Історичні витоки сучасного методологічного дискурсу про інтегральний підхід
Аналіз тенденції до інтеграції різних сфер людського буття – науки, бізнесу, політики, ін. Процес розмежування різних областей людської діяльності. Комплекс наук про складність як корінь сучасного дискурсу про інтегральний підхід до наукового знання.
Подобные документы
Аналіз дискурсивних чинників конструювання онтологічних засад картини світу класичного наукового дискурсу за допомогою методології дискурс-аналізу. Дослідження специфіки формування онтологічних засад постнекласичної філософської науки у дискурсі.
автореферат, добавлен 28.08.2015Концептуалізація категоріального апарату біополітики. Дослідження біоцентризму як одного з основних термінів сучасного біополітичного дискурсу. Уявлення про умвельт Я. фон Ікскюля, його використання Майер-Абіхом для обґрунтування біоцентричних поглядів.
статья, добавлен 08.10.2018Вивчення ідеї "кінця науки" крізь призму провідних тенденцій у філософії науки постпозитивізму та сучасного природознавства. Критичний аналіз різних постпозитивістських моделей раціональної реконструкції історії науки та їх методологічних засад.
статья, добавлен 14.08.2016Дослідження особливостей сучасного англомовного ТБ дискурсу, що створює простір репрезентації іншого дискурсу, а саме, юридичного. Огляд міждисциплінарного трактування дискурсу як середовища утворення і розгортання сучасних соціолінгвістичних явищ.
статья, добавлен 14.06.2022Утвердження постметафізичного мислення та розуміння мови як особливої форми буття знання і способу мислення. Вихід за межі картезіанської мовної гри у примат. Розробка концепції "слабкого" натуралізму. Дискурсивний підхід до концептуалізації життя.
статья, добавлен 05.03.2019Висвітлення контексту тенденцій розвитку сучасного світу та цілісно-світоглядного буття людського індивіда. Розкриття загальних сутнісних сторін людського індивіда і формулювання свого авторського бачення його ідентичності в умовах сучасного світу.
статья, добавлен 11.10.2020Дослідження аспекту соціокультурної зумовленості наукового знання. Аналіз історичних типів наукової раціональності. Проблема невідповідності сучасної науки змінам соціальних умов. Легітимація і канонізація від імені науки найбільш респектабельного знання.
статья, добавлен 04.03.2019Комплексне дослідження ідеї "кінця науки" крізь призму провідних тенденцій у філософії постпозитивізму та сучасного природознавства. Критичний аналіз різних постпозитивістських моделей раціональної реконструкції історії науки та їх методологічних засад.
статья, добавлен 09.01.2019Здійснення концептуального розмежування наукових, методологічних складників пізнавальної діяльності як раціонального різновиду людського інформаційного досвіду. Встановлення світоглядних підстав філософії науки, інструментарію наукового дослідження.
статья, добавлен 23.12.2021Філософсько-методологічний аналіз концепту "складність" та розгляд проблематичності єдиного визначення цього терміну через багатоманітність його смислів в різних контекстах застосування. Проблеми, що виникають під час дослідження терміну "складність".
статья, добавлен 08.01.2019Філософська концепція знання як цілісної інтелектуальної форми, що репрезентує буття для свідомості. Особливості становища людини в світі. Вивчення компонентів знання в його зв’язках із пізнавальними процесами. Універсум людського бачення дійсності.
автореферат, добавлен 15.07.2014Визначення змісту самодетермінації (самовизначення). Дослідження поняття епістемології — розділу філософського знання, філософсько-методологічної науки про знання. Характеристика сутності людської особистості, як осереддя людського початку в людині.
лекция, добавлен 20.08.2017Особливості постнекласичного наукового дискурсу, згідно з яким розглядається наукове та релігійне знання як спрощена мислинєва конструкція значно більш складної об’єктивної реальності. Розуміння християнського віровчення та його історичного розвитку.
статья, добавлен 12.05.2024В дослідженні здійснено соціально-філософський аналіз категорії справедливості як визначального феномену людського буття. Розглядаються функції та структура справедливості, відзначається її регулятивна роль в формуванні та розвитку соціального дискурсу.
автореферат, добавлен 25.06.2014- 40. Культура наукового мислення як передумова успішності діяльності науково-педагогічних працівників
Роль наукового знання у різних сферах життєдіяльності людини. Підходи до визначення специфіки наукового мислення. Характеристики культури наукового мислення як важливої передумови успішності дослідницької діяльності молодих науковців педагогічної галузі.
статья, добавлен 02.03.2018 Основні поняття, що з'ясовують мусульманське розуміння буття особистості в арабському суспільстві та процес його ґенези. Тенденції розвитку світоглядної парадигми сучасного мусульманина в контексті соціально-культурних змін у міжнародному світі.
автореферат, добавлен 20.10.2013Формування антропологічного образу постнекласичної науки, її функціонування в умовах сучасної цивілізації. Аналіз дегуманістичної сутності сучасного наукового процесу за умов поєднання ціннісних екзистенційних та антропологічних філософських параметрів.
автореферат, добавлен 26.08.2015- 43. Філософія буття
"Порядки" першоелементів буття в архаїчних традиціях. Філософії історично передує міфологія, в якій відбувається "космізація" та "універсалізація" людського погляду на світ. Розвиток уявлень про буття в історії філософії. Буття у різних релігіях.
реферат, добавлен 04.06.2010 Філософський аналіз відношення суспільства до смерті, як до одного з фундаментальних проявів людського буття. Розгляд наслідків формування системи некроконтролю. Обґрунтування впливу смерті на об'єктивний і суб'єктивний прояви людської дійсності.
автореферат, добавлен 06.11.2013Особливості функціонування англомовного наукового дискурсу за допомогою наративів. Аналіз наративів-мимезісів й наративів-дієгезисів. Розширення жанрового діапазону й розмаїття наукового дискурсу. Більш емоційне інформування адресата про наукові здобутки.
статья, добавлен 05.03.2019Результатом цієї, другої частини наукового дослідження є аналітичний огляд таких форм сучасного публічного філософування, як роз’яснення та експертна думка, терапія, дозвілля та розвага. Окремо розглянуто тенденцію "філософізації" повсякденної культури.
статья, добавлен 22.03.2023Інтерпретація духовного здоров’я у онтологічному вимірі. Розуміння самовизначення людини як життєдіяльності, здатності репрезентувати у формах суб’єктивної діяльності всезагальні властивості та зв’язки об’єктивної реальності. Сутність людського буття.
статья, добавлен 07.10.2018Наука як один із багатьох елементів сукупного знання, накопиченого людством. Легітимація і канонізація найбільш респектабельного знання. Виявлення корелятивної залежності та функціональної несумісності різних типів знання як важливе завдання філософії.
статья, добавлен 04.02.2017Філософсько-методологічний аналіз концепту "складність" та розгляд проблематичності єдиного визначення цього терміну через багатоманітність його смислів в різних контекстах застосування. Прояснення категоріального контексту розуміння складності в науці.
статья, добавлен 28.08.2016Всебічне дослідження апарату здобуття нового знання в різних галузях науки як головне завдання методології наукового пізнання. Сутність поняття "ландшафтна оболонка". Знайомство з властивостями системних об'єктів. Розгляд прикладів причинного пояснення.
лекция, добавлен 02.12.2018