Неявні знання як неусвідомлений компонент наукового дослідження
Дослідження довели, що неусвідомлені складові пізнання можуть суттєво впливати на хід та результати пізнавальної роботи науковців. Одним з елементів неусвідомленої когнітивності є неявні знання, які приймають участь в процесі наукового дослідження.
Подобные документы
Трансформування метафізики від впровадження грецизму "та цєта та фиаїка" (як назви трактатів Арістотеля) до осучасненої дефініції. Демаркування наукового від філософського. Обгрунтування вирізняльних аспектів метафізики як галузі філософського знання.
статья, добавлен 02.01.2023Аналіз сфери позанаукового знання, міфології, релігії та езотеричного знання. Донаукове, класичне наукове та холістичне постнаукове типи знання. Застосування теоретико-системної методології у вигляді параметричної загальної теорії систем А.І. Уйомова.
автореферат, добавлен 30.10.2013Розгляд особливостей зв’язку сучасної філософії природи з її попередніми історичними формами. Визначення основ онтологічного та епістемологічного вимірів філософії природи. Дослідження аксіологічних аспектів даної галузі в системі сучасного знання.
автореферат, добавлен 26.09.2015Філософські аспекти формування соціосинергетики як міждисциплінарного напряму соціогуманітарного пізнання. Проблеми адаптації теоретичного конструкта синергетики до вивчення соціуму. Становлення синергетичного міждисциплінарного напряму наукового знання.
автореферат, добавлен 08.06.2013- 105. Наукова революція
Еволюційне переростання наукових революцій в промислові, технічні, технологічні. Методологія наукового пізнання. Рівні наукового пошуку: інформаційний, критичний, аналітико-синтетичний, науково-дослідний і прогностичний. Формулювання поняття "корпорація".
контрольная работа, добавлен 20.11.2013 Необхідність сутнісного розрізнення між філософією й теологією Марітеном. Дослідження неосяжної величі та незбагненності найвищого, містичного рівня пізнання в інтерпретації Марітена Ю.Т. Характеристика фізико-математичного та спекулятивного знання.
статья, добавлен 16.06.2024Характеристика спостереження, порівняння, вимірювання і експерименту як основних методів емпіричного пізнання. Умови застосування операцій абстрагування, індукції і дедукції. Переваги методів теоретичних досліджень - аналогії, екстраполяції і ідеалізації.
реферат, добавлен 31.10.2011Дослідження потенціалу і форми актуалізації процесів інтеграції в науці. Характеристика сутності, історичних різновидів, світоглядних та методологічних засад інтегративних тенденцій, когнітивно-ціннісного потенціалу, інтеграції, синтезу наукового знання.
автореферат, добавлен 20.07.2015Аналіз категорії ідентифікації як методу наукового пізнання. Дослідження феномена ідентифікації у системі стратифікаційних процесів сучасної України. Зіставлення пізнавальних процедур методу, застосовуваних дослідниками, із самоідентифікацією індивідів.
автореферат, добавлен 05.01.2014Лотерейна сфера як сфера діяльності, розкриття особливостей функціонування якої першочергово потребує розкриття сутності та змісту методів її наукового пізнання. Підходи до її дослідження: діалектичний, метафізики, порівняння, гіпотетико-дедуктивний.
статья, добавлен 29.08.2018Аналіз історичних періодів розвитку людського пізнання та встановлення змісту понять "наукове "і "позанаукове" знання. Побудова алгоритму надійного метода дізнання, який би виключав оману. Протиставлення науки та традиційних форм освоєння світу.
статья, добавлен 25.09.2017Біофілософія як форма світоглядно-аксіологічного та науково-теоретичного осмислення живого в постнекласичній науці. Визначення суттєвих моментів розуміння аксіологічних аспектів наукового пізнання на підставі аналізу сучасних філософських поглядів.
автореферат, добавлен 15.07.2014Визначення меж і умов раціональності як методологічної частини наукового дослідження. Зв’язок раціонального та інтуїтивного в науковому пізнанні. Розуміння раціональності як відкритої структури, що дозволяє розглядати прояв позараціонального в пізнанні.
статья, добавлен 15.03.2020Розгляд філософії науки як специфічного виду пізнавальної діяльності, її ознак та завдань, форм дослідження закономірностей наукового мислення. Аналіз орієнтації науки, її об’єктивності та закономірністі предметів, явищ і подій, які досліджуються.
статья, добавлен 18.09.2022Аналіз медіафілософії, виділення основних її структурних елементів. Прояви її в соціокультурному середовищі західної цивілізації, в комунікативних актах, що формують специфічний медіа простір. Розвиток нової галузі філософського знання як медіареальність.
статья, добавлен 04.03.2019Досліджено культуру як багатогранне соціальне явище. Шляхом залучення методологічних стратегій філософського та історичного наукового знання обґрунтовано головні методологічні засади осмислення феномена людини в історико-культурологічному дослідженні.
статья, добавлен 09.01.2019Наука як фактор регуляції суспільних відносин та процесів, що впливає на потреби суспільства, її складники. Характеристики науки, фактори її буття в системі інших суспільних відносин. Зв’язок науки з появою та продукуванням науково-теоретичного знання.
статья, добавлен 10.05.2018Сутнісні риси раціональності. Аналіз історичних типів наукової раціональності, причини їх виникнення. Епістемологічний аналіз форм позанаукового знання. Моделі раціональності в позанауковому знанні. Можливість трансформації стилю наукового мислення.
автореферат, добавлен 29.10.2013Досліджено процес верифікації джерел історичного пізнання. Прослідковано особливості розуміння понять історичний факт, вчення про інтерпретацію історичних джерел, умови виникнення інтерпретації. Розглянуто процес проведення досліджень в галузі історії.
статья, добавлен 28.03.2023Аналіз поняття "позанаукове знання"; класифікація та особливості окремих форм даних знань. Розкриття взаємодії в культуротворенні позанаукового і філософського знання. Опис та пояснення окультних культуротворчих практик та богословських текстів.
автореферат, добавлен 22.07.2014Ключова роль герменевтики у системі наукового знання. Концепція персоналістичної герменевтики католицького філософа-персоналіста Ч.С. Бартніка. Суть істини в контексті особи і пізнання. Німецька філософська думка у формуванні концепції герменевтики.
статья, добавлен 12.04.2018Аналіз комплексу методологічних засобів, які можуть бути використані як інструмент з’ясування синегретичного потенціалу держави. Визначення принципів осмислення предмета дослідження пізнання. Аналіз існування регуляції (саморегуляції) у суспільстві.
статья, добавлен 05.03.2019Визначення поняття "медіафілософія". Окреслення основних віх розвитку та елементів нової галузі філософського знання. Розкриття предмету та колу проблем, які постають у зв’язку з її появою. Розгляд перспектив її розвитку в сучасному суспільстві.
статья, добавлен 29.01.2017аналіз сучасних підходів до трактування творчості і технічної грамотності як окремих категорій педагогічного знання. Оцінка взаємозв'язку і взаємовпливу цих категорій в організуванні якісного освітнього процесу в сучасному закладі вищої освіти.
статья, добавлен 15.12.2023Філософсько-методологічний аналіз концепту "складність" та розгляд проблематичності єдиного визначення цього терміну через багатоманітність його смислів в різних контекстах застосування. Проблеми, що виникають під час дослідження терміну "складність".
статья, добавлен 08.01.2019