Феномен забороненого антропологічного знання і культурні форми його легітимізації
Розгляд феномену забороненого антропологічного знання в культурі модерну і існуючих форм його легітимізації в суспільстві. Феномен заборони девіантних або стигматизація перверзійних вчинків людини в сучасному суспільстві, породження страхів у ньому.
Подобные документы
Феномен інтелектуальної спільноти у якості методологічної основи культурно-онтологічних та типологічних досліджень у межах філософії культури. Підхід Р Коллінза у дослідженні інтелектуальних спільнот сучасному постнекласичному стану наукового знання.
статья, добавлен 19.01.2023Аналіз соціокультурних проблем, що сформувалися в інформаційному суспільстві під впливом розвитку інформаційних технологій та збільшення ролі знання в різних сфер життєдіяльності людини. Створення нового типу соціальності і прогресивних форм комунікації.
статья, добавлен 26.07.2024Філософське дослідження ґенези та функцій страху в суспільстві, як соціально-філософського феномену. Обґрунтування місця і значення даного явища в онтологічному існуванні людини. Оцінка рівня вивчення феномена страху в різних галузевих дисциплінах.
автореферат, добавлен 29.09.2013Суть, принципи і головні етапи становлення і розвитку досліджень духовного життя людини від ХІ століття до 40-х років ХІХ століття. Ідейний зв’язок філософсько-антропологічного вчення П. Юркевича із теоретичною спадщиною представників зазначеної традиції.
статья, добавлен 31.01.2018Розгляд медіанасильства як прояву девіантних маніфестацій індивідуального та колективного соціального тіла. Характеристика зсуву акцентів від праць соціологічної та етнографічної спрямованості до більш широкого формату досліджень людини та медіа.
статья, добавлен 04.11.2018Знання - один з головних ресурсів, актуалізація соціального потенціалу якого забезпечує розвиток суспільства. Вивчення латинської мови, літератури - досягнення Каролінгського ренесансу. Поступова демократизація освіти - ознака першої доби Відродження.
статья, добавлен 14.08.2020Феномен моралі як духовно–практичний спосіб освоєння світу через призму добра і зла. Роль релігійного чинника в становленні моралі нового типу. Головні пріоритети становлення нової моралі незалежної України. Вплив ідеології на мораль у суспільстві.
статья, добавлен 10.09.2013Форми та рівні суспільної свідомості як об’єкт міфологізації. Причини, принципи та механізми створення та поширення сучасних міфів у масовій свідомості. Роль і місце, шляхи та способи міфологізації свідомості в сучасному тоталітарному суспільстві.
автореферат, добавлен 26.09.2013Визначення змісту самодетермінації (самовизначення). Дослідження поняття епістемології — розділу філософського знання, філософсько-методологічної науки про знання. Характеристика сутності людської особистості, як осереддя людського початку в людині.
лекция, добавлен 20.08.2017Поняття "хаос"; його зміст та форма існування. Особливості прояву соціального хаосу на різних історичних етапах суспільного розвитку. Визначення та аналіз стану соціального хаосу, його сутнісних характеристик і механізмів розгортання в суспільстві.
автореферат, добавлен 16.10.2013Особливості втрати людиною свого "власного Я" у сучасному соціокультурному світі, перетворення на річ чи об’єкт. Основні перешкоди на шляху формування екзистенціального феномена "власного Я": розвиток технічного світосприйняття в сучасному суспільстві.
статья, добавлен 04.03.2018Загальний аналіз поняття "простір" у соціально—філософському вимірі та його видозміни під впливом конвергенції соціального та віртуального. Дослідження взаємозв’язку цих двох типів простору у сучасному суспільстві як специфічних форм буття людини.
статья, добавлен 23.07.2017Аналізуються теми редукції, редукційного, когнітивного досвіду, інтенціонального в контексті теперішності у межах сучасного філософсько-антропологічного знання. Розгляд творчості відомого французького письменника Жоржа Перека в контексті даного аналізу.
статья, добавлен 04.02.2019Аналіз сфери позанаукового знання, міфології, релігії та езотеричного знання. Донаукове, класичне наукове та холістичне постнаукове типи знання. Застосування теоретико-системної методології у вигляді параметричної загальної теорії систем А.І. Уйомова.
автореферат, добавлен 30.10.2013Сучасні методологічні уявлення про наукове знання. Дослідження зі штучного інтелекту та проблема моделювання знання. Класифікація засобів імітаційного моделювання. Перспективи розвитку й використання методів імітаційного моделювання знання у філософії.
автореферат, добавлен 21.11.2013Концепція знання Теофана Прокоповича з огляду на її безпосереднє втілення. Демонстрація самобутності філософських поглядів Теофана Прокоповича. Ключові моменти у співвідношенні істинного знання та віри. Теза про важливість практичної діяльності людини.
статья, добавлен 27.07.2017Філософія науки та її рефлексія. Самосвідомість і свідомість, рефлексія і реконструкція, метод і мислення. Модель наукового знання. Загальна характеристика індуктивізму та його основоположення. Емпіричне і теоретичне. Істина і система наукового знання.
автореферат, добавлен 16.09.2013Формування різних видів простору, його модальностей, сприйманих людиною в динаміки "простір-час" в картині його світу в філософському осмисленні розвитку діяльності людини. Розгляд феномен простору і специфіки роботи динамічних і статичних блоків пам’яті.
статья, добавлен 23.02.2022Світогляд – сукупність знань, оцінок, що визначають узагальнене уявлення про світ у цілому, розуміння світу і місця в ньому самої людини, життєві позиції, програму поводження і діяльності людей. Міф як форма світорозуміння людства, його духовної культури.
лекция, добавлен 16.07.2017Визначення складових, форм й функцій соціального капіталу як суспільної цінності. Виявлення тенденцій його розвитку в умовах трансформаційних зрушень в сучасному українському суспільстві. Окреслення факторів оптимізації розвитку соціального капіталу.
автореферат, добавлен 25.09.2015- 96. Основи філософії
Світогляд, його структура та функції. Співвідношення світогляду та філософії. Специфіка філософського знання. Метафізичний метод, його історична зумовленість. Сфери буття та їх особливості. Матерія як філософська категорія, її відмінність від субстанції.
шпаргалка, добавлен 25.09.2017 Агресія в людському досвіді як соціальний феномен і невід’ємний компонент буття людини і суспільства. Вплив цього феномену на становлення ненасильницького світу. Методи практичної реалізації блокування агресії та сублімації у соціально-сприйнятні форми.
автореферат, добавлен 24.09.2013Науковий потенціал концепту "мовчазне знання", що набув розвитку в західній філософії у другій половині ХХ ст. Вплив ідей Полані на історизацію та соціологізацію пізнання. Співставність і взаємодоповнюваність "мовчазного" та експліцитного знання.
статья, добавлен 12.05.2018- 99. Аналіз знання як стратегічного ресурсу трансформації суспільства (світоглядно-методологічний аспект)
Осмислення та виокремлення знання як стратегічного ресурсу трансформації суспільства та його ролі в забезпеченні інноваційного соціального прогресу, включаючи розвиток людини з врахуванням запитів соціальних перетворень, що відбуваються в Україні.
автореферат, добавлен 26.09.2013 Методологічне значення імовірнісних висновків в процесі розвитку знання. Обґрунтування постановки питання про універсалії, які забезпечують стабільність системам знання. Специфіка інтерпретації історичного процесу та його недетерміністський характер.
статья, добавлен 30.07.2013