Специфіка курсів логіки у Києво-Могилянській академії (кінець XVII ст. – перша половина XVIII ст.)
Комплексний порівняльний аналіз філософського змісту курсів логіки професорів академії у контексті тогочасної європейської академічної філософії. Найголовніші та найрепрезентативніші питання, які порушувались на навчальних заходах. Структура цих курсів.
Подобные документы
Поняття формальної логіки та її елементи, які трактував Аристотель. Поняття "індукції" з точки зору вченого. Закони мислення традиційної логіки. Принципи об’єктивного мислення та особливості силогізму Аристотеля. Паралогізм і софізм як логічні помилки.
реферат, добавлен 23.04.2015Значення логіки у виявленні основних понять в тексті, з'ясуванні їх структури, встановленні відношення між ними. Оволодіння навичками логічного мислення. Закони логіки як знаряддя пізнання дійсності та умова відображення мисленням зовнішнього світу.
презентация, добавлен 18.04.2019Дослідження поняття духовного й плотського розуму в поглядах мислителів українського Відродження. Виокремлення тенденції раціоналізації та інтелектуалізації в період до ХVІІ століття. Розгляд філософських поглядів професорів Києво-Могилянської академії.
статья, добавлен 29.10.2016Логіко-гносеологічні пошуки філософів Київської духовної академії у часи післякантівських реформ традиційної логіки і теорії пізнання. Духовно-академічний ідеалізм, загальнофілософські засади академістів щодо можливостей традиційних законів мислення.
автореферат, добавлен 16.10.2013Аналіз естетико-мистецтвознавчого аспекту гедоністичних ідей, що сформувалися від Відродження до Нового часу (XVI-XVIII ст.). Специфіка гедонізму в контексті суміжних понять. Реконструкція логіки розвитку конкретних видів мистецтва означеного періоду.
статья, добавлен 01.12.2017Логіка - наукова дисципліна про форми мислення, його закони, методи пізнання та умови істинності суджень і знань. Відокремлення дедукції у виді логічної форми доведення - основна ідея представників школи елеатів. Ключові постулати логіки Аристотеля.
реферат, добавлен 04.04.2015Обґрунтування можливості застосування індукції як базового методу. Залучення у якості допоміжних методів теорії індуктивного виводу та імовірнісної логіки. Оцінка актуальності використання індукції для сучасної логіки та філософії як наукового методу.
статья, добавлен 01.12.2017Теоретико-методологічне підґрунтя логіки Балея, семіотична концепція філософії його вчителя – Казимежа Твардовського. Теорія знаку та метод семіотичного аналізу понять. Застосування методу семіотичного аналізу понять у вирішенні проблеми особистості.
статья, добавлен 25.02.2016Аналіз ґенезису і логіки розвитку античної філософії у концепції інтегрального традиціоналізму. Головне джерело ранньої грецької філософії. Піфагорійська доктрина як раціональний (не образний) виклад містичного досвіду, найбільш точний приклад філософії.
статья, добавлен 30.08.2018Уточнення методологічного інструментарію проведення дослідження взаємозв’язку логіки та риторики. Аналітичний і сутнісний види мереологічних визначень. Логічні засади аргументації у філософському знанні. Складові взаємозв’язку логіки та риторики.
статья, добавлен 10.03.2020Поняття і функції академічної філософії, її становлення в київській регіональній субкультурі. Дослідження змісту історико-філософської спадщини філософів Київської духовної академії і Університету Святого Володимира. Академічна філософія в системі науки.
автореферат, добавлен 24.09.2013Розвиток семіотичної концепції філософії К. Твардовського у працях Степана Балея. Основи семіотичної концепції Твардовського у праці Балея "Нарис логіки". Приклад застосування Балеєм методу семіотичного аналізу понять у вирішенні проблеми особистості.
статья, добавлен 03.12.2018Становлення філософії Київської Русі. Творчість митрополита київського Климента Смолятича. Філософія Києво-Могилянської академії. Розвиток соціально-філософської думки ХІV–ХVІ ст., її видатні представники: Франко, Шевченко, Драгоманов, Юркевич.
реферат, добавлен 28.06.2011Сон як предмет вивчення багатьох природничих та гуманітарних наук. Загальна характеристика психоаналітичної теорії З. Фрейда. П.С. Авсенєв як архімандрит Феофан, колишній професор Київської духовної академії, представник духовно-академічної філософії.
статья, добавлен 15.07.2018Філософія Френсіса Герберта Бредлі як біла пляма для вітчизняної історії філософії. Відтворення логіки розвитку англомовної епістемології XIX - початку ХХ ст. Важливість скептицизму як складової філософії Бредлі. Огляд застосування скептичних метод.
статья, добавлен 04.03.2018Предмет, структура та завдання формальної логіки. Поняття судження, класифікація і форми вираження. Співвідношення законів діалектики і метафізики. Поняття умовиводу, його види. Визначення типу суджень, що входять до складу категоричного силогізму.
методичка, добавлен 22.07.2017Дослідження постаті Григорія Сковороди наприкінці ХІХ — на початку ХХ сторіччя. Переосмислення філософської спадщини Києво-Могилянської академії та Григорія Сковороди. Особливості бачення сковородинівської філософії у німецькомовних публікаціях.
статья, добавлен 05.03.2019Концептуальний апарат для теорії соціальних дій із залученням методів логіки, аналітичної філософії свідомості і аналітичної філософії. Аналіз проблем, що виникають при побудові формальних теорій для міркувань у відкритому і непередбачуваному оточенні.
автореферат, добавлен 20.07.2015- 69. І. Мірчук про основні вектори розвитку української академічної філософії XVIII - початку XIX століть
Виокремлення векторів розвитку української академічної філософії XVIII-ХІХ ст. у творчому доробку І. Мірчука. Основні течії, котрі визначали зміст філософської думки в Україні: просвітництво та романтизм. Вплив на українську філософію ідей Г. Гегеля.
статья, добавлен 10.05.2018 - 70. Основи логіки
Теоретичні засади поняття про умовивід: сутність та його структура, характеристика дедуктивного та індуктивного мислення, аналогія. Основи формальної логіки: закон тотожності, закон достатньої підстави, закон суперечності, закон виключеного третього.
контрольная работа, добавлен 05.12.2010 Витоки формування гносеологічного оптимізму як проблеми філософії. Аналіз проявів гносеологічного оптимізму в західноєвропейських філософських раціоналістичних системах початку доби Нового часу. Вивчення змісту пізнавального відношення "людина-світ".
автореферат, добавлен 29.07.2015Дослідження проблеми можливості існування історії філософії як теоретичної дисципліни. Аналіз побудови діалектичної логіки як необхідної умови існування історії філософії. Обґрунтування модифікованої версії діалектики у вигляді функціональної діалектики.
статья, добавлен 16.12.2020Напрями переосмислення поняття ідеології та інструментального розуму. Зв'язок академічної філософії з особливим статусом філософського знання і особливим підходом до її викладання. Виявлення практичних, функціональних застосувань цінних настанов.
статья, добавлен 06.04.2019Комплексний аналіз сутності та змісту антропологічного принципу у філософії права, його статус, загальна концепція реалізації, специфіка й світоглядно-методологічне значення для становлення актуальних напрямків правової думки певних її періодів.
автореферат, добавлен 27.09.2012Тотальність як спосіб подолання абстрактної односторонності розсуду. Сутність і значення категорії тотальності як засадничого принципу філософії Гегеля. Аналіз категорії тотальності як системотворчого принципу онтології, логіки і філософії історії Гегеля.
статья, добавлен 04.03.2018