Математичне пізнання в естетичному аспекті
Порiвняльний фiлософсько-епiстемологiчний аналiз трьох античних концепцiй прекрасного у математицi: пiфагореїзму, платонiзму, арiстотелiзму. Аналіз співвідношенні істини, інтуїції, логіки та краси в математичній творчості А. Пуанкаре, Ж.Ж. Адамара.
Подобные документы
Онтологічний (філософське вчення про буття), гносеологічний (пізнавальний) та формально-логічний аспекти при визначенні предмета науки логіки. Пізнання (гносеологія) як процес активного та цілеспрямованого відображення дійсності в свідомості людини.
контрольная работа, добавлен 31.08.2009Дослідження діалектичного протиріччя раціонального та ірраціонального, джерела розвитку діяльності, виявлення поля механізмів інтуїції в діяльності. Опис філософського осмислення концептуалізації механізмів інтуїції в діалектиці в умовах ХХІ сторіччя.
статья, добавлен 24.06.2022Види знань у гносеології Платона. Аристотелізм у європейській гносеологічній традиції. Зв'язок гносеології і логіки Аристотеля, основні типи знань. Пізнання як згадка. Неоплатонізм як продовження і розвиток теорії ідей Платона в європейській філософії.
реферат, добавлен 03.10.2014Соціокультурний зміст постановки В.І. Вернадським проблем методології науки. Перебільшення наївно-реалістичного витлумачення природи емпіричних та індуктивних засобів наукового пізнання як один з характерних поглядів цього вченого в галузі логіки.
автореферат, добавлен 29.08.2014Зміст та значення декартівської філософії для духовного та інтелектуального розвитку доби Нового часу. Процес перетворення об’єктивної дійсності в суб’єктивний стан розуму. Переосмислення первісного (античного) розуміння пізнання як споглядання істини.
статья, добавлен 30.09.2018Сутність поетичного пізнання людського світу в теоріях Аристотеля. Уявлення західної естетики про трагічне порівняно з класичним його розумінням. Визначення загального підґрунтя комедії. Характеристика прояву концепції прекрасного у працях Платона.
реферат, добавлен 31.10.2016Історія розвитку логіки як науки, розробка дедуктивної логіки Декартом і Лейбніцом. Значення деонтичної логіки для правознавства, використання в ній математичних методів вичислення. Закони і форми, прийоми і операції мислення як основний предмет логіки.
контрольная работа, добавлен 30.03.2009Соціальне пізнання, як відповідь на реальні суспільні потреби. Розгляд пізнавальної позиції суб’єкта, врахування ним історичних, соціально-філософських здобутків, що, у свою чергу, координується із питаннями свободи суб’єкта соціальної творчості.
статья, добавлен 25.02.2020Концепції пізнання істини в постпозитивістській філософії. Формування адекватних векторів модернізації суспільства в сучасну епоху на фундаменті наукового забезпечення, на основі вивчення об’єктивних процесів взаємовідносин природи, людини й суспільства.
статья, добавлен 13.12.2018Теоретико-практична актуальність осмислення механізмів інтуїції в процесі діяльності. Філософське осмислення механізмів інтуїції, керування ними в процесі розв’язання завдань набуття навичок, самонавчання, підвищення кваліфікації в сучасних умовах.
статья, добавлен 21.02.2022Розгляд постмодерного мислення в сучасній культурі пізнання і філософування. Суть суб’єктивізму, з позицій якого критикується теорія істини, соціальність, держава, історія, культура та політика. Відмова від ідей цілого в суб’єктивності постмодернізму.
статья, добавлен 08.10.2018Ознайомлення з сутністю логіки Ф. Бекона, яка тісно переплетена з гносеологією. Визначення та характеристика його поглядів на схоластизовану логіку Арістотеля. Дослідження та аналіз етапів процесу розробки логіки, як теорії обґрунтування математики.
