Природа та гносеологічні функції особистісного неявного знання
Структурні та функціональні особливості феномена неявного особистісного знання, яке розглядається як елемент цілісної суб'єктивності людини. Специфіка участі свідомості в пізнавальній діяльності. Природа та гносеологічні функції особистісного знання.
Подобные документы
Аналіз філософського розуміння знання як образу в пізньому періоді творчості Й.Ґ. Фіхте, а саме у його "Вченні про науку". Теологічна перспектива, над якою філософ надбудовує своє вчення про образ, та яка розширюється до розуміння знання як образу Бога.
статья, добавлен 12.07.2023Розширення сфери знання за межами безпосереднього спостереження за допомогою наукової теорії. Структура сучасної методології наукового пізнання. Типи тверджень та основні функції наукової теорії. Вивчення емпіричних та теоретичних наукових законів.
реферат, добавлен 19.04.2015Феномен освіти як інституційна основа гуманітарного знання. Альтернативні підходи до вирішення проблем, викликаних розвитком цивілізації. Узагальнення історичного випадку філософування, спрямованого на концептуалізацію навчальної діяльності людини.
статья, добавлен 05.10.2018Філософія як одна з форм суспільної свідомості. Моністичне та монологічне філософське знання. Ціннісний характер світоглядного знання. Міфологія як форма існування суспільної свідомості. Орієнтації міфологічного світогляду первісного суспільства.
реферат, добавлен 04.06.2010Сучасна філософія знання. Нові образи дійсного та можливих світів. Конкуренція фундаменталізму та релятивізму. Місце конструктивізму та релятивізму на території епістемології релігії. Захисники об’єктивності та кумулятивної парадигми розвитку науки.
статья, добавлен 29.01.2016Суть проблеми істини як однієї з складних в історії філософії. Розгляд концепції кореспонденції, що трактується як відповідність знання предмету об’єктивного світу. Аналіз когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню.
статья, добавлен 27.04.2023- 57. Взаємозв'язок індивідуального та особистісного в структурі громадянської компетентності особистості
Виділення головних структурних елементів громадянської компетентності особистості. Особливості поєднання індивідуального і особистісного в людині, формування своєрідного "Я", яке лежить в основі будь-якої внутрішньої детермінації людської діяльності.
статья, добавлен 08.02.2019 Порівняльна характеристика двох послідовних етапів розвитку науки – класичного та посткласичного. Аналіз характерного для посткласики зростання ірраціональних, залежних від суб'єкта моментів. Необхідність діалогу та співпраці між різними формами знання.
статья, добавлен 12.04.2018Вплив наукових досягнень на суспільне життя, зокрема на процес отримання й функціонування знань. Знання як процес легітимізації одних знань та забуття інших, гібридизація різних типів знань, що супроводжується трансформацією змісту та структури знань.
статья, добавлен 23.12.2020Суть нездійсненності проявлення суб’єктивності як самототожної в горизонталі міжособистісної комунікації, відстороненої від її вертикалі. Прояв межі осягнення особистісності у персонально-суб’єктному саморозкритті. Визначення трансцендентності знання.
статья, добавлен 23.08.2018Дослідження феномену самоідентичності та його ролі в бутті людини, як приватному, так і соціокультурному. Головна особливість залежності ситуації людини та її стану від ідентичності. Характеристика гносеологічних можливостей людини та природи знання.
статья, добавлен 18.07.2018Дослідження "міфу про дане" та його епістемологічних наслідків. Розгляд семантичної функції матеріальних правил висновування. Аналіз проблеми зв’язку концептуальних і чуттєвих складових нашого світостосунку. Епістемічна залежність невиснуваного знання.
статья, добавлен 30.07.2021У процесі пізнання у людей формуються знання, на основі яких виникають цілі та мотиви соціально-культурно діяльності людини. Дослідження філософських засад пізнання, проаналізовано роль і значення соціокультурного підходу в пізнавальній діяльності людини.
статья, добавлен 05.03.2023Розгляд феномену забороненого антропологічного знання в культурі модерну і існуючих форм його легітимізації в суспільстві. Феномен заборони девіантних або стигматизація перверзійних вчинків людини в сучасному суспільстві, породження страхів у ньому.
статья, добавлен 30.08.2016Загальне поняття про мультикультуралізм та глобалізацію. Міфологічний характер теорії Зигмунда Фрейда. Філософський погляд на універсум. Цілісність, спрямованість, гуманістичний зміст історії. Спорідненість філософського та історичного знання за Б. Кроче.
статья, добавлен 29.08.2013Розгляд віри як складової безумовного, граничного досвіду та форми абсолютного знання. Сутнісні особливості релігійного вірування як філософського феномену. Характеристика взаємозв’язку між вірою та знанням як складовими пізнавальних можливостей людини.
статья, добавлен 04.02.2019Соціокультурна обумовленість понять "фундаментальне" та "прикладне". Фундаментальне і прикладне знання як складова частина науки, через яку здійснюється опредметнення результатів наукових досліджень, та способи його включення в культуру суспільства.
автореферат, добавлен 14.09.2013Специфіка міфології як форми духовно-практичного освоєння дійсності. Релігія як форма світогляду. Виникнення та особливості філософського знання. Основна відмінність філософського світогляду від міфологічного і релігійного. Дослідження проблеми істини.
контрольная работа, добавлен 20.10.2012Питання природи та сутності пізнання. Осмислення причин та наслідків мимовільного зміщення уваги дослідників з самих предметів, явищ та процесів на їх ціннісні предикати. Знання як результат активності людини, особливості його набуття і верифікації
статья, добавлен 30.10.2016Реконструкція пізнавальних принципів, ціннісних орієнтацій систем знання, технологій і культури світової цивілізації. Загальне, особливе, несумірне генезису культурних кодів конфуціанського, буддійського, індуського, ісламського, християнського регіонів.
автореферат, добавлен 07.08.2014Онтологія істини, її зв'язок з шарами дійсності та із складовими пізнавального процесу. Виявлення ролі кожного компонента в забезпеченні статусу істинності певного конкретного знання. Системний характер форм, що мають забезпечити формування знання.
статья, добавлен 03.12.2018Особливості історії української філософії, домінуючу тенденцію якої утворювала екзистенціально-антропологічна редукція філософського знання, що розвивалася навколо обговорення проблем людини та людської історії. Прогресивна роль Християнізація Русі.
статья, добавлен 20.08.2013Аналіз медіафілософії, виділення основних її структурних елементів. Прояви її в соціокультурному середовищі західної цивілізації, в комунікативних актах, що формують специфічний медіа простір. Розвиток нової галузі філософського знання як медіареальність.
статья, добавлен 04.03.2019Принципи співвідношення герменевтичної процедури та інтерпретації в процесі трансформації фундаментального й прикладного інструментального знання. Роль останнього в сучасних інформаційних технологіях. Підходи до встановлення даного співвідношення.
автореферат, добавлен 28.08.2015Теоретико-пізнавальна, пізнавальна, оцінна функції філософії. Світогляд як система узагальнених поглядів на світ, на місце в ньому людини. Здійснення синтезу знань і створення єдиної картини світу. Філософія - окрема форма пізнання, що має наукові основи.
реферат, добавлен 14.02.2012