Морально-етичні аспекти міфологічного часу

Процес становлення темпоральних уявлень і моральних регулятивів у міфологічному світогляді та їхній взаємозв’язок. Специфіка загальнофілософського підходу до проблеми часу як форми соціального буття і суспільно-історичної практики у роботах вчених.

Подобные документы

  • Вивчення світогляду В. Короленка та концептів філософсько-рецептивного сприйняття ним проблеми буття людини у працях філософів. Аналіз творів мислителя із філософсько-світоглядною проблематикою. Філософські проблеми, що висвітлені в роботах В. Короленка.

    статья, добавлен 03.03.2018

  • Філософське мислення та його специфіка. Історичні форми постановки основного питання філософії. Форми діяльності людини. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Ідеологія та утопія як форми організації соціуму. Основні рівні буття.

    шпаргалка, добавлен 09.04.2012

  • Перші визначення та підходи до розуміння буття, відображені в давньогрецькій натурфілософії. Категоріальні визначення поняття буття у класичній та некласичній філософії. Сучасна наука про рівні та форми виявлення його сутності (філософське окреслення).

    статья, добавлен 20.08.2017

  • Необхідність поновлення проблеми про зміст буття. Формальна структура, функції, мета і мотиви поняття, що досліджується. Подвійне завдання в розробці питання. Онтологічна аналітика присутності як вивільнення обрію для інтерпретації змісту буття взагалі.

    реферат, добавлен 16.04.2010

  • Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.

    реферат, добавлен 28.02.2009

  • Дослідження смислових орієнтацій мислення в параметрах науки і культури епохи Нового часу (Модерну). Нове розуміння природи як основної реальності, освоєної розумом. Соціальні і епістемологічні проблеми, як результат суспільного і економічного прогресу.

    статья, добавлен 16.02.2019

  • Розвиток філософії Нового часу у ХVІІ-ХVІІІ ст. та вивчення природи як її основної парадигми. Сутність необмеженого раціоналізму. Основні форми відображення дійсності. Єдність чуттєвого та раціонального, поняття логіки та інтуїції у пізнанні.

    контрольная работа, добавлен 10.03.2013

  • Специфіка філософствування в умовах пандемії COVID-19. Версії осягнення нової реальності, висловлені мислителями. Специфіка соціального та особистого буття в контексті теорії вірусної сучасності в поєднанні з досвідом глобального цифрового контролю.

    статья, добавлен 12.08.2022

  • Ідея суверенності морального суб'єкта, на якій базувалася духовна опозиція в епоху середньовіччя, закономірності та етапи її формування, напрямки та особливості вивчення вченими різних часів. Специфіка етичної філософської думки епохи Нового часу.

    реферат, добавлен 11.11.2013

  • Показано, що Гайдеґґер як екзистенціальний мислитель шукав природу буття не тільки виходячи з горизонту часу ("Буття та час"), але і з горизонту інших подій (мислення, Ніщо, божественності та ін.). Мислення та його виявлення як у бутті, так і у Ніщо.

    статья, добавлен 11.02.2023

  • Сенс і значення проблеми буття у філософії. Комплексний зміст буття. Характеристика форм цієї філософської категорії та їх специфіки. Аналіз буття навколишнього світу, людини серед інших речей світу, індивідуального, суспільного і духовного буття.

    реферат, добавлен 09.09.2009

  • Проблема врахування соціально-екологічного фактору при дослідно-конструкторських розробках і їхній практичній реалізації. Взаємозв'язок соціальної екології з економікою і правом, від яких залежить вирішення задач охорони навколишнього середовища.

    автореферат, добавлен 11.07.2013

  • Розгляд проблеми людини, її буття та історії у різних філософських системах, починаючи з античності та до середини ХІХ ст. Виявлено потенціал феноменологічного підходу для вирішення проблем філософсько-антропологічної концептуалізації історичного буття.

    автореферат, добавлен 26.09.2015

  • Обґрунтування взаємозв’язку громадянської компетентності та становлення людського індивіда як сутності. Структура громадянської компетентності особистості, її пізнавальні (когнітивні), діяльнісні (процедуральні) та морально-вольові (ціннісні) елементи.

    статья, добавлен 28.09.2016

  • Свобода як опосередкована пізнавальною діяльністю людини, її реалізація в логіко-гносеологічному і практичному аспектах. Пояснення природи соціального та політичного мислителями Нового часу, виходячи з теорії суспільного договору та природних прав людини.

    статья, добавлен 24.02.2016

  • Узгодження християнської теології, спертої на доктрини аристотелізму, неоплатонізму з новими досягненнями науки й панівної моралі - одна з основних рис розвитку філософії в епоху Нового часу. Філософська система Р. Декарта і картезіанська революція.

    контрольная работа, добавлен 26.09.2017

  • Специфіка віртуальної реальності, створеної інформаційними і телекомунікаційними технологіями, її основні онтологічні характеристики: час, простір, каузальність. Постнекласичне розуміння часу як конструкту. Визначення особливостей буття комп’ютерної ВР.

    автореферат, добавлен 28.07.2014

  • Характеристика найбільш актуальних проблем, з якими стикається людина в умовах інформаційного суспільства. Аналіз проблеми вільного часу, боротьби за існування у сучасному суспільстві. Дослідження проблеми взаємодії людини та машини у сучасному світі.

    статья, добавлен 23.12.2016

  • Проблема буття в роботах по філософії. Створення бази дослідження страху людської екзистенції, його місця та ролі у різних сферах. Головні механізми подолання й процес уникнення негативного впливу. Страхи сучасної цивілізації: пандемія, тероризм.

    статья, добавлен 30.07.2013

  • Аналіз явища іморталізму крізь спектр релігійного світогляду та їх нерозривний взаємозв’язок. Дихотомія проблеми "життя-смерть" як фундаментальна у філософському дискурсі. Комбінування іморталізму релігійного світогляду та сучасної наукової картини.

    статья, добавлен 05.04.2019

  • Аналіз розвитку історичної науки, формування теоретичних моделей історичного процесу. Зосередження акцентів на циклічній теорії історичних подій у минулому, з'ясування їх причин та паралелей із сучасністю. Пошук людством дороги до вищої розумної мети.

    статья, добавлен 05.03.2019

  • Визначення специфічних рис епохи Нового часу та Просвітництва. Перетворення науки на відносно самостійну сферу суспільного життя, зростання її авторитету. Формування емпіризму та раціоналізму. Емпіристсько-номіналістська традиція англійської філософії.

    контрольная работа, добавлен 19.02.2020

  • Орієнтація на пізнання дійсності, що опиралася на відчуття, як риса філософії Нового часу. Пізнавальний процес та метод пізнання (ідеальне освоєння реального світу). Характеристика методології Френсіса Бекона. Нові принципи філософії Рене Декарта.

    реферат, добавлен 19.12.2011

  • "Порядки" першоелементів буття в архаїчних традиціях. Філософії історично передує міфологія, в якій відбувається "космізація" та "універсалізація" людського погляду на світ. Розвиток уявлень про буття в історії філософії. Буття у різних релігіях.

    реферат, добавлен 04.06.2010

  • Проаналізовано світоглядні аспекти есеїстики письменника Євгена Сверстюка в зіставленні з екзистенціалістською феноменологією часу. Людське життя мислитель розглядає як "буття-до-смерті" - людина в його роздумах завжди історична та обмежена часом.

    статья, добавлен 02.11.2020

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.