Філософія Френсіса Бекона
Методологія філософії Нового часу як одна із суттєвих передумов розробки нової теорії пізнання. Бекон як засновник емпіризму, розробка методу наукового пізнання. Розгляд правил нової індуктивної логіки. Особливості використання дедуктивного методу.
Подобные документы
Сутність методології як процесу інтеграції методів наукового пізнання та приросту нового знання. Сутність сучасного міждисциплінарного підходу. Нові методи пізнання: абдукція, комп’ютеризація, метод "кейсів", метод дослідження куматоїдних об’єктів.
статья, добавлен 21.03.2016- 77. Наукове пізнання
Пізнання як філософська проблема. Діалектика процесу пізнання. Практика і її роль у процесі пізнання. Вчення про істину та проблема її критерію. Наукове пізнання як найвищий рівень пізнавальної діяльності. Поняття науки, форми і методи наукового пізнання.
контрольная работа, добавлен 09.05.2013 Аналіз факторів впливу на формування нового образу людини, її соціокультурного середовища в працях дослідників. Філософія освіти як методологія пізнання, формування соціокультурної реальності. Системне дослідження освіти в контексті філософії культури.
статья, добавлен 22.01.2017Види знань у гносеології Платона. Аристотелізм у європейській гносеологічній традиції. Зв'язок гносеології і логіки Аристотеля, основні типи знань. Пізнання як згадка. Неоплатонізм як продовження і розвиток теорії ідей Платона в європейській філософії.
реферат, добавлен 03.10.2014Специфічні ознаки і теми філософії Нового часу, ідеї Просвітництва. Емпіризм (Ф. Бекон, Дж. Локк) і раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза). Концепції природних прав людини і суспільного договору. І. Кант і його внесок у розв’язання філософських проблем.
лекция, добавлен 13.03.2023Розвиток філософії Нового часу у ХVІІ-ХVІІІ ст. та вивчення природи як її основної парадигми. Сутність необмеженого раціоналізму. Основні форми відображення дійсності. Єдність чуттєвого та раціонального, поняття логіки та інтуїції у пізнанні.
контрольная работа, добавлен 10.03.2013Аналіз методологічних засад дослідження феномена раціонального пізнання з урахуванням зміни парадигм у сучасній філософії освіти. Визначення принципів побудови системи понять раціонального пізнання та можливості їх філософсько–освітніх імплікацій.
автореферат, добавлен 29.07.2015Формування філософії Нового часу, її головні представники. Розвиток сенсуалістичної філософії в працях Локка, Толанда, Берклі та Юма. Раціоналістична філософія в Західній Європі (Спіноза, Лейбніц, Вольф). Особливості філософії епохи Просвітництва.
курсовая работа, добавлен 09.03.2012Філософія, її джерела та особливості. Проблема "Схід-Захід" в сучасній філософії і культурології. Етапи розвитку античної філософії та її загальні особливості. Ідеї середньовічної патристики. Філософія Нового часу. Німецька класична філософія, ідеї Канта.
учебное пособие, добавлен 19.07.2017Загальний вступ до формальної логіки. Природа і феномен мислення, як теоретичного виду пізнання. Історичні умови виникнення формальної логіки, її розвиток. Аристотель як засновник логіки. Структура, предмет, особливості сучасної логіки як науки.
реферат, добавлен 12.05.2010Загальна характеристика епохи й необхідність розробки німецької класичної філософії. Теорія пізнання й естетичні погляди Е. Канта. Духовна перспектива докритичного періоду. Раціональна космологія й антиномії розуму. Формули категоричного імператива.
реферат, добавлен 09.03.2014Натурфілософський період розвитку філософії. Розгляд людини як міри усіх речей. Створення універсальних філософських систем. Усунення душевного розладу особистості. Сумніви у пізнанні світу. Філософські теорії епохи еллінізму та римська філософія.
презентация, добавлен 17.04.2014Аристотель - засновник логіки, який вперше в історії античної філософії зробив людську думку предметом наукового дослідження. Мислення – процес пізнавальної діяльності індивіда, що визначається узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності.
презентация, добавлен 09.12.2021Основні етапи становлення сучасної філософії історії. Проблеми утворення теоретичної моделі історичного процесу та його сенсу в християнській філософії. Концепція кругооберту локальних цивілізацій. Характеристика методів історичного пізнання минулого.
реферат, добавлен 18.09.2010Нарис кантівської теорії пізнання у фокусі аналізу здатності уяви як її невідривної та фундаментальної складової. Уява як посередник між чуттєвістю і розсудком, і самостійна здатність серед них. Розсудок як одна з двох умов можливості пізнання.
статья, добавлен 30.12.2017Девід Юм як філософ, історик та психолог, який мав вплив на розвиток філософії та найбільш важливих філософських шкіл - скептицизму та емпіризму. Істинність людського пізнання. Антиінтелектуалізм як одна з рис юмівської гносеології. Поняття механіцизму.
доклад, добавлен 29.07.2013Дослідження епістемологічної (емпірико-сенсуалістичної) концепції Дж. Локка, яка стала однією із домінуючих ліній у формуванні освіти Нового часу. Аналіз ґрунту, на якому формувалася концепція пізнання. Опис процесу інтеграції в педагогічній науці ХІХ ст.
контрольная работа, добавлен 10.02.2013Історія взаємозв'язку математики і механіки, їх роль у становленні філософії і сучасного наукового знання. Розвиток гіпотеко-дедуктивного методу абстрактного мислення, суть методів "вичерпності" і "відношень", аксіоматичної побудови математичних теорій.
статья, добавлен 14.09.2010Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Філософія Нового часу: від Ф. Бекона до Г. Лейбница. Механічний матеріалізм, раціоналізм і сенсуалізм. Проблема свідомості у філософії: фізіологічне, психічне і свідоме; структура психічного. Види історичного розвитку: еволюція, інволюція, коенволюція.
контрольная работа, добавлен 30.04.2014- 96. Особливості аксіологічних уявлень у західноєвропейській філософії раннього Нового часу (16-18 ст.)
Огляд аксіологічних уявлень у західноєвропейській філософії раннього Нового часу. Аналіз аксіологічних ідей цього історичного періоду. Осмислення аксіологічних міркувань Ренесансу, скептичної філософії, раціональної філософії, сенсуалістичної філософії.
статья, добавлен 12.12.2023 Формування логіки як складової частини філософського пізнання світу в єдності з онтологією, гносеологією й епістеміологією. Роль логіки у пізнавальній діяльності людини. Аналіз основних елементів пізнавального процесу. Об'єкт та суб'єкт логіки.
реферат, добавлен 22.11.2014Особливості відображення в людській свідомості об’єктивного світу і суспільної практики пізнання. Визначення основних етапів еволюції поняття "досвіду" у німецькому ідеалізмі. Аналіз бачення неокантіанства та прагматизму на філософію мови та науки.
автореферат, добавлен 28.09.2014Концепції пізнання істини в постпозитивістській філософії. Формування адекватних векторів модернізації суспільства в сучасну епоху на фундаменті наукового забезпечення, на основі вивчення об’єктивних процесів взаємовідносин природи, людини й суспільства.
статья, добавлен 13.12.2018Заперечення можливості пізнання світу філософами. Істина у філософії як достовірне, правильне знання. Критерії та об'єктивність істини. Основні способи і методи наукового пізнання. Наукове мислення і сучасна людина. Роль гіпотези в науковому пізнанні.
лекция, добавлен 25.06.2017