Символічна аура камерно-інструментальної творчості В. Косенко (на прикладі сонати для віолончелі та фортепіано оп. 10)
Розуміння трагічності та неоднозначності реальності буття 20–30 рр. ХХ ст. під призмою символічної аури. Зв’язок з фольклорними джерелами та їх інтонаційний прояв у творі. Стильова символіка сонати, як символ минулого часу та віддзеркалення епохи.
Подобные документы
Становлення національних традицій камерно-інструментальної творчості, що складають міцну підоснову функціонування цього мистецтва в культурному середовищі України на межі ХХ-ХХІ ст. Творчі здобутки камерно-інструментального мистецтва України в ХХ ст.
статья, добавлен 26.03.2024Особливості поєднання Миколою Колессою у Сонатині для фортепіано елементів імпресіонізму-символізму з фольклорними традиціями регіонального романтизму без застосування при цьому мелодійних цитат. Подання модерну і традиційного способу музикування.
статья, добавлен 05.11.2018- 28. Основні тенденції виразових можливостей фортепіано в камерно-інструментальних ансамблях С. Людкевича
Виявлення особливостей у трактовці фортепіано з огляду на еволюційні тенденції у сфері виразовості інструменту на основі аналізу камерно-інструментальної спадщини С. Людкевича. Співвідношення та взаємодія інструментальних партій у творах Людкевича.
статья, добавлен 28.07.2020 Якiснi змiни фактури вiолончельних сонат Бетховена в зв’язку з розвитком ансамблевого типу мислення. Специфiка та стильовi властивостi жанру вiолончельної сонати в творчостi Бетховена. Взаємозв’язок “жанр - ансамблеве виконавство”; ансамблева цiлiсність.
автореферат, добавлен 25.02.2014Специфіка сонатного циклу у фортепіанній творчості К. Вебера. Тенденції музичного романтизму у фортепіанних сонатах. Зв'язок класичного та романтичного стилів. Зразки перетворення німецької камерної музики в музику концертну ранньоромантичного періоду.
статья, добавлен 27.05.2023Етапи становлення виконавських можливостей саксофона. Увагу акцентовано на значному розширенні виконавсько-виражального потенціалу інструмента, який зумовлений темброво-звуковим експериментом сучасних композиторів у лоні камерно-інструментальної музики.
статья, добавлен 05.03.2019Мистецтвознавча ревізія сонати для скрипки і фортепіано With the Questions В. Теличка. Декларація домінуючих метафізичних категорій: народження, життя, смерть, страждання, час, дія, вічність, споріднених із аворськими екзистенційними устремліннями.
статья, добавлен 20.05.2024Дослідження текстів творів для голосу і фортепіано українських та зарубіжних авторів, особливості їх перекладу та інтерпретації. Розгляд проявів діалогічності композицій духовного змісту. Аналіз ролі невербальних засобів у камерно-вокальному виконавстві.
автореферат, добавлен 30.07.2015Основні етапи становлення українського концертного репертуару для труби у хронологічних межах ХХ століття. Провідні тенденції розвитку жанру сонати для труби і фортепіано у європейському історико-культурному контексті. Цілісний аналіз класичного взірця.
статья, добавлен 05.03.2019Дослідження особливостей творів Ф. Шуберта і Ф. Шопена, які були біля витоків драматургії одночастинної фортепіанної сонати. Розгляд принципів композиційно-драматургічного руху у творах композиторів-романтиків. Аналіз фантазії "Блукач" Ф. Шуберта.
статья, добавлен 06.04.2019Дослідження інтегративних явищ у техніках композиції на прикладі "Тріо для фортепіано, скрипки і валторни" Д. Лігеті. Поєднання інтонаційної хроматики, пуантилізму, і сонорики в характерному творі пізнього періоду творчості композитора Д. Лігеті.
статья, добавлен 30.10.2016Дослідження форм та семіотичних схем репрезентації фольклорного або квазі-фольклорного матеріалу в академічній камерно-інструментальної творчості українських композиторів на різних історико-стильових етапах еволюції національного музичного мислення.