реферат, добавлен 13.07.2017Ставлення Григорія Сковороди до спадщини античних "стовпів" моральності, зокрема Цицерона та Плутарха, твори яких мислитель перекладав і глибоко аналізував. Дослідження причин звернення Сковороди-християнина до творчості античних філософів-стоїків.
статья, добавлен 05.03.2019Обґрунтування процесу становлення і розвитку методу філософського пізнання. Огляд проблем створення цілісної досліджуваної концепції в історико-філософському аспекті. Нарис інтегративного підходу до розгляду проблеми самосвідомості та самопізнання.
автореферат, добавлен 06.11.2013Поняття духовності у системі людських відносин в науковій, публіцистичній та науково-викладацькій діяльності Михайла Петровича Драгоманова. Його маніфестація, як лідера студентської молоді. Філософське пізнання загальної істини на погляд публіциста.
контрольная работа, добавлен 29.07.2013Біографічний та соціокультурний аналіз життя і творчості П. Лодія. Місце і значення філософської спадщини мислителя в історичному і сучасному контекстах. Дослідження теорії пізнання вченого. Особливість критики філософом гносеології Іммануїла Канта.
автореферат, добавлен 29.08.2015Проблема істини і істинності пізнання в контексті неоплатонічної концепції філософа Відродження Ніколи Кузанського, в контексті впливу неоплатонічних вчень. Роль розуму і інтуїтивно-нерозумового споглядання в процесі пізнання чуттєвого світу і Бога.
статья, добавлен 23.12.2016Роль науки в розвитку суспільства. Філософські пошуки Ф. Бекона, Р. Декарта та Т. Гоббса. Індуктивний шлях в пізнанні істини. Методологічні розвідки у філософії Нового часу. Перспектива створення єдиного для всіх людей методу достовірного пізнання.
реферат, добавлен 29.07.2017- 69. Наукове пізнання
Пізнання як філософська проблема. Діалектика процесу пізнання. Практика і її роль у процесі пізнання. Вчення про істину та проблема її критерію. Наукове пізнання як найвищий рівень пізнавальної діяльності. Поняття науки, форми і методи наукового пізнання.
контрольная работа, добавлен 09.05.2013 Життя та досягнення великого давньогрецького вченого, енциклопедиста, філософа і засновника класичної (формальної) логіки. Ступені пізнання: наука, мудрість, розум, вміння та розміркування. Спроби Аристотеля детально вивчити форм і законів мислення.
презентация, добавлен 17.02.2012Розгляд Дж. Остіном "складного експліцитного наміру" адресанта комунікативного акту. Трактування П. Стросоном наміру та перлокуції в результаті наявності крочевської інтуїції-експресії у висловлюванні чи повідомленні і естетичному впливові на реципієнта.
статья, добавлен 02.02.2018Гносеологічне та філософське значення істини, парадигми її трактування. Концепції кореспонденції істини як відповідності знання предмету об’єктивного світу, та когеренції як відповідності знання знанню людському чи божому. Екзистенційний сенс істини.
статья, добавлен 09.02.2023Комплексний аналіз умов пізнання наукової культури в творчості українських мислителів ХХ століття. Передумови розвитку європейської філософської традиції. Гносеологічна цінність науки та культури. Екзистенціальне обґрунтування ролі людини у світі.
автореферат, добавлен 28.08.2015Особливості мови в антрополого-герменевтичному вимірі. Дослідження думки філософів щодо антропології. Вивчення універсальної моделі буття й пізнання. Феномен мови та смисл істини висловлення. Індивідуальне самовизначення людини за допомогою мовлення.
статья, добавлен 29.07.2020Шлях Сковороди в філософію. Життя і творчість поета-байкаря, формування світогляду. Особливість творчої поведінки Г. Сковороди. Існуванні "двох натур" і "трьох світів". Прагнення людини до пізнання світу. Можливість подолання людиною моральних вад.
реферат, добавлен 29.10.2013