Історична нарація як інтерсуб’єктивна взаємодія у пошуках консенсусу

Обґрунтування потреби філософії історії у використанні феномену комунікації для обґрунтування соціальних процесів з точки зору їх ретроспективи. Віртуальна модель соцмережевої спільноти, поєднування історичного наративу й інших гуманітарних дисциплін.

Подобные документы

  • Мета наукового дослідження – провести деталізоване науково-практичне обґрунтування особливостей гуманітарних, філософських, соціально-правових аспектів інформаційної безпеки та дослідити соціально-філософську рефлексію феномену інформаційної безпеки.

    статья, добавлен 07.09.2023

  • Розгляд здійснених Гайдеґґером теоретико-методологічних експлорацій феноменології в розкритті культурно-антропологічних горизонтів історичного буття, евристичного потенціалу підходу для вирішення проблем філософської концептуалізації історичного буття.

    статья, добавлен 16.11.2018

  • Аналіз комунікації в Інтернет-мережі з точки зору риторичних модусів: логосу, етосу, пафосу. Зміст методів комунікування. Виявлення риторичних аспектів, що дає змогу описати виміри інтернет-комунікації через демонстрацію різноманітних засобів впливу.

    статья, добавлен 03.02.2018

  • Аналіз особливостей становлення ідей та ролі контексту у формуванні структуралізму. Зміст відповідного підходу в контексті методологічної проблематики сучасних соціально-гуманітарних досліджень, обґрунтування актуалізації методологічного потенціалу.

    автореферат, добавлен 27.08.2014

  • Аналіз поглядів провідних учених з філософії як науки про найбільш загальні закони існування природи, суспільства і людини на теорію масової комунікації. Розгляд напрацювання та впливу світових філософів на формування світогляду щодо інформації.

    статья, добавлен 13.10.2018

  • Обґрунтування поняття технокультури та її важливість в контексті сучасних філософських та соціокультурних напрямків, зокрема трансгуманізму. Процес формування нових течій гуманізму, таких як трансгуманізм, які базуються на використанні технологій.

    статья, добавлен 26.04.2024

  • Інтерсуб’єктивний варіант конституювання Я, запропонований М.М. Бахтіним у ранній період своєї творчості, як вагома передумова для формування діалогізму. Основні моменти естетичної концепції дослідника, які наголошують на еволюційному характері його ідей.

    статья, добавлен 28.08.2016

  • Вияв та обґрунтування двох різних концепцій та ліній у визначенні свідомості. Феномен єдності історії розвитку суб’єкта історії. "Я" як дуальний символ. Єдність трансцендентальної апперцепції. Сучасне філософське обґрунтування тотожності особистості.

    автореферат, добавлен 20.10.2013

  • Методологічні основи концепції періодизації історії світової філософії за О. Новицьким. Взаємодія філософії з іншими формами суспільної свідомості. Визначення місця історико-філософської концепції мислителя у процесі становлення філософської думки.

    автореферат, добавлен 13.10.2013

  • Аналіз пізнавального ставлення до соціальних феноменів, що супроводжується глибоким переосмисленням комунікативної природи соціальної реальності, змін у соціально-комунікативній сфері. Дослідження парадигми інтерсуб’єктивного розуміння і комунікації.

    статья, добавлен 08.10.2018

  • Обґрунтування концепції дослідження утопії і футурології як систем знання, що впливають на формування соціальних ідеалів, орієнтирів, цінностей і пріоритетів на основі різного розуміння історії та усвідомлення суперечностей суспільного співіснування.

    автореферат, добавлен 27.07.2015

  • Аналіз теорії управління, влади і держави в історії філософії. Сутність і основні управлінські методи вирішення соціальних суперечностей і конфліктів. Творча визначальна роль інтелігенції та еліти в ефективному управлінні різними сферами суспільства.

    автореферат, добавлен 27.04.2014

  • Порівняльний аналіз філософських концепцій Бахтіна та Гадамера з точки зору включеності їх у процес переосмислення просвітницької гуманітарної парадигми. Передумови онтологічного повороту у філософії. Пізнавальна пріоритетність практичного розуму.

    статья, добавлен 14.10.2018

  • Філософсько-практичні проблеми соціальної етики в тенденції "реабілітації практичної філософії" та етизації філософського знання, спричинених переходом від філософії свідомості монологічно-егоцентричної парадигми індивіда до філософії комунікації.

    статья, добавлен 12.02.2023

  • Аналіз різних напрямків існування та процесів становлення філософії національної ідеї в Україні. Філософські та літературні джерела різних періодів історії української суспільної думки. Зростання національної самосвідомості в Європі на початку ХІХ ст.

    статья, добавлен 02.03.2018

  • Аналіз кризи ідентичності та проблем самоідентифікації з точки зору психології, філософії, соціології та культурології. Сутність екзистенціального напрямку феномена самоідентифікації особистості у роботах представників екзистенціальної філософії.

    статья, добавлен 29.03.2017

  • Досліджується концепт деконструкції, один з головних методів філософії постмодернізму. Роль і місце деконструкції в аналізі філософії історії і художніх творів. Значення деконструкції для розвитку методології соціального пізнання та філософії історії.

    статья, добавлен 13.07.2021

  • Розгляд історії української філософії як органічного складника історії всесвітньої філософії. Характеристика творчості К. Транквіліона-Ставровецького, М. Смотрицького і К. Саковича. Основні принципи "філософії серця" Юркевича, історіософії Липинського.

    реферат, добавлен 20.02.2015

  • Історіософські пошуки діячів французького Просвітництва. Універсально-історична конструкція "Філософії історії" Вольтера. Погляди на прогрес в концепціях А. Тюрго. Вчення про гармонію Лейбніца. Космополітична культурно-орієнтована історіософія Гердера.

    реферат, добавлен 24.10.2011

  • Дослідження філософської спадщини та історико-філософської концепції О. Козлова як історика філософії. Вивчення його творчості, що дозволяє визначити місце і роль ідей даного філософа в історії вітчизняної філософської думки та історії філософії як науки.

    статья, добавлен 08.10.2018

  • Дослідження епістемологічної проблематики у філософських концепціях Г. Башляра, М. Фуко, Т. Куна, Ж. Дельоза; аналізу понять епістема, епістемологія, історична епістемологія, парадигма, бінарна структура. Аналіз поняття історичної комунікації й епістеми.

    статья, добавлен 06.03.2019

  • Аналіз інтерпретації історичного факту в межах міжкультурної комунікації на матеріалі історичної прози, що показує часову тяглість з минулого через теперішнє у майбутнє й засвідчує застосування лінійної, циклічної та спіральної моделей комунікації.

    статья, добавлен 07.05.2019

  • Історія як предмет філософії. Матеріалістичне розуміння історії К. Маркса. Спрямованість історичного процесу в матеріалістичному розумінні. Співвідношення еволюції та революції у розвитку людства. Роль народних мас і особистості в історії: їх поняття.

    реферат, добавлен 18.04.2015

  • Принципи та упередження деяких діалектичних теорій античної та сучасної філософії, які використовуються для обґрунтування онтології. Аналіз критики метафізичних забобонів Гегеля та Маркса, яка ґрунтується на принципі феноменологічного розуміння буття.

    статья, добавлен 23.07.2021

  • Узагальнення досвіду застосування поняття парадигми в сучасному філософському дискурсі. Спроба метааналізу підходів щодо парадигмації знання. Обґрунтування доцільності виокремлення на основі плюралістичності пізнавальних підходів парадигм філософії.

    статья, добавлен 12.04.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.