Категорія саспенсу в містичному художньому дискурсі: інтенційний аспект (на матеріалі роману "Гримуля" А. Закордонця)
Вивчено основні категорії саспенсу у містичному художньому дискурсі. Проаналізовано висвітлення поняття "саспенс" у наукових працях вітчизняних дослідників. Виявлено лексичні та синтаксичні засоби вираження цієї текстової категорії у містичній прозі.
Подобные документы
Аналіз семантико-польової структури концепту "земля" в художньому дискурсі Павла Загребельного. Дослідження лексико-семантичних особливостей концептем, що вербалізують константи біоморфного й антропоморфного кодів концепту у вертикальному контексті.
статья, добавлен 31.12.2017Розгляд категорії емотивності й засобів її вираження в англійському художньому тексті та його українському перекладі з урахуванням національно-культурної специфіки інтерпретації світу. Усвідомлення мовного вираження емоцій у межах певної культури.
статья, добавлен 13.10.2022Висвітлення питання ролі дейктичних елементів у дискурсі на прикладі роману Н. Фарга. Проведення дослідження дейктичного вживання особових займенників, яке відіграє дуже важливу роль у цьому романі, зокрема у відношеннях наратора та потенційного читача.
статья, добавлен 09.01.2019Синтаксично-стилістичніа організація мови творів Іваничука. Аналіз виражальних можливостей різних видів речень у його художньому дискурсі. Системний аналіз текстів історичних творів прозаїка, виявлення в них різних видів речень, доцільність використання.
статья, добавлен 20.11.2018Оцінка вербального вираження психологічної акцентуації в українському художньому дискурсі. Розгляд психолінгвістичної характеристики новели М. Коцюбинського "Сон". Доведено належність цього твору до "світло-сумних" текстів (за класифікацією В. Бєляніна).
статья, добавлен 03.03.2018- 31. Конфліктні моделі реалізації категорії емотивності (на матеріалі роману "Букова земля" Марії Матіос)
Конфліктні моделі текстової комунікації, які вербалізують емотивно-аксіологічні інтенції, увиразнюють низку емоцій негативного спектру: гнів, злість, роздратування, обурення, ненависть, сум, страх, страждання. Синтаксичні одиниці як домінантні маркери.
статья, добавлен 09.08.2023 Аналіз виражального потенціалу лексеми серце як репрезентанта емоцій і почуттів в художньому дискурсі Богдана Лепкого. Використання емотивних фразеологізмів із компонентом серце, у яких фразеологізація емоцій і почуттів досягається шляхом персоніфікації.
статья, добавлен 22.07.2024- 33. Жанрова специфіка роману-екфразису (на матеріалі твору "Жертва забутого майстра" Євгенії Кононенко)
Розкриття жанрових особливостей сучасного українського роману-екфразису. Сучасні тенденції до репрезентації різних видів мистецтва в художньому творі. Взаємодія мистецтва і літератури як особливий вид взаємин у художньому тексті творів Є. Кононенко.
статья, добавлен 13.10.2022 Поєднання концептуального, контекстного, лінгвостилістичного методів аналізу до визначення функціональних особливостей метонімії в англомовному художньому дискурсі. Характер текстових та дискурсивних функцій метонімії у прозі англійського модернізму.
статья, добавлен 08.02.2019Наукова стаття присвячена автором дослідженню мовленнєвих засобів вираження категорії "uncertainty" ("невизначеність-невпевненість"), описаних на матеріалі психологічного трилеру "The girl on the train" (2015 р.) британської письменниці Поли Гокінс.
статья, добавлен 14.06.2023Визначення особливостей функціонування емотивної лексики в художньому творі аналіз її відображення в перекладі українською мовою. Дослідження частотності використання у англомовному художньому творі різних лексичних груп у якості емотивної лексики.
статья, добавлен 28.07.2023Характеристика сутності страху в лінгвістиці. Дослідження й аналіз процесу вербалізації вегетативних симптомів страху в сучасних американських прозових творах. Аналіз необхідності виявлення інших негативних емоцій в англомовному художньому дискурсі.
