Міжтематична дифузність спортивної лексики в медіатекстах періоду російсько-української війни
Схарактеризовано спортивні номінації, які, проникаючи в публікації воєнної тематики, зазнають переосмислення й водночас надають повідомленням свіжості, оригінальності, емоційності, експресивного забарвлення. З’ясовано тематичний діапазон та потенціал.
Подобные документы
Аналіз специфіки функціонування української знімної лексики, зокрема зоонімікону, крізь призму еколінгвістики. Розгляд причин новоутворень зоонімійної лексики пострадянського періоду, її розвиток, мотивація, специфіка дотримання еколінгвістичних норм.
статья, добавлен 19.03.2023Аналіз культурного компоненту семантизації лексики української мови як іноземної. Проблеми засвоєння стилістично маркованої лексики студентами-іноземними громадянами. Визначення шляхів засвоєння маркованої лексики на заняттях з української мови.
статья, добавлен 24.09.2024У російсько-українській війні 2022 року саме мова була проголошена однією з основних причин нападу Російської Федерації на Україну. Сутність мовної травми. Проаналізовано декілька способів репрезентації травматичного досвіду війни лінгвістичними засобами.
статья, добавлен 24.05.2023Прийоми сугестивного впливу на суспільну свідомість у межах дискурсу російсько-української інформаційної війни. Семантичні особливості мовних засобів, введених в потрібний мікроконтекст. Вживання емоційно забарвлених слів, маніпуляція прийменниками.
статья, добавлен 20.10.2022Особливості збагачення та оновлення лексичного складу сучасної української мови періоду пандемії коронавірусу Covid -19. Розгляд причин поширення коронавірусного захворювання та його впливу на лінгвістичну ситуацію у сучасному газетному дискурсі.
статья, добавлен 20.05.2022Аналіз особливостей вживання іншомовних спортивних термінів у мові української постмодерністської прози (у творах Л. Дереша, С. Жадана та І. Карпи). Лексико-семантична класифікація запозичених лексем, структура іншомовної спортивної термінології.
статья, добавлен 01.06.2018Аналіз специфіки взаємодії української ергонімійної лексики та середовища, в якому вона виникає. Розгляд функціонування онімної лексики міста Черкас на прикладі фірмонімів. Причини, які сприяли увиразненню української онімної лексики, її трансформації.
статья, добавлен 24.02.2023Спроба дослідити експресивно-стилістичний потенціал вставлень та з’ясування засобів реалізації експресивності в цих компонентах на матеріалі газети "Літературна Україна". Граматична категорія, що репрезентується субкатегоріями образності, емоційності.
статья, добавлен 13.10.2017Мова російсько-української війни за матеріалами стислих медійних текстів. Роль політичних наративів та експресивно-емоційних маркерів у творенні нових лексем. Вербальне вираження прогнозів українських і закордонних аналітиків щодо перебігу воєнних дій
статья, добавлен 27.07.2024Основна характеристика періоду стихійного нагромадження термінологічної лексики. Особливість діяльності наукового товариства імені Тараса Шевченка. Сутність років практики інституту української мови. Аналіз джерел поповнення національної термінології.
реферат, добавлен 18.03.2015Особливості перекладу художнього тексту й застосування експресивності в англомовних рекламних текстах. Характеристика вербальних основ вираження негативної емоційності. Специфіка прагматично-семантичних різновидів експресивів негативної емоційності.
статья, добавлен 05.06.2018- 87. Семантичний потенціал українських електроенергетичних професіоналізмів і професійних жаргонізмів
Лексико-семантичний аналіз електроенергетичних професіоналізмів і професійних жаргонізмів. Характеристика структурних, функційних особливостей лексики в досліджуваній терміносистемі. Роль термінної лексики у словниковому складі сучасної української мови.
