Роль логіки у побудові експертних систем
Аналіз експертних систем як основного виду інтелектуальних систем. Переваги використання, технологія розробки та вимоги, що висуваються до експертних систем. Вивчення значення логіки як засобу верифікації та репрезентації аргументативних міркувань.
Подобные документы
Проблема можливості використання логічного інструментарію при інтерпретації деяких понять філософії XX - початку XXI ст. Поняття "симулякр" та його онтологічний статус. Використання мегастверджувальної логіки як засобу аналізу квазі множини симулякрів.
статья, добавлен 29.07.2013Зовнішній та внутрішній аспекти логічного моделювання. Історико-філософський аналіз логіки як функціональної моделі міркувань людини. Методологічні функції семантичної моделі в структурі логічної теорії. Основи диференціації формальних семантик.
автореферат, добавлен 15.11.2013- 53. Специфіка курсів логіки у Києво-Могилянській академії (кінець XVII ст. – перша половина XVIII ст.)
Комплексний порівняльний аналіз філософського змісту курсів логіки професорів академії у контексті тогочасної європейської академічної філософії. Найголовніші та найрепрезентативніші питання, які порушувались на навчальних заходах. Структура цих курсів.
автореферат, добавлен 29.09.2014 Розглядається проблема формування системи аргументації в процесі ствердження логіки нового мислення в аналітичній філософії. Новий "образ" логіки в концептах представників Віденського гуртка. Пошук продуктивних шляхів доказу істини в науковому пізнанні.
статья, добавлен 20.09.2021Викладання діалектики та риторики в братських школах на рубежі XVI ст. Діяльність вченого гуртка друкарні Києво-Печерської лаври по поширенню логіки. Зв’язок між предметом та його властивостями. Писемні пам'ятки ХV ст. науково–природничого змісту.
контрольная работа, добавлен 29.03.2013Визначення та розкриття ціннісних орієнтирів безпечного існування соціальних систем в умовах посилення глобальної нестабільності. Аксіологічна сутність та значення соціальної справедливості для зниження рівня конфліктності існування соціальних утворень.
статья, добавлен 12.05.2023Аристотель - засновник логіки, який вперше в історії античної філософії зробив людську думку предметом наукового дослідження. Мислення – процес пізнавальної діяльності індивіда, що визначається узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності.
презентация, добавлен 09.12.2021Місце індукції у процесі обгрунтування наукових теорій. Можливість застосування індукції як базового методу та залучення у якості допоміжних методів теорію індуктивного виводу та імовірнісної логіки. Побудова імовірнісного числення для гіпотези.
статья, добавлен 23.07.2017Поняття про мислення та його відмінності від відчуття, сприйняття та уявлення. Поняття терміну "культура мислення". Предмет логіки: абстрактне мислення та його характерні особливості. Істинність і правильність, поняття про форми і закони мислення.
реферат, добавлен 31.03.2015Онтологічний (філософське вчення про буття), гносеологічний (пізнавальний) та формально-логічний аспекти при визначенні предмета науки логіки. Пізнання (гносеологія) як процес активного та цілеспрямованого відображення дійсності в свідомості людини.
контрольная работа, добавлен 31.08.2009Вплив термінології в галузі нейронаук на філософську модель репрезентації Черчленд, її загальні переваги. Базові ідеї концепції Черчленд пов’язані із дослідженням еволюції нервових систем від простих з’єднань окремих нейронів до появи свідомості.
статья, добавлен 22.05.2022Взаємодiя мiж фiлософiєю i наукою. Критерiї оцiнки П. Юркевичем фiлософських систем. Спiввiдношення знання i вiри у релiгiйнiй фiлософiї. Роль серця, емоцiйного начала у фiлософському пiзнаннi. Оцiнка фiлософських систем iдеалiзму i матерiалiзму.
автореферат, добавлен 23.11.2013Философско-методологический анализ проблемы несоизмеримости систем. Скрытые метафизические предпосылки классического понимания понятия несоизмеримости, философская роль принципа экстенсиональности в возникновении противоречий при анализе данного понятия.
статья, добавлен 19.09.2017Виокремлення двух домінуючіх орієнтацій духовних систем Стародавнього Світу — світопізнавальна та практично-орієнтаційна. Роль духовних практик ("герменевтики суб’єкта") в них. Співставлення базових архетипів екзистеціалів духовної ієрархії Мікрокосму.
статья, добавлен 06.04.2019Показано, що в умовах пошуку виходу з надзвичайних ситуацій: пандемії та стихійні лиха, посилюється гносеологічна, праксеологічна та соціальна роль науки, зростає потреба в експертних рекомендаціях, активно використовуються принципи "відкритої науки".
статья, добавлен 08.02.2024Місце логіки у системі наук. Розуміння форми думки. Мислення як предмет логіки. Форми думки, предмет логіки. Поняття, найпростіші форми теоретичного пізнання та мислення. Види понять за обсягом та змістом. Характер зв’язку між обсягом і змістом поняття.
реферат, добавлен 15.04.2017Виявлення особливостей наукового доробку українських логіків другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Аналіз визначення логіки як науки та форм мислення (поняття, судження, умовивід) в концепціях українських науковців. Класифікація історії логіки.
автореферат, добавлен 28.10.2013Оцінка антидогматичної тенденції марксової діалектики. Розуміння, пояснення позицій філософії науки "критичний розум" щодо проблеми діалектичної логіки марксизму. Містико-ірраціоналістична сутність діалектичного матеріалізму як політичної релігії.
статья, добавлен 12.07.2018Переорієнтація логічних досліджень з аналізу окремих речень на аналіз систем аргументів. Особливості правдоподібних аргументів, що висуваються на підтримку прийняття рішень. Підстава для прийняття висновку правдоподібного аргументу як обґрунтованого.
статья, добавлен 14.08.2023Основні парадигми культурної та філософської легітимації етичних систем у європейській традиції, сутнісна єдність деонтології та аретології. Потреби утвердження людяності в часи постмодерну. Парадигми культурної та філософської легітимації етичних систем.
статья, добавлен 14.10.2018- 71. Історія логіки
Загальний характер середньовічної логіки, періоди її розвитку: старе мистецтво, нове мистецтво, логіка сучасних. Логіка Боеція та Абеляра. Тенденції до математизації філософії, рух до схоластики та формалізації. Особливості течій реалізму та номіналізму.
реферат, добавлен 30.03.2014 Досліджено особливості розвитку логіки на початку ХХ та ХХІ ст. Продемонстровано, що початок минулого століття характеризувався суттєвими зрушеннями у логіці у науковому ракурсі завдяки розробці формалізованих мов та тісним зв’язком із математикою.
статья, добавлен 03.10.2022Аналіз принципів постнормальної науки, її впливу на методологічний інструментарій прогнозування і стратегічного планування, трансформацію ролі експертів. Оцінка якості прийняття рішень і експертних доказів, які використовуються в процесах прийняття.
статья, добавлен 02.02.2024Розкриття сутності і принципів синергетичного аналізу, обґрунтування особливостей застосування синергетичного підходу до дослідження еволюції біологічних систем та визначення його потенціалу. Специфіка процесів самоорганізації в біологічних макросистемах.
автореферат, добавлен 04.03.2014Предмет, структура та завдання формальної логіки. Поняття судження, класифікація і форми вираження. Співвідношення законів діалектики і метафізики. Поняття умовиводу, його види. Визначення типу суджень, що входять до складу категоричного силогізму.
методичка, добавлен 22.07.2017