Ірраціональне в теоретичному знанні: антропологічно-ціннісні параметри та гуманітарно-методологічні потенції
Обґрунтування евристичного потенціалу ірраціонального пізнання науки. Оцінка шляхів актуалізації його методологічних можливостей в сучасному соціально-гуманітарному дискурсі. Естетичні виміри й образно-синтетичні потенції свідомості з цього питання.
Подобные документы
Форми та рівні суспільної свідомості як об’єкт міфологізації. Причини, принципи та механізми створення та поширення сучасних міфів у масовій свідомості. Роль і місце, шляхи та способи міфологізації свідомості в сучасному тоталітарному суспільстві.
автореферат, добавлен 26.09.2013Вивчення філософами питання про співвідношення матеріального і духовного. Критерії філософського пізнання миру та його походження. Взаємозв’язок між пізнанням та моральністю у наукових трактатах Канта. Аналіз суперечок про пізнавальну цінність філософії.
реферат, добавлен 08.03.2010Реконструкція первинного задуму авторів метатеоретичного зорієнтування щодо понять і концептів як базових інтелектуальних засобів вивчення свідомості. Деталізація даних траєкторій оновленого метатеоретизування інструментальними та процедурними ресурсами.
статья, добавлен 14.01.2022Особливості викладання філософсько-методологічих дисциплін, які дають можливість досліджувати теорію пізнання та його будову. Представлено міркування над людським знанням через постаті відомих філософів та запропоновано пояснення цілей і методів науки.
статья, добавлен 06.12.2022Методологічні експлорації феноменології, здійсненні М. Гайдеґґером, в розкритті культурно-антропологічних горизонтів історичного буття та евристичного потенціалу феноменологічного підходу у вирішенні проблеми філософсько-антропологічної концептуалізації.
статья, добавлен 29.01.2016Особливості філософської методології Г.В.Ф. Гегеля у питаннях пізнання права. Питання пізнання і права і його реалізації як єдина сфера духу. Думки Гегеля щодо правової проблематики. Закони права та їх вивчення з точки зору приналежності до сфери духу.
статья, добавлен 24.07.2013Аналіз концепту "інформація" як категорії науки. Доведення багатовимірність цього поняття. Розмежування реальності на суб’єктивну та об’єктивну, що, безумовно, є основою для пізнання та інтерпретації інформації та перетворення її на якісні знання.
статья, добавлен 21.07.2018Розгляд здійснених Гайдеґґером теоретико-методологічних експлорацій феноменології в розкритті культурно-антропологічних горизонтів історичного буття, евристичного потенціалу підходу для вирішення проблем філософської концептуалізації історичного буття.
статья, добавлен 16.11.2018Характеристика змін у сучасному суспільстві, що породжують соціальну невизначеність й напруження у масовій свідомості. Знайомство з особливостями міфологічної свідомості як форми суспільної свідомості. Аналіз причин деградації особистості та суспільства.
статья, добавлен 06.04.2019Способи та форми пізнання об’єктивних законів розвитку природи, взаємодії людини і суспільства. Джерела й ознаки релігійної свідомості. Розмежування знання та віри за критерієм раціональності. Перехід від диференціації до інтеграції науки та філософії.
статья, добавлен 30.10.2021Аналіз методологічних засад дослідження феномена раціонального пізнання з урахуванням зміни парадигм у сучасній філософії освіти. Визначення принципів побудови системи понять раціонального пізнання та можливості їх філософсько–освітніх імплікацій.
автореферат, добавлен 29.07.2015Філософське бачення процесу пізнання в управлінській діяльності з точки зору структурної функціональності когнітивного управлінського процесу. Розкриття співвідношення пізнавальної діяльності суб’єкту та об’єкту управління в системі професіоналізму.
статья, добавлен 28.12.2017Онтологічні витоки сучасного процесуального розуміння людської свідомості. Загально-філософські та методологічні засади концепцій А. Бергсона та Е. Гуссерля як теоретиків методології безпосереднього досвіду. Ідеація як специфічна настанова пізнання.
автореферат, добавлен 07.03.2014Висвітлення людиномірних аспектів в антропоцентричній світоглядній парадигмі некласичної науки. Роль суб’єктивновимірного чинника в природничо-науковому та гуманітарному науковому дискурсі. Спроба перейти від філософського об’єктивізму до суб’єктивізму.
статья, добавлен 02.03.2018Дослідження етичних поглядів І. Канта на свободу та обов'язок. Причини відділення Кантом питання про існування Бога, душі, свободи (питання теоретичної свідомості) від питання практичної свідомості. Зв'язок етики Канта з його теоретичною філософією.
реферат, добавлен 13.01.2011- 91. Основи філософії
Дослідження проблеми походження свідомості; її структура, властивості та нейрофізіологічні основи. Характеристика форм суспільної свідомості. Вивчення проблемного поля епістемології. Поняття об'єкта та суб'єкта пізнання, їх філософське розуміння.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012 Висвітлення основних філософських ідей та напрацювань атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу. Особливості історичної гносеології та вплив екзистенціалізму на вихідні методологічні засади історичного пізнання.
статья, добавлен 03.09.2024- 93. Теорія пізнання
Поняття пізнання, його види, рівні та форми. Проблема істини в пізнанні. Роль розумової активності людини у створенні знання і у свідомій організації своїх пізнавальних дій. Основні типи умовиводів. Суттєві особливості наукового пізнання, його методи.
реферат, добавлен 13.12.2018 Аналізується феномен екологічної свідомості та його виміри. Проілюстровано, що накопичення проблем, пов’язаних із поглибленням екологічної кризи на планеті, зумовило необхідність зародження нового напряму філософських досліджень - екологічної філософії.
статья, добавлен 03.10.2022Обґрунтування специфіки спроб оновлення філософії у постмодерністському дискурсі. Дослідження історичного та філософського аналізу інваріантів постановки проблеми завершення процесу пізнання. Огляд концепцій, спрямованих на перетворення філософії.
автореферат, добавлен 26.09.2013Здійснено філософський аналіз науки та методології науки як основного чинника формування соціальної раціональності. Окреслено основні концептуальні розбіжності у трактуванні наукового пізнання посткласичним та постнекласичним типами раціональності.
статья, добавлен 27.09.2022Світоглядні та методологічні завдання історичного знання і пізнання. Розв'язання проблеми понятійного розмежування історії, історичної свідомості та філософії історії. Осмислення історичного процесу крізь призму категорії "історична свідомість".
статья, добавлен 04.03.2019Основна філософія, як мудрість та форма суспільної свідомості. Альтернативні способи осмислення проблем буття. Особливості діалектики і метафізики. Характеристика світогляду, науки, релігії та права. Процес пізнання зміни розвитку та всього сутнісного.
реферат, добавлен 26.02.2015Пошук шляхів вирішення цивілізаційних проблем сучасності. Осмислення причин скептичного відношення щодо традиції класичного раціоналізму в новітній теорії пізнання та філософії науки. Відкриття трансцендентального ego як основи об’єктивного знання.
статья, добавлен 09.03.2023Наукове пізнання як цілеспрямований процес, що вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання, його форми, засоби, методи та компоненти. Методи емпіричного й теоретичного рівня наукового та стихійно-емпіричного пізнання.
контрольная работа, добавлен 05.10.2009