Феноменологія й онтологія А. Бергсона як джерело екзистенціальної філософії Г. Марселя й Є. Мінковського
Зіставлення онтологічної установки Бергсона та гносеологічної Гуссерля щодо істини й шляхів її пізнання. Виявлення відмінностей у розумінні інтуїції. Дослідження шляхів переосмислення Є. Мінковським і Г. Марселем інтуїції та редукції як її умови.
Подобные документы
Роль науки в розвитку суспільства. Філософські пошуки Ф. Бекона, Р. Декарта та Т. Гоббса. Індуктивний шлях в пізнанні істини. Методологічні розвідки у філософії Нового часу. Перспектива створення єдиного для всіх людей методу достовірного пізнання.
реферат, добавлен 29.07.2017Інтегративно-методологічні підходи до часу в контексті сучасної філософії освіти. Стратегії та домінантні парадигми феномену темпоральності. Сутність, плюралістичні установки, об’єктивний зміст й інтелектуальні традиції пізнання лінгвістичного часу.
автореферат, добавлен 20.07.2015Об’єкт і предмет філософії історії - наукової теорії історії, критичного переосмислення різноманітних напівлегендарних або міфічних відомостей і переказів. Філософське вивчення граней, можливостей і способів історичного пізнання в його різних видах.
контрольная работа, добавлен 21.07.2011Необхідність і довести можливість використання метатексту як особливої гносеологічної конструкції пізнання й розуміння соціального світу. Тенденції дослідження змісту поняття "метатекст" як філософської категорії у контексті художньої творчості.
автореферат, добавлен 27.08.2014Дослідження місця і ролі онтології в історії філософської думки та представлено визначення поняття "онтологія". Розгляд сучасного визначення цифрової онтології. Вивчення співвіднощення онтології і метафізики та визначення поняття цифрової метафізики.
статья, добавлен 28.07.2023Проблема релятивізму, аналіз центрального концепту трансцендентальної феноменології - життєвого світу. Подолання філософського релятивізму шляхом експлікації підстав і феноменологічної редукції, виокремлення трансцендентальної структури життєвого світу.
статья, добавлен 24.01.2010Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
автореферат, добавлен 15.11.2013- 108. Теорія пізнання
Поняття пізнання, його види, рівні та форми. Проблема істини в пізнанні. Роль розумової активності людини у створенні знання і у свідомій організації своїх пізнавальних дій. Основні типи умовиводів. Суттєві особливості наукового пізнання, його методи.
реферат, добавлен 13.12.2018 Поняття екзистенціальної філософії Ясперса (екзистенція, трансценденція, комунікація). Модуси існування людини, що направляють нас до виявлення унікальної людської самості, розуміння своєї сутності, через прихований зміст екзистенціалів людського буття.
статья, добавлен 08.10.2018Комплексний розгляд проблеми істини, умов і можливостей її пізнання, співвідношення знання та віри, розуму та одкровення в гносеології Григорія Сковороди. Характер розгортання проблематики істини у текстуальному просторі творів українського мислитиля.
автореферат, добавлен 18.11.2013Криза філософії початку ХХ століття та російське релігійно-філософське відродження. Предметне знання, об’єктивна дійсність, реальність і абсолютне буття: С. Франк, М. Гайдеґґер, Н. Гартман. Філософія релігії С. Франка: раціоналізація містичної теології.
автореферат, добавлен 26.09.2013Аналіз методологічних засад дослідження феномена раціонального пізнання з урахуванням зміни парадигм у сучасній філософії освіти. Визначення принципів побудови системи понять раціонального пізнання та можливості їх філософсько–освітніх імплікацій.
автореферат, добавлен 29.07.2015Особливості формування нової парадигми філософствування, яке базується на кардинальних змінах у житті суспільства. Основні напрями гносеологічної орієнтації філософів їх характеристика та особливості. Вплив філософії на соціально-економічні зміни.
реферат, добавлен 21.09.2012- 114. Шлях волі від одиничного через особливе до загального як процес пізнання істини у поглядах Гегеля
Питання істини у гегелівській філософії. Поняття загального як розуму, що сам себе усвідомлює. Проблема одиничного, особливого і загального у "Феноменології духу". Розгляд об'єктивного духу, шлях якого - рух від одиничного через особливе до загального.
статья, добавлен 11.09.2013 Онтологія як вчення про буття, розділ філософії, в якому з’ясовуються фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого. Філософське розуміння буття. Матерія, спосіб та форми її існування. Поняття практики, а також її структура.
контрольная работа, добавлен 03.09.2010- 116. Людина і пізнання
Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015 - 117. Соціально-філософський зміст концепції Бердяєва про подолання відчуження людини від суспільства
Особливості концепції подолання відчуження людини від суспільства у філософії М. Бердяєва. Сутність методу самопізнання на основі загостреної духовної інтуїції. Принципи відносин людини та суспільства, розуміння творчості як форми духовного існування.
автореферат, добавлен 14.10.2013 Дослідження проблеми "погляду" як умови розуміння просторово-темпоральної сутності об’єктивного світу. Актуалізація візуальних студій у сучасних філософських дослідженнях. Характеристика сучасного пізнання, феноменології та культури візуального мислення.
статья, добавлен 30.08.2021Зіставлення некласичних і постнекласичних уявлень про відмінності розуміння Ніцше основ суб’єкта, полемічний контекст тлумачення децентрованості "я" у сучасній зарубіжній філософії. Космологічна концепція Ніцше на основі принципів онтологічної топології.
автореферат, добавлен 17.09.2013Особливості філософської методології Г.В.Ф. Гегеля у питаннях пізнання права. Питання пізнання і права і його реалізації як єдина сфера духу. Думки Гегеля щодо правової проблематики. Закони права та їх вивчення з точки зору приналежності до сфери духу.
статья, добавлен 24.07.2013Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.
статья, добавлен 26.10.2018Исследование критического отношения Э. Гуссерля к "естественной установке" сознания, которую он усматривает в основании полаганий опытных наук, а также классической метафизики. Результат преодоления принципа естественной установки в феноменологии.
статья, добавлен 20.10.2018- 123. Проблема гармонії віри та розуму в житті людини у філософсько-антропологічних поглядах Е. Жильсона
Висвітлення проблеми співвідношення та гармонії розуму і віри в житті людини в томізмі. Аналіз філософсько-релігійної антропології Е. Жильсона та її витоків. Вплив філософії тривання А. Бергсона на привнесення динамічного аспекту в інтерпретацію томізму.
автореферат, добавлен 16.09.2013 У статті осмислюється специфіка формування світогляду як однієї із визначальних проблем соціогуманітарної науки. Здійснюється цілеспрямована спроба переосмислення шляхів формування світоглядних переконань у сучасників відповідно до нових реалій.
статья, добавлен 31.05.2022Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.
реферат, добавлен 23.11.2008