциплінарність - один з найбільш важливих напрямків багатовимірної трансгресії сучасної науки за кордони своєї класичної схеми ідентифікації.
Подобные документы
Філософський аналіз сутнісних рис трансдисциплінарності як важливої складової сучасної освіти інформаційного суспільства. Філософський концепт у сучасній освітній політиці. Необхідність розгляду ідеї трансдисциплінарності у межах філософського дискурсу.
статья, добавлен 01.09.2021Дослідження лінгвофілософського вчення О.О. Потебні. Вивчення його "філософії мови" в контексті вітчизняної та світової гуманітарної науки. Огляд концепції сутності природи живої людської мови. Розгляд мови в тісному зв’язку з еволюцією людської думки.
статья, добавлен 10.08.2017Історія виникнення психоаналізу та його розвиток у філософське вчення. Теоретичні погляди З. Фрейда про дослідження природи людини. Критичний перегляд різноманітних положень фрейдівської теорії та створення нового напрямку в психоаналізі - неофрейдізму.
реферат, добавлен 06.05.2011Роль філософії на сучасному етапі української освіти. Критика постмодерна, створення плюралістичної моделі пізнання. Розвиток трансдисциплінарності та синергетичної парадигми. Вироблення спільних національних наукових дискурсів та наративів в Україні.
статья, добавлен 20.10.2020Аналіз поглядів провідних учених з філософії як науки про найбільш загальні закони існування природи, суспільства і людини на теорію масової комунікації. Розгляд напрацювання та впливу світових філософів на формування світогляду щодо інформації.
статья, добавлен 13.10.2018Аналіз стосунків науки і політики з позиції соціальної філософії науки, репрезентація політичного повороту у філософії науки й епістемології. Стратегії і підходи соціальної філософії науки. Аргументація соціальної філософії науки в осмисленні історії.
статья, добавлен 25.12.2022Взаємодія гносеологічних досліджень з онтологією, аксіологією, етикою, естетикою та іншими розділами філософії. Найвідоміші епістемологічні і методологічні концепції філософії науки XX ст. на Заході, що демонструють сцієнтистський характер філософії.
статья, добавлен 18.02.2014Розглянуто особливості організації класичної науки, її понятійний тезаурус, дослідницький інструментарій та її прогностичний потенціал в умовах сьогодення. Проаналізовано зв’язки між структурними елементами класичної науки і класичного наукового пізнання.
статья, добавлен 27.07.2024Характеристики античної філософії. Життя і філософські погляди Сократа, відношення "людина-світ" як предмет філософії. Школа філософії Платона, введення поняття "матерія". Філософське вчення Аристотеля, вирішення проблеми загального та індивідуального.
контрольная работа, добавлен 25.11.2013Окреслення проблем сучасного права. Аналіз поглядів Б. Ніколеску, який обґрунтував суб'єкт-об'єктну єдність як особливість трансдисциплінарності. Роль трансдисциплінарного підходу для змін як в окремих галузях права, так і у характері взаємодії між ними.
статья, добавлен 23.11.2022Аналіз моделей конфлікту, незалежності та діалогу у відношеннях науки й релігії на етапі класичної, некласичної і постнекласичної науки. Витоки конфлікту на етапі формування класичної науки. Вплив релігії і християнства на розбудову засад сучасної науки.
автореферат, добавлен 14.09.2015Дослідження структури людського досвіду як філософського джерела формування вчення Д. Юма про феномен людської природи, аналіз його гуманістичної сутності. Співставлення вчення Юма із сучасними інтерпретаціями у філософському лібералізмі, постмодернізмі.
автореферат, добавлен 26.09.2013Поняття сучасної філософії як науки. Її зміст, специфіка, об'єкт та предмет дослідження. Функції, та культурно-історичні передумови виникнення філософії. Розкриття проблеми свідомості та пізнання у філософії. Поняття природи пізнання, життя і смерті.
курс лекций, добавлен 08.11.2012Проблема впорядкування, спеціалізація філософій науки. Залежність обсягів поняття певної "філософії науки" від обсягів понять "певна наука", "певна філософія". Перехід від тлумачення науки загалом до її розуміння як сукупності наук з предметними галузями.
статья, добавлен 09.07.2023Вирішення питання про співвідношення професіоналізму та аматорства в науці з допомогою розробки трансдисциплінарних стратегій. Визначення напрямів підвищення рівня професіоналізму гуманітаріїв та ефективної участі в трансдисциплінарних дослідженнях.
статья, добавлен 23.08.2018Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Дослідження виникнення та становленні античної філософії, науки і культури. З’ясування стратегічних чинників впливу вавилонської епохи на розвиток історичної науки. Соціокультурні засади формування наукової традиції. Принципи атомістів і вчення елеатів.
статья, добавлен 05.10.2020Аналіз пізнання оточуючого світу в стародавні часи. Розвиток філософії, математики, вчення про душу. Розгляд основ вчення йоги, буддизму, конфуціанства, ідей Сократа, Платона. Гуманізм епохи Відродження. Революція розвитку науки на початку XX ст.
реферат, добавлен 12.05.2014Здійснення концептуального розмежування наукових, методологічних складників пізнавальної діяльності як раціонального різновиду людського інформаційного досвіду. Встановлення світоглядних підстав філософії науки, інструментарію наукового дослідження.
статья, добавлен 23.12.2021Умовність демаркування філософії і науки через різнопідходовість, різноакцентність до дослідження феноменів. Приклад застосовності філософії, науки до дослідження цілісного елементоутворення. Специфіка дисциплінарної матриці філософії, терціарність науки.
статья, добавлен 23.08.2018Різні за методологічними підходами когнітивних напрямків філософії історії та з’ясування їх пізнавальних, наукових взаємозв’язків із концептуальними положеннями історичної антропології. Підходи, властиві природознавчим та суспільно-гуманітарним наукам.
статья, добавлен 08.04.2019Дослідження епістемології та філософії науки раціоналістичного напрямку. Реабілітація А. Тарським класичної теорії істини як відповідності висловлювання до дійсності, згідно з К. Попером. Ґрунтування принципу об’єктивізму на раціональному обмеженні.
статья, добавлен 05.03.2019Співвідношення знання та мислення, істинного та хибного - одна з найбільш важливих проблем античного філософського знання. Характеристика специфічних особливостей аналізу представниками німецької класичної філософії природи власності грошових знаків.
статья, добавлен 04.03.2019Аналіз традиційного християнського вчення про чудо і спроби сучасних теологів модернізувати це вчення. Інтерпретація даних науки, відкриття природи мікросвіту та нелінійне розуміння детермінізму як сфери чудесного, фокусу зосередження божественної сили.
статья, добавлен 28.05.2017Дослідження особливостей філософії науки, трансформацій її проблемного поля під впливом соціально-культурних та історичних факторів. Аналіз феномену науки, як такої, що розвиваються заради досягнення об’єктивної істини та під впливом потреб суспільства.
статья, добавлен 10.05.2018