статья, добавлен 29.09.2020Визначення та аналіз змісту концепції національної ідеї автора на основі детально вивченої камерно-інструментальної спадщини Е. Гранадоса. Дослідження та характеристика особливостей доробку майстра у світлі пануючого в мистецтві Іспанії напрямку.
статья, добавлен 29.08.2023Мета наукової роботи – здійснити мистецтвознавчу ревізію сонати для скрипки і фортепіано With the Questions В. Теличка, довести, що опус апелює до філософських категорій суголосних світогляду деміурга, сприяє конструюванню його метафізичної біографії.
статья, добавлен 25.02.2024Виявлення стильових ознак імпресіонізму й символізму в творчості Василя Барвінського й Миколи Колесси. Обгрунтування існуючих в них апеляцій до імпресіонізму-символізму, їх актуалізація в слуховому сприйнятті композицій західноукраїнських майстрів.
статья, добавлен 14.10.2018Виявлення низки виконавських особливостей сучасних академічних творів для альта соло, написаних у ХХ столітті. Популяризація репертуару для альта соло, створеного новочасними композиторами. Особливості та аналіз Сонати для альта соло Віллі Буркхарда.
статья, добавлен 06.08.2023Фортепіанне виконавське мистецтво як невід’ємна ланка взаємодії композитора і слухача. Головна особливість типової основи сонатної форми С. Прокоф’єва. Основне дослідження характерних рис і прийомів прокоф’євської творчості в творах для фортепіано.
статья, добавлен 24.04.2019Розгляд композиції та семантико-структурної одиниці твору німецького майстра з точки зору особливостей втілення ним неокласичних тенденцій. П’ять частин Сонати відбивають зв’язок з програмністю, вокальними та поліфонічними жанрами барокової культури.
статья, добавлен 25.06.2023Осмислення психології творчості індивідууму у ХХ-ХХІ ст. Удосконалення музикознавства як сфери "синтетичного" знання. Формування новітніх засад камерно-інструментальної музики. Пошук нових форм композиторського та виконавського самовираження в Україні.
статья, добавлен 26.03.2024Введення в науковий обіг корпусу альтових сонат, створених у хронологічному просторі кінця XVII – початку XXІ століть. Здійснення стильової атрибуції проаналізованих сонат для альта і фортепіано. Процес інтеграції доробку українських композиторів.
автореферат, добавлен 30.07.2015Систематизація відомостей про останні фортепіанні сонати О. Скрябіна, присутність у них релігійної екстатики, пов’язаної з давньоруською християнською традицією. Стильові прояви, що створюють органічну основу фортепіанної сонатної тріади О. Скрябіна.
статья, добавлен 06.04.2019- 47. Семантика камерності в творчості одеських композиторів: сонатні цикли Я. Фрейдліна та О. Томльонової
Аналіз камерно-ансамблевої творчості представниках одеської композиторської школи. Порівняльний аналіз інструментальних сонат Яна Фрейдліна ("Соната в трьох листах" для скрипки та фортепіано) та Олени Томльонової (Соната №2 для скрипки та фортепіано).
статья, добавлен 25.11.2023 - 48. Трансмузична медійність "Крейцерової сонати" Людвіга Ван Бетховена (Дмитро Бузько VS Лев Толстой)
Текстовим каталізатором трансмузичної медійності "Крейцерової сонати" Л. ван Бетховена стала однойменна повість російського прозаїка Л. Толстого, художня самобутність якої спровокувала авангардистську реакцію молодого покоління українських письменників.
статья, добавлен 19.04.2023 Аналіз музично-драматургічних параметрів та структурно-композиційних складових фортепіанної сонати Ф. Ліста h-mol у сучасному виконавському мистецтві. Можливість взаємодії композиторських та виконавських критеріїв жанрової оцінки досліджуваного твору.
статья, добавлен 16.08.2023Вперше в українському музикознавстві дано огляд камерно-інструментального доробку Аманди Майєр-Рентген шведської скрипальки та композиторки. Аналіз партитур творів дозволив виявити основні тенденції розвитку камерно-інструментального стилю композиторки.
статья, добавлен 18.05.2023