Форми документалістського емпіризму в соціальних науках
Визначення документалістських підходів у соціальних науках - частина проблеми об’єктивізму наукового пізнання. Оцінка спільних методологічних рис в теоріях А. Лорда, О.М. Фрейденберга, що можуть бути охарактеризовані у виді документального емпіризму.
Подобные документы
Оценка роли внешних аналоговых моделей в гуманитарных науках, при социальном познании общества. Исследование причин появления таких конструкций. Демаркация внешних и внутренних аналоговых моделей, порожденных социальным познанием в естественных науках.
статья, добавлен 15.03.2021Перші філософські визначення матерії, що даються через узагальнення її побутового розуміння. Розкриття Декартом змісту поняття матерії за допомогою категорій: субстанції, атрибута і аксиденсу. Спосіб і форми існування матерії. Методи наукового пізнання.
реферат, добавлен 14.12.2014Основные предпосылки для зарождения компьютерной метафоры в когнитивных науках и философии сознания. Онтологическая несовместимость принципов работы вычислительного устройства с принципами работы мозга и сознания, слабые стороны компьютерной метафоры.
статья, добавлен 24.01.2022Аналіз методологічних засад дослідження феномена раціонального пізнання з урахуванням зміни парадигм у сучасній філософії освіти. Визначення принципів побудови системи понять раціонального пізнання та можливості їх філософсько–освітніх імплікацій.
автореферат, добавлен 29.07.2015Концепція легітимації соціальних інститутів у діахронічній перспективі зміни філософських парадигм: від онтологічної через менталістичну до лінгвістичної. Раціональність як інструмент дослідження методологічних засад міфологічної і релігійної моделей.
автореферат, добавлен 29.10.2013Визначення та розкриття ціннісних орієнтирів безпечного існування соціальних систем в умовах посилення глобальної нестабільності. Аксіологічна сутність та значення соціальної справедливості для зниження рівня конфліктності існування соціальних утворень.
статья, добавлен 12.05.2023Проблема академічної свободи в трьох вимірах: розуміння академічної свободи в сучасному українському дискурсі, специфіка академічної свободи в гуманітарних науках і академічна свобода в військовий час. Два напрямки аналізу академічної свободи.
статья, добавлен 18.11.2023Розмежування соціальних та гносеологічних, позанаукових та внутрішньо наукових детермінацій пізнання наприкінці ХХ сторіччя. Усвідомлення мети і проектування подальшого пізнання й перетворення світу. Ідеологія як критерій класифікації політичних партій.
статья, добавлен 27.03.2018Дослідження проблеми специфіки і взаємодії наукового і художнього пізнання, де їх розмежування відбувається не на основі опозиції образу і поняття, а на основі концепції доповнюваності Н. Бора, який розглядає об'єкт у взаємозаперечних системах опису.
автореферат, добавлен 28.07.2014Соціальні пріоритети як предмет соціально-філософської рефлексії. Методологічний аналіз соціальних пріоритетів як суспільних цінностей. Комунікативний вимір соціальних пріоритетів. Трансформація соціальних пріоритетів в контексті процесів глобалізації.
автореферат, добавлен 30.07.2015Визначення специфічних рис епохи Нового часу та Просвітництва. Перетворення науки на відносно самостійну сферу суспільного життя, зростання її авторитету. Формування емпіризму та раціоналізму. Емпіристсько-номіналістська традиція англійської філософії.
контрольная работа, добавлен 19.02.2020Розкриття світоглядного змісту концепції самоорганізованої критичності. Аналіз особливостей її практичних імплікацій. Дослідження ґенези методологічних засад нелінійних підходів наукового пізнання та природознавства. Значення парадигми мислення для науки.
автореферат, добавлен 20.07.2015Аналіз проблеми існування паралельних світів, які можуть бути осередками інопланетних цивілізацій з їх феноменологічними характеристиками, які можуть надавати змогу їх представникам з відповідним рівнем розвитку технічних можливостей досягати Землі.
статья, добавлен 29.07.2016Особливості метафори як пізнавального інструменту в сучасних умовах поліпарадигмальності. Формування світоглядно-методологічних підходів до наукового пізнання світу. Роль метафори в процесах смислоутворення та дескрипції в різних сферах науки й культури.
статья, добавлен 11.05.2018Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.
реферат, добавлен 28.02.2009Генеза трансцендентально-прагматичної теорії соціальних наук. Сутність апріорних інтересів пізнання та їхнє конститутивне значення для соціального знання. Епістемологічні засади соціальних наук та обґрунтування наявності в них нормативного компоненту.
автореферат, добавлен 13.08.2015Філософський аналіз конструктивізму як методології наукового дослідження крізь призму проектування на стан сучасного наукового дискурсу. Основні концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями.
статья, добавлен 23.12.2022Конкретизація методологічних засад дослідження освіти як чинника соціальних змін на основі критичного аналізу наявних у соціальній філософії методологій. Інструментарій комплексного дослідження характеру впливу освіти, її трансформуючих можливостей.
автореферат, добавлен 14.10.2015Філософсько-методологічний аналіз концепту "складність" та розгляд проблематичності єдиного визначення цього терміну через багатоманітність його смислів в різних контекстах застосування. Проблеми, що виникають під час дослідження терміну "складність".
статья, добавлен 08.01.2019Онтологічна та гносеологічна характеристики розвитку філософської думки XVII-XVIII ст. Дослідження сутності та проблем взаємодії людини, суспільства та держави. Зміст поглядів англійського філософа, представника емпіризму і лібералізму - Дж. Локка.
контрольная работа, добавлен 25.11.2015Розкриття ґенези поняття "праксеологія". Визначення еволюції її становлення як науки. Характеристика витоків праксеології конфлікту як окремого напрямку наукового пізнання. Уточнення даного поняття при формуванні правосвідомості в сучасному суспільстві.
статья, добавлен 01.02.2018Ціннісний підхід до самовизначення особистостей та соціальних спільнот. Теорія ідентичності у переосмисленні природи соціальних цінностей. Необхідність розрізняти фактичність та значущість у самоідентифікації людей як представників соціальних спільнот.
статья, добавлен 31.01.2018Методологія системного дослідження. Поняття і класифікація системотворчих чинників. Аналіз механізму розвитку систем. Світ у світлі системних уявлень. Системність органічної та неорганічної природи. Вивчення ролі людини як суб'єкта в розвитку природи.
реферат, добавлен 15.02.2012Виявлення проблем цінностей в філософії об’єктивізму Айн Ренд в контексті моральних філософських підходів. Дослідження роботи американської письменниці "Доброчесність егоїзму". Особливість відстоювання філософом людського життя як кінцевої значущості.
статья, добавлен 23.07.2017Характеристика, специфіка підходу до самовизначення особистостей та соціальних спільнот. Місце та призначення теорії ідентичності у соціальному пізнанні, опис екзистенційно-трансцендентного та організаційно-структурного принципів самовизначення людини.
статья, добавлен 23.07.2017