Предмет методи і значення логіки
Значення логіки у виявленні основних понять в тексті, з'ясуванні їх структури, встановленні відношення між ними. Оволодіння навичками логічного мислення. Закони логіки як знаряддя пізнання дійсності та умова відображення мисленням зовнішнього світу.
Подобные документы
Умови раціонального поєднання формальних і неформальних аспектів логічного аналізу, спрямованого на оптимізацію стратегій розслідування. Співвідношення методологічних функцій і визначення умов формальних і неформальних підходів до побудови аналізу.
статья, добавлен 22.01.2023Дослідження логіки та семантики багатозначної теорії неясності. Визначення поняття істинності складного речення. Класифікація спірних випадків. Неперервний та поступовий перехід від абсолютної істини до хиби. Побудова моделі штучної точності метамови.
статья, добавлен 10.05.2018Необхідність систематичного і постійного навчання і пізнання та їх взаємно доповнення в період становлення та розвитку молодої людини. Розкриття залежності взаємозв’язку мови та мислення в процесі вивчення та пізнання природи навколишнього світу.
статья, добавлен 10.05.2018- 104. Основи логіки
Зміст операцій додавання, віднімання, множення та доповнення понять, сутність дихотомічного поділу. Аналіз події за видовою ознакою, її обмеження, узагальнення та визначення істинності. Різновиди складних суджень, їх трансформація за логічним квадратом.
контрольная работа, добавлен 16.04.2015 Дослідження предмету герменевтичної логіки в історії герменевтики. Відмінності інтелектуальних дій у герменевтичній логіці. Аналіз емпіричної множини, одиничний обсяг предмету, метод історичної індукції, мереологічний підхід, діалектику частини й цілого.
статья, добавлен 07.04.2018Розгляд логіки як засобу, яким користуються науки для розв'язання своїх проблем. Аналіз сутності та передумови виникнення риторичного підходу до аналізу юридичної аргументації. Недоліки формально-логічного підходу до аналізу аргументативного процесу.
реферат, добавлен 18.02.2014Діалектика: від античності до сучасності, її історичні форми. Альтернативи, принципи, категорії та закони мислення. Діалектика як теорія, її застосування в суспільному житті сучасної України. Діалектичне міркування як метод пізнавальної діяльності.
реферат, добавлен 15.12.2013Соціокультурний зміст постановки В.І. Вернадським проблем методології науки. Перебільшення наївно-реалістичного витлумачення природи емпіричних та індуктивних засобів наукового пізнання як один з характерних поглядів цього вченого в галузі логіки.
автореферат, добавлен 29.08.2014Вивчення відношення трансцендентального суб’єкту та буття. Аналіз феноменологічних аспектів, за якими трансформуються концепти свободи та волі. Значення первинного апріорного досвіду людини. Дослідження М. Гайдеґґером саморозуміння як можливості мислення.
статья, добавлен 29.12.2023Вивчення місця аргументації в системі логічного аналізу, що звернений на його мовні форми. Розгляд структури мислення. Істинність (хибність, заблудження) і смисл (відсутність смислу) як різні типи відношення висловлювань і реальності у логічному аналізі.
статья, добавлен 06.03.2018- 111. Українські мислителі про філософсько-релігійні ідеї одкровення, преображення: методологічні засади
Виявлення взаємозв’язків між ідеєю одкровення та преображення, підставою для чого є реальний вплив "релігійної логіки". Значення "темпоритміки" для повновартісного вияву філософсько-релігійних ідей. Методологічне утвердження ідей одкровення, преображення.
статья, добавлен 20.11.2018 Спостереження - цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності, які виступають об'єктами дослідження. Методи досліджень на емпіричному та теоретичному рівнях. Індукція і дедукція в процесі пізнання дійсності.
научная работа, добавлен 14.07.2017Тотальність як спосіб подолання абстрактної односторонності розсуду. Сутність і значення категорії тотальності як засадничого принципу філософії Гегеля. Аналіз категорії тотальності як системотворчого принципу онтології, логіки і філософії історії Гегеля.
статья, добавлен 04.03.2018Функції філософії. "Філософія життя". Діалектика та її альтернативи. Людина як міра усіх речей. Проблема пізнання у філософії Ф. Бекона. Загальна класифікація релігій: фетишизм, іудаїзм, буддизм, орієнталістські релігії. Поняття формалізації у логиці.
контрольная работа, добавлен 05.11.2008Особливості розвитку давньосхідної філософії на прикладі Стародавньої Індії. Дослідження античної філософії, етапів її розвитку. Характеристика філософських поглядів давньогрецького вченого-енциклопедиста, засновника класичної логіки - Арістотеля.
контрольная работа, добавлен 15.11.2014Етапи розвитку європейського класичного мислення. Особливості системи знань про фундаментальні принципи буття й пізнання світу в період Нового часу. Сутність раціоналізму й емпіризму у філософії XVII-XIX ст. Тенденції пізнання епохи просвітництва.
контрольная работа, добавлен 25.10.2015Дослідження богословсько-філософських поглядів митрополита А. Шептицького щодо особливостей розуміння понять мудрість, знання. Роль та значення пізнання світу, морального, інтелектуального зростання та у формуванні національного світогляду українців.
статья, добавлен 29.05.2017Скептицизм - інтелектуальна культурна традиція, аргументи якої використовувалися філософським мисленням для подолання суперечностей в процесі пізнання. Достовірність - вимір адекватності відображення об`єкту, що може бути перевірено емпіричним шляхом.
статья, добавлен 29.03.2017- 119. Філософія Аристотеля
Аристотель, як основоположник нових наук: фізики, біології, психології, логіки, етики. Його навчання у Платона в Афінах, тісна дружба між ними. Заснування їм перипатетичної школи. Вчення про основні принципи буття у "Першій філософіі". Заповіт філософа.
реферат, добавлен 16.11.2009 Теоретичний підхід до тлумачення поняття "картина світу", яке виражає пізнання людиною навколишнього середовища. Визначення різниці між концептуальною та мовною картинами світу. Зіставлення лексичного значення з асоціативним за допомогою алгоритму.
статья, добавлен 19.10.2021Специфіка філософського пізнання. Теорія пізнання (гносеологія). Процес пізнання людиною навколишнього світу. Аналіз характеру взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання. Структура пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Поняття істини та методи пізнання.
контрольная работа, добавлен 03.09.2010Поняття доказу, його структура, види та правила реалізації. Сутність і різновиди спростування. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації. Логічні помилки у доказі, пастки у суперечці і способи їх подолання. Цінність логіки у інноваційному управлінні.
контрольная работа, добавлен 14.09.2010Дослідження рецепції основних феноменологічних ідей (людиномірності історії, інтерсуб’єктивності, життєвого світу) у сучасній історичній антропології та розкриття їх методологічного значення для подальшого розвитку соціального й історичного пізнання.
статья, добавлен 21.07.2018Дослідження проблеми можливості існування історії філософії як теоретичної дисципліни. Аналіз побудови діалектичної логіки як необхідної умови існування історії філософії. Обґрунтування модифікованої версії діалектики у вигляді функціональної діалектики.
статья, добавлен 16.12.2020Історико-філософський та компаративістський аналіз проблеми взаємозв`язку логіки і філософії на традиційному та сучасному етапах розвитку логічного знання, на підставі якого виділяються дві основні парадигми щодо вирішення досліджуваної проблеми.
автореферат, добавлен 04.03.2014