статья, добавлен 01.12.2017Характеристика функційного потенціалу топонімів у романі С. Андрухович "Амадока". Збагачення художнього мовлення й увиразнення авторського задуму за допомогою власних ойконімів, урбанонімів та гідронімів. Специфіка актуалізації імпліцитної семантики.
статья, добавлен 25.12.2022Аналіз ролі авторської примітки у створенні комічного в гумористично-фентезійному романі британського письменника Террі Пратчетта. Вираження форм комічного в дискурсі з використанням різнорівневих мовних засобів. Його вживання в художньому дискурсі.
статья, добавлен 18.04.2023Аналіз інтертекстуальності в художньому дискурсі Барнса. Вживання прецедентних імен біблійного походження, пов’язаний з використанням як культурний знак для найменування певного місця або ситуації. Алюзії на Творця, Диявола, Святу церкву, Панування Бога.
статья, добавлен 24.07.2020Аналіз синтаксичних експресем як фігурально-риторичних конструкції, що створюють у поетичному дискурсі Лесі Українки змістово-естетичний ефект текстової комунікації. Репрезентація емоційно-чуттєвої сфери мовної особистості, високого стилю мовлення.
статья, добавлен 23.09.2022Майстерність В. Симоненка щодо вербалізації категорії інтимізації на основі аналізу його поетичних текстів. Традиційні (займенникові форми, фольклорі конструкції) й індивідуально-авторські мовні засоби. Прийом скупчення однотипних граматичних форм.
статья, добавлен 04.11.2020Розгляд жанрово-стилістичної й тематичної своєрідності першого роману трилогії Мо Яня "Родина червоного гаоляна" з точки зору проблематики "повернення пам’яті", переосмислення міфопоетичної семантики в образах Китаю. Елементи поетики неоміфологізму.
статья, добавлен 31.05.2017Епістемологічні зміни в дискурсі постпостмодерністського роману, який експлікує зв’язок із постмодерністськими, модерністськими, романтичними та реалістичними стильовими тенденціями. теоретичні погляди вітчизняних і зарубіжних літературознавців.
статья, добавлен 09.02.2023Характеристика іменникових авторських неологізмів у романі, їх семантика, творення та особливості функціонування. Основні способи творення неологізмів: суфіксація і словоскладання. Аналіз стилістично навантажених неолексем у художньому дискурсі Барки.
статья, добавлен 18.05.2022- 46. Відтворення інтертекстуальної цитати у перекладі роману М. Каннінгема "The hours" українською мовою
Досліджено цитату як засіб інтертекстуальності у художньому дискурсі, а також способи її відтворення в українськомовному перекладі роману Каннінгема "Години". Виокремлено теоретичні підходи до класифікації літературної цитати, зокрема за формою і обсягом.
статья, добавлен 19.04.2023 Особливості функціонування мовної гри в художньому англомовному прозовому дискурсі на матеріалі творів Курта Воннегута. Типові приклади навмисного обігравання мовних явищ з метою створення комічного ефекту. Параметри комунікативної ситуації Д. Хаймса.
статья, добавлен 11.04.2018Наративні механізми реалізації мотиву страждання на матеріалі прозових творів, об’єднаних медичною проблематикою. Художні засоби втілення категорії страждання у творчості американських письменників XX століття, зокрема, представників "південної готики".
статья, добавлен 23.12.2021Висвітлення сучасного осмислення поняття простору в художньому тексті. Аналіз теоретичних засад вивчення художнього простору в термінах ключових понять. Уточнення змісту поняття урбаністичного простору з погляду семантики і структури художнього тексту.
статья, добавлен 03.06.2022Аналіз використання та впливу застосування синестезійних метафор у художньому дискурсі на прикладі бестселера 2013 року – роману "Щиголь". Аналіз синестезії, яка пов’язана із психічними процесами сприйняття і відчуття і є актуальною проблемою психології.
статья, добавлен 26.08.2020