статья, добавлен 08.02.2019 - 88. Полілатеральність emoji в комп’ютерному бутті як sein fur anderes ("буття-для-іншого") під час війни
Аналіз комп’ютерного буття, її штучної мови - emoji (яка відсилає користувача до усвідомлення світу як геймерського) крізь призму російсько-української війни та її інформаційного простору в соцмережах. Специфіка цього поняття на прикладі кількох мов.
статья, добавлен 13.08.2023 Встановлення функціонального навантаження антропоморфізованих слів (субстантивних одиниць що зазнають метафоричного переосмислення за принципом уподібнення людині), лексем із меліоративною конотацією, оказіоналізмів у художньому мовленні Вінграновського.
автореферат, добавлен 27.07.2014Визначення поняття номінації та його місце у загальній лексичній мовній системі. Аналіз основних способів номінації та антономазії як одного з її підвидів. Дослідження функціонування антономазів як специфічного емоційно забарвленого засобу номінації осіб.
курсовая работа, добавлен 30.11.2015Українські назви рослин як предмет наукового вивчення. Аналіз ботанічної лексики української мови ХІХ - початку ХХ ст. у діахронічному аспекті. Досліджено етимологію назв флори. Причини незадовільного стану сучасної української наукової номенклатури.
статья, добавлен 06.02.2019Головні методи розвитку емоційності перекладачів художніх текстів. Значущі зв’язки емоційності з особистісними характеристиками перекладача художніх текстів. Значення підбору тексту для перекладу, у якому представлений темпоральний ланцюг подій.
статья, добавлен 13.10.2022Мовленнєві акти, що виражають комунікативну інтенцію глорифікації в текстах дискурсу соціальних мереж. Представлено дефініції за тлумачними словниками української мови та схарактеризовано глорифікацію як вияв семантико-граматичної категорії оцінки.
статья, добавлен 04.09.2024Особливість виникнення, збагачення та оновлення лексичного складу сучасної української мови періоду пандемії коронавірусу Covid-19. Характеристика процесу появи нових складних одиниць, динаміки розвитку їх семантики та набуття ними нових значень.
статья, добавлен 13.09.2022- 95. Особливості емоційно забарвленої лексики на матеріалі роману Діани Сеттерфільд "Тринадцята казка"
Суть особливостей природи і функціонування емоційно забарвленої лексики на матеріалі роману Діани Сеттерфільд "Тринадцята казка". Засоби вираження категорій емоційності. Роль емоційно забарвленої лексики в художньому творі у лінгвопрагматичному вимірі.
статья, добавлен 13.01.2023 Аналізується специфіка і лінгводидактичний потенціал інтернаціоналізмів у практиці викладання української мови як іноземної студентам початкового рівня, що навчаються за англомовною програмою. Автором окреслено зміст поняття "інтернаціональна лексика".
статья, добавлен 01.11.2021Аналіз прізвиськ жителів Львівської області з урахуванням їх лексико-семантичної бази, емоційно-експресивного забарвлення, асоціативних зв’язків, структури та номінативної природи. Розгляд прізвиськ та їх функціонування в антропонімійній мікросистемі.
статья, добавлен 06.04.2019Розгляд емоційно забарвленої лексики в різних частинах мови. Причини емоційної вмотивованості. Можливі зміни значення емотивів та емотивів-неологізмів. Встановлення класифікації семантичних типів емоційної лексики, виявлення засобів вираження емоційності.
автореферат, добавлен 05.11.2013Розгляд змін лексичного та фразеологічного рівнів мови екстралінгвістичними та інтралінгвістичними чинниками. Характеристика засобів вторинної номінації масмедійного дискурсу: фразеологічних модифікацій і фразеологічних неологізмів, метафор, перифраз.
статья, добавлен 28.07.2023Особливості послідовного застосування теорії субстрату до лексики української мови без надійної етимології. Апробація методу субстратного з'ясування етимології слів. Виокремлення лексем української мови, що не мають праслов'янського рівня реконструкції.
статья, добавлен 05.04.2019